Рішення № 98955563, 11.08.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5981/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ПАТ «Одесагаз» в особі його структурного підрозділу – Овідіопольського УЕГГ

про скасування рішення Овідіопольського УЕГГ ПАТ «Одесагаз» від 29.07.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2019 року позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області із вказаною позовною заявою, в якій просила скасувати рішення Овідіопольського Управління експлуатації газового господарства ПАТ «ОДЕСАГАЗ», прийняте 29.07.2019 року у формі протоколу засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, оформленого актом-розрахунком № 133 від 29.70.2019 року, про порушення ОСОБА_1 Кодексу газорозподільних систем, на підставі якого вона зобов`язана сплатити витрати газу в сумі 64 335,73 грн., а також просила стягнути з відповідача на свою користь розмір судового збору, сплаченого за подання позову та витрати за проведення висновку експертного дослідження пломб та лічильника газу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 травня 2019 року Овідіопольським УЕГГ ПАТ «ОДЕСАГАЗ» було демонтовано належний позивачці побутовий лічильник газу типу Самгаз G-4, заводський номер 3069574, про що складено відповідний акт № 173. Додатково представником відповідача було складено акт № 202 про порушення побутовим споживачем, в якому встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а також протокол № 202/1 щодо направлення ЗВТ на експертизу.

У подальшому, 03.06.2019 року у приміщенні ПАТ «ОДЕСАГАЗ» було проведено експертизу демонтованого газового лічильника, про що відповідна комісія склала акт № 288. Комісією встановлено порушення цілісності заводського тавра та відсутність лівої пластмасової пломби заводу-виробника, у зв`язку із чим зроблений висновок про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. В результаті розгляду вказаного акту № 173 від 23.05.2019р., з урахуванням комісійного акту № 288 від 03.06.2019р. ПАТ «ОДЕСАГАЗ», комісією Овідіопольського УЕГГ 29.07.2019р. було прийнято рішення (у формі протоколу засідання комісії) про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Сама вартість розрахована згідно акту – розрахунку № 133 від 29.07.2019р., і склала 64 335,73грн.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, представник позивачки надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, справу слухати без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, посилаючись на поданий відзив, позов не визнав, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, а самі вимоги вважав передчасними.

Суд, враховуючи письмові заяви, наявні у справі, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з`ясування і доведеність, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

По справі судом встановлено наступні фактичні обставини.

Позивач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , з 2001 року (саме з 2001 року позивачці присвоєно особовий рахунок НОМЕР_1 ). Причому будь-якого акту опломбування встановленого відповідачем лічильника газу у позивача відсутній. Цей факт не спростований представником відповідача.

23 травня 2019 року ПАТ "ОДЕСАГАЗ" в порядку надання послуг з розподілу природного газу Споживачеві (позивачу), на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено демонтаж побутового лічильника газу типу Самгаз G-4, заводський номер 3069574. За наслідками демонтажу було виявлено порушення, а саме: пошкодження .

19 жовтня 2018 року комісією ПАТ "ОДЕСАГАЗ" було проведено експертизу ЗВТ та пломб, складено відповідний акту № 312, згідно якому встановлено порушення цілісності заводського тавра та відсутність лівої пластмасової пломби заводу-виробника. Між тим, сторонніх предметів всередині ЗВТ не виявлено, відомості про повірку лічильника газу не надано.

У зв`язку із чим комісією зроблений висновок про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Лічильник газу типу Самгаз G-4, заводський номер 3069574 визнано не придатним до подальшої експлуатації. Позивачу виставлено рахунок № 8135 від 31.05.2019р. на оплату за експертизу та позачергову повірку газового лічильника в сумі 1864,92грн.

29.07.2019 року відбулося засідання комісії Овідіопольського УЕГГ з приводу розгляду акту про порушення побутовим споживачем. На вказане засідання комісії позивач запрошений не був.

Так, з урахуванням комісійного акту № 288 від 03.06.2019р. ПАТ «ОДЕСАГАЗ», комісією Овідіопольського УЕГГ 29.07.2019 р. було прийнято рішення у формі протоколу засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Сама вартість розрахована згідно акту – розрахунку № 133 від 29.07.2019 р., і складає 64 335,73 грн. Причому протокол засідання комісії позивачу був наданий лише у вигляді відповіді за вих. № 103 від 24.09.2019 р. на адвокатський запит її представника, адвоката Лук`ян С.Г., вих. № 8 від 27.08.2019 р.

Правовідносини між споживачем (позивачем) та постачальником газу (відповідачем) врегульовані Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕ від 30 вересня 2015 року № 2494 (станом на момент виникнення таких правовідносин) – надалі за текстом рішення Кодекс, положеннями Цивільного Кодексу України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі (далі ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.

Згідно пункту 4 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу. В пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пунктів 1-4 глави 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до пункту 6 глави 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в яку було запаковано ЗВТ та/або пломбу.

Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються:

1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в протоколі;

2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених у протоколі;

3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ;

4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ;

5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ;

6) наявність сторонніх предметів всередині ЗВТ;

7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації;

8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ;

9) відповідність втручань в роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

На думку суду, аналіз зазначеної норми свідчить про те, що склад вказаного порушення може мати місце за наявності певних складових елементів, а саме: наявність дій про втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, наявність обставин того, що комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства) витрата (споживання) природного газу, та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями з втручання в роботу або конструкцію ЗВТ та обставинами того, що комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства) витрата (споживання) природного газу.

Суд вважає, що за відсутності хоча б однієї із названих умов - цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі № 3-18гс15, Постанові Верховного суду від 10.07.2018 року у справі № 909/869/16, постанові від 24.10.2018 року у справі № 914/2384/17, в яких суд наголосив, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За таких підстав, суд критично ставиться до висновків, викладених відповідачем в оскаржуваних рішеннях, стосовно того, що саме по собі є достатнім доказом для перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу. Такий висновок є хибним та не підкріплений жодним належним та допустимим доказом.

На думку суду, оскільки Актом експертизи ЗВТ та пломб № 288 від 03.06.2019 року не встановлено самого факту втручання в механізм та корпус ЗВТ; не встановлено наявності сторонніх предметів всередині ЗВТ, зазначений акт визначає: цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених у протоколі: цілісність не порушено; наявність сторонніх предметів всередині лічильника газу, механічні пошкодження та інше: сторонніх предметів всередині ЗВТ на виявлено; відсутні відомості у втручання в роботу лічильника газу наявним актам перевірки та/або відомостям про повірку та ремонт лічильника газу тощо: відомості про повірку та ремонт, а також планових втручань в роботу лічильника газу не надано", вбачається висновок, що комісією ПАТ "ОДЕСАГАЗ" не встановлено несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.

При чому, порушення цілісності заводського тавра та відсутність лівої пластмасової пломби заводу-виробника, на думку суду, не може свідчити про наявність складу правопорушення, оскільки актом не встановлено, що саме вказана відсутність лівої пластмасової пломби заводу-виробника вплинула на роботу або конструкцію чи складові конструкції ЗВТ, та саме внаслідок цього - витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковувалася (обліковувалася частково чи з порушенням законодавства), та призвело до викривлення даних обліку природного газу. Більш того, відповідачем взагалі не надано акту опломбування газового лічильника позивача, з якого би вбачалося, в якому саме стані він був з самого початку.

В підпункті 1 та 6 пункту 1 глави 2 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем, зазначено, що до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Для захисту від несанкціонованого доступу до відлікового механізму лічильника газу, заводами - виробниками на них ззовні встановлюються пломби.

Несанкціонований доступ - проникнення до певного об`єкта без відповідного дозволу.

Відповідно до положень частини першої, четвертої статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженим 08.07.2015 року № 474, передбачено, що виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме його отримання споживачем.

Споживач забезпечує у зазначений в повідомленні строк доступ представника виконавця до засобу вимірювальної техніки. Представник виконавця пред`являє споживачеві направлення, видане йому виконавцем, для проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки, а також у разі потреби демонтажу такого засобу. Демонтаж засобу проводиться в присутності споживача та оформлюється актом за встановленою формою.

Після проведення періодичної повірки або ремонту виконавець у строк, зазначений в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, забезпечує транспортування засобу вимірювальної техніки для його монтажу. Монтаж засобу вимірювальної техніки проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформлюється актом. Опломбування засобу вимірювальної техніки здійснюється представником виконавця у день його монтажу, про що зазначається в акті про монтаж засобу вимірювальної техніки.

В матеріалах справи відсутні докази про складання відповідачем відповідного акту опломбування засобу вимірювальної техніки у 2009 році та факту повірки ЗВТ позивача (принаймні, при складанні акту експертизи ЗВТ та пломб № 288 від 03.06.2019р. комісія ПАТ "ОДЕСАГАЗ" сама вказала, що відомості про повірку не надано).

Тобто, починаючи з 2009 року відповідачем не здійснювалися заходи щодо повірки лічильника газу типу Самгаз G-4, заводський номер 3069574.

Відповідно до пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем при виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом. При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок не облікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, 30.09.2019 року звернулася до Одеського НДІ судових експертиз МЮ України із заявою про проведення судової трасологічної експертизи. На вирішення судового експерта були поставлені такі питання, як наявність пошкоджень на пломбі газового лічильника, наявність слідів розбирання його корпусу, а також наявність будь-яких слідів, у тому числі характерних для впливу сторонніми предметами (інструментами) з метою зміни показань на поверхнях вузлів та деталей лічильного механізму газового лічильника типу Самгаз G-4, заводський номер 3069574.

У своєму висновку № 19-6112 від 22.10.2019 року судовий експерт сектора трасологічних, балістичних та інших видів досліджень ЛКД Абаза А.В., відповідаючи на вказані питання, повідомила про відсутність пошкоджень, слідів розбирання корпусу та слідів втручання в роботу газового лічильника типу Самгаз G-4, заводський номер 3069574.

Відповідно до підпункту 1 та 6 пункту 1 глави 2 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем, зазначено, що до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Відповідно п. 1 глави 3 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населення з урахуванням усіх газових приладів та пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно п. 11 глави 3 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем (чинного на момент прийняття оскаржуваних рішень) у разі виявлення у побутового споживача пошкодження лічильника газу та/або пломб на ньому та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу розрахунки, передбачені цією главою, за актом про порушення не здійснюються за період після дати прострочення періодичної повірки лічильника у випадку недотримання з вини Оператора ГРМ строків періодичної повірки лічильника газу.

Із зазначеного вбачається відсутність належних та допустимих доказів несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ з боку позивача, отже, відсутній сам факт можливості того, що комерційним вузлом обліку не обліковувалися, чи обліковувалися частково, чи з порушенням законодавства, витрати (споживання) природного газу, та інші дії, що призвели б до викривлення даних обліку природного газу, і як наслідок, слід скасувати рішення Овідіопольського Управління експлуатації газового господарства ПАТ «ОДЕСАГАЗ», прийнятого 29.07.2019 року у формі протоколу засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, оформленого актом-розрахунком № 133 від 29.07.2019 року, у зв`язку з чим, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Додатково судом зазначається про подане представником відповідача, адвокатом

Волохатим В.П., клопотання про долучення в якості письмового доказу – копії довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 261/ТГ від 13.06.2019 р. Так, до вказаного письмового доказу слід застосувати ч. 8 ст. 83 ЦПК, оскільки таке клопотання подано із порушенням ч.3 вказаної статті. Адже дана справа слухається судом з 2019 року, відзив ПАТ «ОДЕСАГАЗ» подано до суду 14.02.2020 року, а вказане клопотання представник відповідача подав лише 18.02.2021 року, в якому, зокрема, не обґрунтував неможливість подання цієї довідки у встановлений строк з причин, які від нього не залежали.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1 та 2 ст. 77 ЦПК України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Нормами ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, а також на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково і тому є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. У розумінні закону, суб`єктивне право на захист – це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Таким чином, суд вважає, що задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення Овідіопольського Управління експлуатації газового господарства ПАТ «ОДЕСАГАЗ», прийнятого 29.07.2019 року у формі протоколу засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, оформленого актом-розрахунком № 133 від 29.70.2019 року, буде належним та ефективним способом захисту - заходом примусового характеру, за допомогою якого проводиться поновлення порушеного права та вплив на правопорушника. Таке рішення суду не буде суперечити завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч.ч. 1 і 2 ст. 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вирішує питання розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в особі його структурного підрозділу – Овідіопольського Управління експлуатації газового господарства - задовольнити.

Скасувати рішення Овідіопольського Управління експлуатації газового господарства ПАТ «ОДЕСАГАЗ», прийняте 29.07.2019 року у формі протоколу засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, оформленого актом-розрахунком № 133 від 29.70.2019 року, про порушення ОСОБА_1 Кодексу газорозподільних систем.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в особі його структурного підрозділу – Овідіопольського Управління експлуатації газового господарства (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Туполева, 1, код ЄДРПОУ 03351208) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в особі його структурного підрозділу – Овідіопольського Управління експлуатації газового господарства (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Туполева, 1, код ЄДРПОУ 03351208) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати за проведення висновку експертного дослідження пломб та лічильника газу у розмірі 3768,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: А.І. Бочаров