Рішення № 98954553, 07.07.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/71/21

пр. № 2-а/759/92/21

07 липня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - П`ятничук І.В.,

при секретарі - Марус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.12.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 04.01.2021 року звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою заступника Голови Державної аудиторської служби України від 21.12.2020 року №20/11/2020ПН його було притягнуто до адміністративно відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП за порушення законодавства з фінансових питань в частині перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізії, а саме незабезпечення надання у повному обсязі документів, необхідних для перевірки питань програми ревізії, що унеможливлює проведення ревізії, яке зафіксовано в акті про перешкоджання від 11.12.2020 року.

На думку відповідача, ОСОБА_1 допущено порушення п.п. 15, 16 Порядку проведення інспектування державною аудиторської службою, її міжрегіональними територіальними органами.

Розгляд протоколу про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності ОСОБА_1 . Позивач вважає, що постанова від 21.12.2020 №20/11/2020ПН є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки з матеріалами на підстав яких винесено постанову він не був ознайомлений, та з тексту постанови вбачається, що її винесено на підставі матеріалів, а саме акту про перешкоджання (від 11.12.2020 року) у проведенні ревізії фінансово господарської діяльності Університету державної фіскальної служби України.

Зазначений акт позивач не отримував, а тому йому не відомо, яка інформація в ньому міститься.

Враховуючи вищевикладене просить суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду 17.02.2021 року відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 11.12.2020 року посадовими особами Державної аудиторської служби України складено акт про перешкоджання в проведенні ревізії, в якому зазначено, що станом на 11.12.2020 року посадовим особам Держаудитслужби не надано в повному обсязі документи та інформацію на запити, а саме запит №б/н від 24.11.2020, запит №2 від 26.11.2020,/ запит №3 від 30.11.2020, запит №4 від 30.11.2020, запит №5 від 30.11.2020, запит №6 від 01.12.2020, запит №7 від 02.12.2020, запит №8 від 03.12.2020, запит №9 від 03.12.2020, запит №10 від 04.12.2020, запит №11 від 04.12.2020, запит №12 від 04.12.2020, запит №13 від 04.12.2020, запит №14 від 07.12.2020, запит №15 від 08.12.2020 (а.с.47-50).

Судом встановлено, що 09.12.2020 року та 10.12.2020 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено запит №16 від 09.12.2020, запит № 17 від 09.12.2020, запит № 18 від 09.12.2020, запит № 19 від 09.12.2020 та запит № 20 від 10.12.2020 (а.с.54).

11.12.2020 року посадовою особою Державної аудиторської служби України складено повідомлення про запрошення для складання та підписання протоколу (а.с. 51-53).

14.12.2020 року посадовими особами Державної аудиторської служби України складено акт про неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 56-57).

14.12.2020 року посадовою особою Державної аудиторської служби України складено протокол про адміністративне правопорушення №20/69/2020пр відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП України (а.с. 55).

14.12.2020 року посадовою особою Державної аудиторської служби України складено повідомлення про надсилання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 58).

15.12.2020 року посадовою особою Державної аудиторської служби України складено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (а.с. 59-62).

21.12.2020 року посадовою особою Державної аудиторської служби України винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №20/11/2020ПН відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 262,50 грн. (а.с.45-46).

22.12.2020 року посадовою особою Державної аудиторської служби України складено повідомлення про надсилання постанови про накладення адміністративного стягнення (а.с. 63).

Позивач заперечує свою вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлені статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем суду не надано будь-яких доказів правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Також, відповідачем не надано доказів надіслання зазначених вище документів на адресу позивача та не надано жодного доказу про надіслання запитів зазначених у акті про перешкоджання в проведенні ревізії позивачу, а саме: №б/н від 24.11.2020, запит №2 від 26.11.2020,/ запит №3 від 30.11.2020, запит №4 від 30.11.2020, запит №5 від 30.11.2020, запит №6 від 01.12.2020, запит №7 від 02.12.2020, запит №8 від 03.12.2020, запит №9 від 03.12.2020, запит №10 від 04.12.2020, запит №11 від 04.12.2020, запит №12 від 04.12.2020, запит №13 від 04.12.2020, запит №14 від 07.12.2020, запит №15 від 08.12.2020, а отже не зазначено правомірності складання вказаного акта, що став підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Постанова по справі згідно частин 2,6,8 ст.283 КУпАП повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

В оскаржуваній постанові не відображено часу вчинення правопорушення, з огляду на що неможливо оцінити прийняте рішення й з точки зору дотримання строків накладення адміністративного стягнення та можливості закриття провадження із оголошенням особі усного зауваження на підставі ст.22, ч.2 ст.284 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення обов`язково має містити наступні ознаки: об`єкт правопорушення, суб`єкт правопорушення, об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Саме ці елементи є складовою визначення допущених порушень та визначальною умовою наявності складу адміністративного правопорушення, без зазначення яких в протоколі розгляд справи по суті є неможливим.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ст.164-2КУпАП є посадові особи підприємств, установ та організацій.

Об`єктом правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері управління економікою та у сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-2 КУпАП полягає у вчиненні таких діянь: приховуванні в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків; відсутності бухгалтерського обліку або веденні його з порушенням установленого порядку; внесенні неправдивих даних до фінансової звітності; неподанні фінансової звітності; несвоєчасному або неякісному проведенні інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей; порушенні правил ведення касових операцій; перешкоджанні працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок; невжитті заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-1 КУпАП, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення.

Як стверджував позивач, жодних перешкоджань з його боку в проведенні ревізії будь-яким співробітникам Державної аудиторської служби він не чинив. Звертає увагу, що Університетом відповідно до ст. 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №165-ІІІ (зі змінами), керуючись Постановою КМУ від 22.07.2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 (зі змінами) було прийнято рішення та видано наказ від 27.11.2020 року №1620, яким встановлено з 27.11.2020 року дистанційну (надомну) роботу працівникам всіх структурних підрозділів до прийняття відповідного рішення Тимчасовою протиепідемічною комісією в результаті стабілізації ситуації з розповсюдження захворюваності на корона вірус COVID-19. Даний наказ було видано виключно з метою запобігання ситуації з розповсюдження захворюваності.

В спростування вищезазначених доводів позивача, відповідачем не надано до суду жодного доказу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачиться на її користь.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 21.12.2020 №20/11/2020 ПН.

Керуючись ст. ст. 122, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КУпАП України, ст. ст. 9, 21, 72-778, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.12.2020 року - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.12.2020 року №20/11/2020ПН про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 262,50 грн. - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-2 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.В. П`ятничук