Ухвала суду № 98957412, 12.08.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7359/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої-судді Будзан Л.Д.,

суддів Павленко О.О., Казмиренко Л.В.

за участю :

секретаря судового засідання Корпач Ю.В.,

прокурора Подоприхіна М.Г.,

захисника Лисака О.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001581 від 22.05.2017 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні колегії суддів Подільського районного суду м. Києва перебуває вказане вище кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження стосовно нього. Крім того, у вказаному клопотанні обвинувачений ОСОБА_1 просив суд скасувати арешти, накладені ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування на належне йому майно, скасувати запобіжний захід у вигляді застави та повернути заставу заставодавцю, а також позовні вимоги ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Лисак О.М. підтримав клопотання, просив задовольнити його у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.08.2021 року обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Придувалов В.В. також просили суд задовольнити клопотання, подане обвинуваченим ОСОБА_1 .

Прокурор щодо задоволення клопотання в частині звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 , скасування запобіжного заходу у вигляді застави, повернення застави заставодавцю - поклався на розсуд суду, проте в частині скасування арешту на майно та залишення без розгляду цивільного позову в частині позовних вимог до ОСОБА_1 заперечив, посилаючись на те, що на даний час не вирішено питання щодо відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, тому наявні підстави для збереження накладеного арешту.

В судовому засіданні 11.08.2021 року представник потерпілого Мельник В.В. підтримала думку прокурора.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Приписами частини 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 червня 2020 року (справа №127/26665/16-к; провадження № 51-1066км20), положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Згідно з вимогами ст.44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Зокрема, частиною 1 статті 49 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого у період з 17.06.2015 по 22.10.2015 року.

За класифікацією кримінальних правопорушень у відповідності до вимог ч. 3 ст.12 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення злочину) кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до злочинів середньої тяжкості, максимальною санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, тобто строки давності розгляду даного кримінального провадження за вказаною вище статтею КК України станом на дату подання клопотання - закінчились.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів того, що передбачені частинами 2, 3 ст. 49 КК України строки давності у даному кримінальному провадженні переривалися чи були зупинені.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Крім того ВП ВС у постанові від 17 червня 2020 року (справа №598/1781/17, провадження № 13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання, згоду обвинуваченого ОСОБА_1 на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі вимог ст.49 КК України, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, інкриміноване останньому є злочином середньої тяжкості, та з моменту його вчинення минуло більше п`яти років; перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся і не переривався, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та, відповідно, закриття кримінального провадження щодо нього за ч. 2 ст. 367 КК України.

Стосовно вимог обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного під час досудового розслідування ухвалами слідчих суддів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження.

У рішенні від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» Європейський суд з прав людини вказав, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи.

Таким чином, для позбавлення особи права розпоряджатися майном має існувати очевидна (навіть мінімальна) причина, яка б виправдовувала подальше втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.

Виходячи зі змісту вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Разом із тим, прокурором в судовому засіданні не доведено достатньо підстав для подальшого збереження арешту на майно ОСОБА_1 , накладеного під час досудового розслідування, натомість, такі обставини спростовані стороною захисту, з огляду на наступне.

Із долучених до клопотання належним чином засвідчених копій ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.04.2017 року вбачається, що підставою для накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_1 було те, що санкція інкримінованого обвинуваченому злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тому незастосування накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 могло би призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України.

Разом із тим, із обвинувального акту та доданих до нього матеріалів випливає, що станом на дату направлення його до суду, обвинуваченому ОСОБА_1 інкримінувалося вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Санкція вказаної статті КК України не передбачає додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, вимоги сторони захисту, викладені у клопотанні, в цій частині також підлягають задоволенню, а арешт, накладений вищевказаними ухвалами слідчого судді під час досудового розслідування підлягає скасуванню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Частина 5 вищевказаної статті КПК України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

В силу вимог ст.129 КПК України суд вирішує цивільний позов у кримінальному провадженні по суті лише у випадку ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду цивільного позову ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в частині позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним провадженням, заявлених до обвинуваченого ОСОБА_1 .

При цьому, залишення цивільного позову ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в частині позовних вимог до ОСОБА_1 в рамках вказаного кримінального провадження без розгляду, не позбавляє права позивача звернутися із вказаними позовними вимогами у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію, в тому числі після закриття кримінального провадження, в порядку передбаченому цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.04.2017 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 800 000 грн. Заставодавцем є матір ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується долученою копією меморіального ордеру №ПН5156 від 13 квітня 2017 року.

Таким чином, у зв`язку із закриттям кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 слід скасувати запобіжний захід, застосований до обвинуваченого, а суму внесеної застави повернути заставодавцю.

З огляду на викладене та керуючись ст. 49 КК України, ст. 128, 174, 284, 286, 369-372, КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001581 від 22.05.2017 в частині обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 367 КК України,- закрити.

Судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001581 від 22.05.2017 в частині обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,- продовжити у відповідності до порядку, визначеного КПК України.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року (справа №757/20302/17-к) на:

- грошові кошти - 72 (сімдесят дві) купюри номіналом 100 (сто) доларів США:

1) LB74104696V

2) LB74104697V

3) LB74104698V

4) LB74104699V

5) LB74104700V

6) LB16850236A

7) LB77476750W

8) LB74104714V

9) LB74104713V

10)LB74104712V

11) LB74104711V

12) LB74104710V

13) LB74104709V

14) LB74104708V

15) LB74104707V

16) LB74104706V

17) LB74104705V

18) LB74104704V

19) FJ48692512A

20) FJ48692513A

21) FJ48692514A

22) FJ48692515A

23) FJ48692516A

24) FJ48692517A

25) FJ48692518A

26) FJ48692519A

27) FJ48692520A

28) FJ48692521A

29) FJ48692522A

30) FJ48692523A

31) FJ48692524A

32) FJ48692525A

33) FJ48692526A

34) FJ48692527A

35) FJ48692528A

36) FJ48692529A

37) FJ48692530A

38) FJ48692531A

39) FJ48692532A

40) FJ48692533A

41) FJ48692534A

42) FJ48692535A

43) FJ48692536A

44) FJ48692537A

45) FJ48692538A

46) FJ48692539A

47) FJ48692540A

48) FJ48692541A

49) FJ48692542A

50) FJ48692543A

51) FJ48692589A

52) FJ48692590A

53) FJ48692591A

54) FJ48692592A

55) FJ48692593A

56) FJ48692594A

57) FJ48692595A

58) FJ48692596A

59) FJ48692597A

60) FJ48692598A

61) FJ48692599A

62) FJ48692560A

63) FJ48692501A

64) FJ48692502A

65) FJ48692503A

66) FJ48692504A

67) FJ48692505A

68) FJ48692506A

69) FJ48692507A

70) FJ48692508A

71) FJ48692509A

72) FJ48692511A

- грошові кошти - 72 (сімдесят дві) купюри номіналом 200 (двісті) гривень:

1) ЕФ1920512

2) ЗЕ2629602

3) ЕЗ6463063

4) ВЖ5099268

5) КЄ0111412

6) КГ4714718

7) ВБ1735463

8) ЄВ4847549

9) ЕЄ7349761

10) ПБ2287678

11) МБ8836584

12) ЄЮ5484788

13) ЕГ9397955

14) ТВ5541088

15) ЕЕ7028363

16) ЄЦ9886217

17) ВЄ7724725

18) ЄЖ7326826

19) ЕЧ4580940

20) ПЄ9377615

21) ПИ7898656

22) КД3867096

23) ЗЗ7523310

24) ЕХ3485084

25) ТА1707917

26) МБ4146835

27) СА5962350

28) ЕА7621745

29) ВА4015871

30) КН1334311

31) СЄ8645622

32) УФ8179650

33) ПЗ9915723

34) АД2453298

35) ЗГ3684656

36) ВЕ6122928

37) ВД7316570

38) КГ6876917

39) ЗЄ2614060

40) УМ9871283

41) ЕЄ4004626

42) МБ4399541

43) ПВ6425518

44) ЄЮ8253157

45) КЄ8346093

46) ЗЗ0908757

47) КВ7677951

48) КЄ6945826

49) УХ9517610

50) ЗЗ6673250

51) ХГ0566989

52) ЗВ8711631

53) ЄЄ7630932

54) ЄГ1656248

55) КД9880385

56) КД4724208

57) ПГ1198199

58) ПА7567855

59) ЗЄ0083914

60) ВЕ9602518

61) ЄЗ5025292

62) ПА8231423

63) ЕЕ5754697

64) ЄЩ9666350

65) ЄЄ1909046

66) ЄШ8470911

67) ЕА6182187

68) УЄ5630515

69) ЄЕ3727815

70) ЄЦ2430900

71) ЕА1929911

72) ВГ9410826

- грошові кошти - 57 (п`ятдесят сім) купюр номіналом 500 (п`ятсот) гривень:

1)МВ6030990

2)ВЗ4685016

3)ГН2294445

4)АА0438143

5)ВВ9903860

6)ЛД9897470

7)УИ4125375

8)ЗБ1780833

9)ВБ0422531

10)ВИ5909213

11)ВЖ3335770

12)ВЕ3145977

13)ВЖ4350636

14)УИ3701849

15)ВБ1193064

16)ВЖ9623984

17)ЗЗ0690006

18)ЛБ1806741

19)ВИ2142480

20)СД6935449

21)МВ7262696

22)ЗЗ0754302

23)МВ7878548

24)ВВ5675407

25)ВХ6743274

26)СЗ8233445

27)ЗЗ4116735

28)СД8006237

29)МБ5896868

30)ВА9698211

31)УБ4649182

32)АА1559325

33)ВИ6003456

34)МВ2660812

35)СГ0587969

36)БН2749804

37)СГ1006267

38)СГ5376023

39)ВА1460538

40)УЖ1197147

41)ВХ0688820

42)УЗ3485696

43)ЛБ7641399

44)УЗ8388473

45)МВ0092745

46)БР0107876

47)ЛВ8999215

48)ЛА7941158

49)ВИ3424023

50)ВА8389200

51)ВЖ6027989

52)ЗГ4200850

53)БН4484610

54)ВГ1132045

55)СЗ8177427

56)ЛГ1838808

57)ЗЗ7123595;

- наручний годинник Bretling BentleyА25362 в металевому корпусі з темно-синім ремінцем;

- наручний годинник Graham Silverstone 100/250 в корпусі чорного кольору з чорним ремінцем;

- наручний годинник Ulysse Nardin №373 в корпусі жовтого кольору з чорним ремінцем;

- наручний годинник Romain Jerome №0165/1969 в корпусі чорного кольору з чорним ремінцем;

- наручний годинник Pierre KunzG 403 Sport127/200 в корпусі жовтого кольору з чорним ремінцем;

- наручний годинник Cartier 716012SX в корпусі сріблястого кольору з сріблястим ремінцем;

- наручний годинник Ulysse Nardin 266-65 №044 в корпусі жовтого кольору з чорним ремінцем;

- наручний годинник Franck Muller №11780002SС в корпусі жовтого кольору з чорним ремінцем;

- автомобіль марки Land Rover Range Rover vin-код НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 ;

-мобільний телефон марки Iphone 7 plus imei: НОМЕР_3 , - скасувати.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року (справа №757/20293/17-к) на:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

-машиномісця № НОМЕР_4 та № НОМЕР_4 а в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_2 , - скасувати.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.04.2017 року - скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , внесені нею на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2017 року грошові кошти в якості застави за ОСОБА_1 , в розмірі 800000 (вісімсот тисяч) гривень на депозитний рахунок ТУДСАУ №37318005112089, код 26268059, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, м. Киів, код банку 820172 відповідно до меморіального ордеру № ПН5156 від 13.04.2017.

Цивільний позов ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням в частині позовних вимог до ОСОБА_1 - залишити без розгляду із роз`ясненням права звернутися із таким позовом у порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.Д. Будзан

Суддя О.О. Павленко

Суддя Л.В. Казмиренко