Ухвала суду № 98954452, 12.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11765/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судових засідань Габрись О.М.

справа № 757/11765/21-ц

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Державне підприємство «Наш дім»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Наш дім» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення грошових коштів, що підлягають виплаті працівнику при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ДП «Наш дім» та просив зобов`язати відповідача провести розрахунок та повністю виплатити позивачу заборгованість із заробітної плати за період з 01.09.2020 року по 30.11.2020 року, зобов`язати відповідача провести розрахунок та повність виплатити грошові кошти за дні тимчасової непрацездатності за період з 01.09.2020 року по 30.11.2020 року, зобов`язати відповідача видати на руки позивачу належно оформлену трудову книжку та у випадку її відсутності відновити, зобов`язати відповідача провести розрахунок та повністю виплатити позивачу грошові кошти, які підлягають до виплати при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 2016 року до 2020 року він працював на посаді головного інженера ДП «Наш дім». Згідно з наказом №79-К від 30.11.2020 року його було звільнено на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин та відсутність на робочому місці більше 3 годин протягом робочого дня. Однак, розрахунок при звільненні відповідачем проведено не було та трудову книжку на руки видано не було. На його неодноразові звернення до відповідача про видачу трудової книжки та довідки з розрахунком коштів, що були нараховані при звільненні відповіді не отримав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 10.03.2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, а саме для надання квитанції про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 908 грн., надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Після усунення недоліків позивачем, ухвалою суду від 01.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження.

23.06.2021 року від представника відповідача Соловей Т.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечила проти задоволення позову, посилаючись на те, що 05.10.2020 року відповідачем було нараховано та отримано у касу підприємства готівкові кошти в розмірі 4 630,60 грн. на виплату позивачу залишку заробітної плати за вересень 2020 року. Однак, будучи обізнаним у даті та способі виплати заробітної плати через касу підприємства, що не змінювалось жодного разу з дати прийняття позивача на роботу, останній так і не з`явився для отримання заробітної плати. Така ж сама ситуація відбулась і в період з 21 по 23.10.2020 року, у зв`язку з чим належні йому кошти були депоновані 23.10.2020 року, тобто були повернуті на рахунок відповідача у банку. 22.10.2020 року відповідач особисто повідомив позивача під розпис про те, що нараховані йому грошові кошти за вересень 2020 року повернуті в банк на рахунок підприємства та про порядок, строки і спосіб отримання цих коштів, а також про необхідність надання документів, які посвідчують його особу. Таким чином, позивачу було нараховано та не виплачено грошові кошти у розмірі 21 656,90 грн., у зв`язку з чим підприємство готове виплатити позивачу належні йому грошові кошти та видати трудову книжку невідкладно після прибуття останнього до ДП «Наш дім» чи отримання від позивача відповідної письмової заяви. Оскільки відповідач вважає відсутнім спір та наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю спору, то просила на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

23.06.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої заперечив щодо обставин, зазначених відповідачем у відзиві, оскільки додані відповідачем документи до відзиву були складені на підприємстві після отримання від його адвоката адвокатського запиту від 15.01.2021 року та починаючи з листопада 2020 по березень 2021 відповідачем не було здійснено жодних заходів щодо отримання від нього будь-яких пояснень щодо нібито взяття ним власної трудової книжки у листопаді 2019 року із сейфу юрисконсульта підприємства. При цьому, заборгованість по заробітній платі була сплачена йому 18.06.2021 року у розмірі 21 656,90 грн., що спростовує твердження відповідача щодо його відмови в отриманні належних коштів. Таким чином, просив зобов`язати відповідача виплатити йому середню заробітну плату у розмірі 70 130,00 за весь час вимушеного прогулу (за весь час затримки трудової книжки) з 01.12.2020 року по 18.06.2021 року при його звільненні, судові витрати покласти на відповідача та прийняти відмову позивача від частини позовних вимог, викладених у п. 2-5 позовної заяви від 01.03.2021 року, у зв`язку із видачею трудової книжки.

07.07.2021 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, викладених у пунктах 2-5 позовної заяви від 01.03.2021 року, у зв`язку із видачею відповідачем трудової книжки і виплатою йому грошових коштів у розмірі 21 656,90 грн. та стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. і судовий збір у розмірі 962,00 грн.

09.07.2021 року від представника відповідача Соловей Т.В. до суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких заперечила проти доводів позивача та просила закрити провадження у справі, посилаючись на відсутність предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з такого.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовані спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору ( наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи, що виплата належних позивачу ОСОБА_1 при звільненні грошових коштів у розмірі 21 656,90 грн. та видача трудової книжки (дублікат) відповідачем здійснені після відкриття провадження, отже відсутній предмет спору на даний час, суд дійшов висновку про закриття провадження у справ на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Частиною 3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, то згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України суд з урахуванням заяви позивача присуджує стягнення сплачений останнім судовий збір у розмірі 910,00 грн.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн., з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 2 ч. 3 ст. 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте, в порушення наведеного, позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу не надано належних доказів здійснення позивачем оплати наданих йому послуг, як то платіжні доручення чи акти виконаних робіт, що виключає можливість стягнення судових витрат у вигляді правничої допомоги.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, 142, 353-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Наш дім» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення грошових коштів, що підлягають виплаті працівнику при звільненні - закрити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 910,00 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову за квитанцією № 266810033 від 29 березня 2021 року у розмірі 910 грн. 00 коп. за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783; рахунок отримувача - UA 228 999 980 313 181 206 000026007; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.).

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя О.В. Батрин