Ухвала суду № 98954866, 02.12.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45512/18

Провадження № 1-кп/761/2001/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Кваші А.В., суддів Левицької Т.В. Сидорова Є.В., при секретарі Ковальчуку В.А., за участю прокурора Циба Р.Я., захисника Астапова О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України.

Судом, у відповідності до частини третьої статті 331 КПК України, поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного строку.

Прокурор Циб Р.Я. подав клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, в обґрунтування якого вказав, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень, ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час застосування запобіжного заходу на досудовому слідстві не зменшилися. Вони встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Захисник не заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вказаний запобіжний захід зможе забезпечити безпеку обвинуваченого, однак, ризики, про які зазначає прокурор, є необґрунтованими та не актуальними.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши наявні матеріал кримінального провадження, дійшов такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою суду від 06.10.2020 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 строком на 60 днів, терміном до 03.12.2020.

Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України, санкціями ч.1 ст.258-3 та ч.1 ст.111 КК України визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, відповідно до класифікації злочинів, визначеної статтею 12 КК України.

Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає даний обов`язок на сторону обвинувачення.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Аналіз та оцінка зазначених обставин дає підстави суду для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України, у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, згідно класифікації злочинів, визначених статтею 12 КК України.

Керуючись ст.ст. 9, 182, 183, 196, 197, 199, 331, 372, 376 ч.2 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, терміном до 29 січня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_1 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-здати закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади;

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, визначити на два місяці з моменту внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обв`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положення частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення в частині продовження строку дії запобіжного заходу.

Судді: