Ухвала суду № 98956874, 06.08.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5768/21

Справа № 754/11809/21

У Х В А Л А

06 серпня 2021 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України при поданні позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісківська-12» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Позов не відповідає вимогам п.5 ч.3. 175, ч.5 ст. 177 ЦПК України, а саме позов не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини, викладені в ньому.

Зокрема в позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проте згідно довідки за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА вбачається, що за вказаною адресою зареєстрована інша особа, котру не залучено до участі у справі.

Позивачем до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів належності ОСОБА_1 на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 з приводу утримання якої виник спір; чи є відповідач одноособовим власником вказаної квартири, чи є інші співвласники квартири, чи є відповідач наймачем квартири.

Суд позбавлений можливості отримати зазначені докази шляхом їх витребування, оскільки для отримання актуальної інформації щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно необхідно скористатись безпосереднім доступом до Державного реєстру прав, якого суд не має.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісківська-12» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово -комунальні послуги - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 06.08.2021.

Суддя О.Б. Саламон