Рішення № 98954447, 03.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/253/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Волкова С.Я.

секретар судового засідання Топал А.І.

справа № 757/253/20-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Акцонерна компанія «Київводоканал»

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про скасування нарахованої заборгованості,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача, просив скасувати заборгованість за полив зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 , які нараховані Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал». Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є співвласником означеного приватного будинку, у травні 2019 р. отримав розрахунок до сплати за споживання для поливу, де зазначено кількість спожитої холодної води для поливу території 30 куб. м, за серпень 2019 р. було знову нараховано 30 куб.м холодної води, таким чином, сформовано неіснуючий борг на 60 куб.м холодної води, втім не погоджується із нарахуванням відповідачем заборгованості у 60 куб.м холодної води для поливу зелених насаджень, оскільки на Ѕ земельної ділянки, співвласником якої є, знаходяться: квартира АДРЕСА_2 , гараж, сарай та вбиральня; у відповідача відсутні акти про наявність на його території зелених насаджень; із ним не було укладено договору на користування холодною водою; у 2019 р. були неодноразові пориви біля житлового будинку по АДРЕСА_3 .

Постановою Київського апеляційного суду від 08.08.2020 р. скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2020 р., справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, матеріали якої повернуті суду першої інстанції 30.09.2020 р., передані судді (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.10.2020 р.).

Ухвалою суду від 12.10.2020 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

18.11.2020 р. через канцелярію суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали суду від 12.10.2020 р.

Ухвалою суду від 19.11.2020 р. відкрито провадження у справі.

Відповідачем Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» подано відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затвердженні наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. за № 936/15627, визначають порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України; є обов`язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, та суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб`єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою. Дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення (стаття 2 Закону). Суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення (стаття 4 Закону).

Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водовідведення» визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг. Цей Закон регулює відносини щодо: 1) комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання; 2) розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг; 3) встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії; 4) формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг; 5) забезпечення споживачів обліковою інформацією (стаття 2 Закону).

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частин перша статті 2 Закону).

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (абзац 1 пункту 20 цих Правил).

Згідно пункту 21 означених Правил з разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Встановлено, щоОСОБА_1 звернувся до генерального директора «Київводоканал» із заявою від 25.10.2019 р., просив надати пояснення щодо нарахувань за полив прибудинкових територій приватного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом директора розрахункового департаменту Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» Люліна В.О. № 12691/8/8/02-19 від 26.11.2019 р. у відповідь на звернення ОСОБА_1 вх.№ Б-1630/0/36/09-19 від 30.10.2019 р. роз`яснено, що згідно статті 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водовідведення» на підставі договору зі споживачами цих послуг, у тому числі, з власниками будинків, що перебувають у приватній власності; що згідно статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою визначено права та обов`язки споживачів, зокрема, що споживач зобов`язаний укласти договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, втім ОСОБА_1 не укладено даний договір; що згідно пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства, що згідно пункту 3.12 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р., плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами відповідно до показів засобів обліку води або норм водопостачання, саме тому товариством у випадку відсутності приладу обліку холодної води здійснюються нарахування за послугу з поливу прибудинкових територій відповідно до таблиці А.1 додатка «А» до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», про що ОСОБА_1 був заздалегідь попереджений у платіжному документі, який отримав у квітні 2019 р; що згідно отриманих товариством документів, а саме: технічного паспорту на дану земельну ділянку, її загальна площа складає 4,71 га, тоді, як під двором 2,73 га, що є потенційно поливною площею; зважаючи, що ОСОБА_1 Ѕ частини від даної земельної ділянки, то площа поливу становить 1,37 га, тому, прийнявши до уваги дані технічного паспорту на земельну ділянку, товариством здійснено перерахунок наданих йому послуг на полив прибудинкових територій. Означене не звільняє його, як споживача, від дотримання норм чинного законодавства. Оскільки на земельній ділянці приватного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , наявні зелені насадження, враховуючи відсутність засобу обліку водопостачання, товариством здійснені нарахування за полив зелених насаджень відповідно до чинних будівельних норм, Правил. На виконання вимог законодавства та уникнення непорозумінь в розрахунках рекомендовано встановити прилади обліку холодної води та укласти з товариством відповідний договір.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, на підтвердження заявлених позовних вимог про скасування нарахованої заборгованості ОСОБА_1 надано копії: сторінок свого паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 26.10.1995 р.; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; довідки до акта огляду МСЕК серії КА-1 № 001055 від 02.02.2005 р. на ім'я ОСОБА_1 ; пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 12.07.2017 р. на ім'я ОСОБА_1 ; Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ № 133328, виданого 17.04.2006 р. ОСОБА_1 на підставі рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. № 700-1/2110, про те, що є власником земельної ділянки площею Ѕ від 0,502 га, розташованої на АДРЕСА_3 ; технічного паспорта Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на житловий будинок по АДРЕСА_3 , виготовлений станом на 26.03.2004 р.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, отже у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про скасування нарахованої заборгованості.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ЄДРПОУ: 03327664).

Суддя Волкова С.Я.