Ухвала суду № 98954886, 18.11.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24221/15-к

Провадження № 1-кп/761/109/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Кваши А.В., суддів: Мєлєшак О.В., Сидорова Є.О., за участю: секретаря судового засідання Ковальчука В.А., прокурора Власова Є.К., представника потерпілого Коваленко К.В., потерпілого ОСОБА_1 , захисників Бегейовича Р.В., Кобилянського В.В., Козачини К.В., обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 29.11.2012 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12012110000000227 по обвинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Знам`янка Кіровоградської обл., громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3, ч.4 ст.190 КК України,-

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Знам`янка Кіровоградської обл., громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3, ч.4 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3, ч.4 ст.190 КК України.

Судом, у відповідності до частини третьої статті 331 КПК України, поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою до спливу двомісячного строку.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки, ризики, які враховувалися при його обранні, не змінилися.

Потерпіла та представник потерпілого просили продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою суду від 22.09.2020 відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 20.11.2020.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчинення злочинів, передбачених ч.3 та ч.4 ст.190 КК України, що відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеної статтею 12 КК України, ОСОБА_2 , згідно наявних даних матеріалів справи переховувався від суду, що стало підставою для оголошення його в розшук, у зв`язку з чим суд вважає наявним ризик переховування від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на кількість епізодів кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає даний обов`язок на сторону обвинувачення.

Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Підстав для зміни на даний час запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 на інший, який не пов`язаний з триманням під вартою, зважаючи на відсутність будь-якого належного обґрунтування існування стримуючих факторів для останнього та продовження подальшого існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України - суд не вбачає.

Будь-яких підстав, які б могли свідчити про можливість обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, за відсутності стримуючих факторів для обвинуваченого, які б запобігали ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України, встановлено не було та висновків суду про необхідність продовження дії запобіжного заходу не спростовує.

Аналіз та оцінка зазначених обставин дає підстави суду для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України, у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, згідно класифікації злочинів, визначених статтею 12 КК України.

Керуючись ст.ст. 9, 182, 183, 196, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, терміном до 15 січня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, розрахунковий рахунок №UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за обвинуваченого).

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , у разі внесення застави, такі обов`язки строком на два місяці: - не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або іншої установи, де обвинувачена утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої з-під варти і повідомити усно і письмово прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та суддю Шевченківського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів із дня її постановлення.

Судді