Рішення № 98956830, 09.08.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/521/21

Справа №754/10850/21

РІШЕННЯ

Іменем України

09 серпня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Панченко О.М.

при секретарі Богослов Ю.В.

за участі заявниці - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить встановити юридичний факт того, що з 02.07.1996 року по 30.12.1998 року вона працювала у виробничо - торгівельній компанії «БЖН» на посаді швеї. В заяві зазначає про те, що з 14.09.2011 року перебуває на пенсії, нарахована пенсія за трудовий стаж 28 років 7 місяців 23 дні. Однак, в квітні 2021 року отримавши лист від ГУПФУ в м. Києві їй стало відомо про те, що її трудовий стаж за роботу у виробничо-торгівельній компанії «БЖН» з 02.07.1996 року по 30.12.1998 року враховано не було, оскільки записи в трудовій книжці зроблені різними чорнилами. За наведених підстав, вона вимушена звернутися до суду з даною заявою, оскільки на сьогоднішній день обрання іншого способу захисту своїх прав є неможливим. Встановлення такого юридичного факту впливає на її трудовий стаж та відповідно на розмір пенсії, який вона вважає повинен бути перерахований в бік збільшення, оскільки вона має загальний трудовий стаж більше 30 років.

Ухвалою від 20.07.2021 року відкрито провадження за заявою та призначено судове засідання.

Заявниця в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - ГУ ПФУ в м. Києві в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду та будь-яких заяв не подавав.

В якості свідка в судовому засіданні була допитана ОСОБА_2 , яка пояснила, що працювала разом із заявницею у виробничо - торгівельній компанії «БЖН» з 02.10.1995 року по 05.06.1996 року.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з паспорту гр. України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено, що 12.12.1974 року було оформлено трудову книжку на ім`я ОСОБА_1 , 1956 р.н., в яку згодом, а саме 02.07.1996 року директором виробничо-торгової компанії «БЖН» було внесено запис про працевлаштування ОСОБА_1 у зазначену вище виробничо-торгову компанію на посаду швеї та про її звільнення з посади за власним бажанням 30.12.1998 року.

Згідно листа ГУ ПФУ в м. Києві від 16.04.2021 року при призначенні пенсії заявниці не було враховано її стаж роботи у ВТК «БЖН» з 02.07.1996 року по 30.12.1998 року , оскільки записи у трудовій книжці зроблені різними чорнилами.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до вимог частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27квітня 1993року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що, у разі, коли в трудовій книжці містяться неправильні або неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З наведеної норми вбачається, що додаткові дані для підтвердження трудового стажу вимагаються лише у випадках, коли трудова книжка відсутня, або в ній відсутній запис, або записи про періоди роботи є неправильними або неточними.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивачка у той чи інший період її роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивачки, що дає їй право на перерахунок розміру її пенсії з урахуванням її трудового стажу у ВТК «БЖН», оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань отримання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. ( ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення юридичного факту того, що ОСОБА_1 з 02.07.1996 року по 30.12.1998 року працювала у виробничо - торгівельній компанії «БЖН`на посаді швеї.

В даному випадку рішення суду не замінює собою документ, який виданий роботодавцем, а лише підтверджує те, що заявниця дійсно працювала у вказаний вище період у ВТК «БЖН», що у подальшому надасть їй можливість на виникнення, зміну та припинення охоронюваних законом прав, свобод та інтересів, а також здійснення особистих майнових чи немайнових прав, які належать їй відповідно до положень ст. 46 Конституції України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 48 Кодексу законів про працю України, статтями 2, 4-5, 76-81, 263-265, 293, 315-317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 з 02.07.1996 року по 30.12.1998 року працювала у виробничо - торгівельній компанії «БЖН» на посаді швеї.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя О.М. Панченко