Рішення № 98957740, 20.07.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5243/20

Провадження № 2/456/168/2021

РІШЕННЯ

іменем України

20 липня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Плечій Л.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Стрийського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманого безробітним матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач Стрийський міськрайонний центр зайнятості просить стягнути з відповідача на його користь незаконно отримане матеріальне забезпечення та вартість наданих соціальних послуг у сумі 23329,44 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що ОСОБА_1 звернувся до Стрийського міськрайонного центру зайнятості в пошуках роботи та набув статус безробітного на підставі власноручно поданої заяви з 16.01.2020. Допомогу по безробіттю останньому було призначено відповідно до ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» залежно від страхового стажу в розмірі 60% середнього доходу з 23.01.2020. Стрийським міськрайонним центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку щодо обґрунтованості одержаної відповідачем допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг. Зокрема, спеціалістом Стрийського міськрайонного центру зайнятості проведено розслідування щодо факту укладення цивільно-правового договору ОСОБА_1 у період перебування на обліку в якості безробітного та отримання допомоги з безробіття в Стрийському міськрайонному центрі зайнятості з Філією «Стрийська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» та складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 03.08.2020 № 47 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Розслідуванням встановлено, що відповідачем у період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги з безробіття 02.04.2020 укладено цивільно-правовий договір з Філією «Стрийська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор». Сума виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідачу в період з 02.04.2020 по 02.08.2020 становить 23329,44 грн. 07 серпня 2020 року відповідачу вручена претензія про повернення суми виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг. Однак претензійна сума в розмірі 23329,44 грн добровільно у встановлений термін відповідачем на рахунок Стрийського міськрайонного центру зайнятості не повернута, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представником відповідача ОСОБА_1 подано відзив, в якому останній позовні вимоги не визнає повністю, оскільки вони, на його думку, є безпідставними та незаконними. Зазначає, що дійсно 16.01.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Стрийського міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного, де після оформлення відповідних документів з 23.01.2020 йому було надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги з безробіття. З того часу у визначені фахівцем із зайнятості дні він з`являвся до центру зайнятості, де відмічався. Під час таких відвідин центру зайнятості йому неодноразово повідомляли, що не можуть запропонувати жодної вакансії за його професією. В березні 2020 року, коли ОСОБА_1 прибув на чергову відмітку до Стрийського міськрайонного центру зайнятості, останній виявив, що вхідні двері зачинені, та повідомлено, що центр зайнятості не працює у зв`язку з карантином. Оскільки в нього був записаний номер мобільного телефону фахівця з питань зайнятості ОСОБА_2 , він зателефонував до останньої та запитав, яким чином має відмітитись, на що вона повідомила, що у зв`язку із введенням карантину центр зайнятості переходить на дистанційну роботу і з цього дня йому потрібно спілкуватись з нею виключно у телефонному режимі. З цього часу ОСОБА_2 неодноразово телефонувала до ОСОБА_1 , запитувала, чи він не збирається виїжджати за межі України, роз`яснювала, що центр зайнятості не працює у зв`язку з карантином, а йому буде повідомлено, коли необхідно прибути до центру зайнятості.

На початку квітня 2020 року відповідачу було запропоновано тимчасовий заробіток у філії «Стрийська ДЕД», пов`язаний з кронуванням дерев. На дану пропозицію ОСОБА_1 погодився та 02.04.2020 уклав з даною філією договір цивільно-правового характеру терміном до 30.04.2020. Про даний факт у цей самий день у телефонному режимі він повідомив фахівця з питань зайнятості ОСОБА_2 . Окрім цього, при підписані даної угоди він повідомив роботодавця про те, що перебуває на обліку в Стрийському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний. Роботодавець запевнив ОСОБА_1 , що угода носить офіційний характер і про факт укладення даної угоди роботодавець повідомить усі відповідні інстанції. Факту укладання угоди цивільно-правового характеру він не приховував. Коли в серпні 2020 року він прибув у Стрийський міськрайонний центр зайнятості, то йому було вручено копію письмової претензії про повернення безпідставно отриманого матеріального забезпечення з безробіття в сумі 23329,44 грн. Необхідність повернення даних грошових коштів у вказаній письмовій претензії мотивувалась тим, що він ніби-то не повідомив Стрийський міськрайонний центр зайнятості про укладення цивільно-правової угоди, що насправді не відповідає дійсності. Перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, ОСОБА_1 добросовісно виконував всі зобов`язання, які були покладені на нього як на безробітного.

Вважає, що наведені обставини свідчать про те, що має місце порушення Стрийським МРЦЗ встановленої чинним законодавством процедури проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним.

В поданій позивачем відповіді на відзив останній зазначає, що робота центру зайнятості в період карантину, а саме: з березня 2020 року проводилась відповідно до протоколу обслуговування клієнтів центрами зайнятості у період дії карантину та\або надзвичайної ситуації на території адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує центр зайнятості, затвердженого наказом Державного центру зайнятості від 17.03.2020 № 17 «Про тимчасовий порядок дій на період карантину». Стрийський міськрайонний центр зайнятості не був зачинений, як стверджує представник відповідача у відзиві. В холі центру зайнятості розміщено інформацію про тимчасовий порядок його роботи в період карантину, створено місце для самостійної роботи громадян. Прийом документів, що фіксують намір клієнта щодо реєстрації як безробітного, здійснювався через засоби електронного зв`язку або скриньок для кореспонденції, котрі були розміщені в холі біля місця для самостійної роботи клієнта. Цим же протоколом передбачено порядок дій особи, котра хоче припинити реєстрацію в період дії карантину, а саме: вона має подати відповідну заяву поштою, через скриньку кореспонденції або електронною поштою з подальшим підтвердженням на паперових носіях. Протоколом також передбачено зв`язуватися телефонним зв`язком з безробітними щодо їхнього наміру перебувати в статусі безробітного. Всю отриману інформацію відображено в додатку № 1 до персональної картки безробітного. Під час спілкування фахівця центру зайнятості з відповідачем телефонним зв`язком останнім підтверджувався намір перебувати в статусі безробітного та отримувати допомогу по безробіттю, що відображено в додатку № 1 (копія додатку додається). Неправдивим є твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 у телефонному режимі повідомляв фахівця центру зайнятості про укладення цивільно-правового договору з Філією «Стрийська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор». При повідомленні відповідачем факту укладення цивільно-правового договору фахівцем служби зайнятості було б проінформовано про вчинення певних дій. Оскільки жодних заяв від відповідача до центру зайнятості не надходило, припиняти виплату не було підстав. В квітні місяці 2020 року в період надання послуг відповідачем не повідомлено про укладений договір, як про це стверджує представник відповідача, що відображено в додатку № 1, даний факт засвідчений підписом фахівця (копія додатку додається).

Відповідач безпідставно звинувачує роботодавця філію «Стрийська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор», що ним не повідомлено центр зайнятості про укладений договір, оскільки законодавство не покладає на роботодавця обов`язок повідомляти центр зайнятості про укладення цивільно-правового договору з безробітним. Пунктом 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Дану норму закону відповідачем порушено, оскільки не повідомлено фахівця центру зайнятості про укладення цивільно-правового договору 02.04.2020.

Подане представником відповідача заперечення щодо відповіді на відзив зводиться до мотивів, наведених раніше у відзиві на позов.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви та клопотання сторін та процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 грудня 2020 року головуючим суддею визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 18/

На запит суду щодо доступу до персональних даних відповідача 12 січня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь /а.с. 19/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.01.2021 відкрито провадження у цивільній справі за позовом Стрийського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманого безробітним матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 29.01.2021. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 20/.

18.02.2021 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Бабієм Б.Й. подано відзив на позовну заяву /а.с. 33-42/.

02.03.2021 представником позивача подано відповідь на відзив /а.с. 45-50/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.05.2021 /а.с. 61/.

Розгляд справи по суті відбувся 20.07.2021 за участі представника позивача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Олексишина І.Б.

Узагальнення доводів сторін та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача Стрийського міськрайонного центру зайнятості Гадяк В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Олексишин І.Б. проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві та запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.01.2020 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Стрийського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку реєстрації та перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198 /а.с. 5/.

При реєстрації в центрі зайнятості відповідач був ознайомлений з правами та обов`язками безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, про що зазначено в заяві від 16.01.2020 про надання (поновлення) статусу безробітного. Також в даній заяві відповідач зазначив про те, що не займається жодним із видів трудової діяльності, що визначені ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» та засвідчив даний факт власним підписом /а.с. 5/.

Надану ОСОБА_1 інформацію при реєстрації відображено в персональній картці №130720010900017 від 09.01.2020, копія якої долучена до матеріалів справи /а.с. 6/.

З витягу із наказів про прийнятті рішення по особі ОСОБА_1 ПК №130720010900017 вбачається, що відповідно до наказу № НТ 200116 від 16.01.2020 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 16.01.2020; відповідно до наказу № НТ 200123 від 23.01.2020 йому призначена допомога по безробіттю з 23.01.2020 по 16.01.2021; відповідно до наказу № НТ 200123 від 23.01.2020 виплати розпочато з 23.01.2020; відповідно до наказу № НТ 200803 від 03.08.2020 припинено виплату допомоги по безробіттю з 03.08.2020 у зв`язку із встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення; відповідно до наказу № НТ 200803 від 03.08.2020 припинено реєстрацію безробітного з 03.08.2020; відповідно до наказу № НТ 200804 від 04.08.2020 вимога повернення виплати з 02.04.2020 по 03.08.2020 /а.с. 4/.

Відповідно до Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 47 від 03.08.2020 ОСОБА_1 під час перебування на обліку у Стрийському міськрайонному центрі зайнятості виконував роботи за договором ЦПХ у Філії «Стрийська ДЕД» з 02.04.2020 по 30.04.2020, що підтверджується відповідним Договором цивільно-правового характеру 4 від 02.04.2020 та актом здачі-прийняття виконаних робіт № 4 від 30.04.2020 /а.с. 10-13/.

Наказом Державного центру зайнятості № 21 від 17.03.2020 затверджено Протокол обслуговування центрами зайнятості/філіями клієнтів державної служби зайнятості у період дії карантину та/або надзвичайної ситуації/ стану, про який відповідно до Додатку «Відвідування центру зайнятості» до Персональної картки № 130720010900017 від 09.01.2020 ОСОБА_4 повідомлено 23.03.2020 та останнім 16.04.2020 (телефонним зв`язком) підтверджено намір перебувати на обліку в центі зайнятості та отримувати виплати /а.с. 47-49/

Згідно з наказом Стрийського міськрайонного центру зайнятості № 57 від 03.08.2020 «Про повернення коштів особою» за результатом розгляду Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 47 від 03.08.2020 прийнято рішення про припинення виплати допомоги по безробіттю та реєстрації безробітного ОСОБА_1 . Вжито заходи щодо повернення останнім отриманого матеріального забезпечення за період з 02.04.2020 по 03.08.2020 /а.с. 7/.

Відповідно до довідки Стрийського міськрайонного центру зайнятості № 2747 від 15.12.2020 розмір незаконно виплаченого Стрийським МРЦЗ матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_1 за період з 02.04.2020 по 02.08.2020 складає 23329,44 грн /а.с. 9/.

06.08.2020 Стрийським міськрайонним центром зайнятості на адресу ОСОБА_1 скеровано претензію № 17-1558/20 про повернення безпідставно отриманого матеріального забезпечення з безробіття в сумі 23329,44 грн, яку останній отримав 07.08.2020, однак заборгованість у добровільному порядку не погасив /а.с. 8/.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з вимогою позивача про відшкодування безпідставно отриманого ОСОБА_1 матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг за період з 02.04.2020 по 03208.2020.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

У частині другій статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року № 613, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (з дня припинення реєстрації або в разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості).

Відповідно до підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог шляхом надання доказів є однією з основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

З урахуванням вказаного, суд обґрунтовано вважає, що укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, цивільно-правового договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення за період з 02 квітня 2020 року по 02 серпня 2020 року в розмірі 23329,44 грн.

Покликання представника відповідача на положення частини першої статті 1215 ЦК України є безпідставним, оскільки після укладення відповідачем цивільно-правового договору з Філією «Стрийська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» у відповідача виник обов`язок повідомити центр зайнятості про цю обставини. Оскільки відповідач свій обов`язок щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, не виконав, то його дії з отримання допомоги по безробіттю за період з 02 квітня 2020 року по 02 серпня 2020 року є недобросовісними, що відповідно до статті 1215 ЦК України є підставою для повернення цих коштів.

Інші доводи представника відповідача не впливають на висновки суду щодо підставності та обґрунтованості позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Зважаючи на викладене, повністю, всебічно та об`єктивно проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов переконливого висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача отриманого безробітним матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг є підставними та обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Докази про інші понесені позивачем судові витрати на день ухвалення рішення суду не надано.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (82445, Львівська область, Стрийський район, с. Йосиповичі, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Стрийського міськрайонного центру зайнятості (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. 1-го Листопада, 12, р/р UA 638201720355489005700706159 ДКСУ м. Київ, МФО 825014, ЄДРПОУ 20786921) отримане матеріальне забезпечення та вартість наданих соціальних послуг у сумі 23329,44 гривень (двадцять три тисячі триста двадцять дев`ять гривень 44 коп.) та 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.) судового збору

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.07.2021.

Суддя Л.В.Гула