Рішення № 98950221, 28.07.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/4099/18

Провадження №2/944/219/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи Гринів М.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Яворівська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

07.09.2018 позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що їй на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 . До будинковолодіння відноситься також земельна ділянка, яка згідно довідки Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 04.09.2018 №158 нараховує площу 1,04 га. Користуватися присадибною ділянкою та приватизувати її стало неможливо із-за постійних конфліктів відповідача ОСОБА_4 , який постійно без її дозволу метр за метром шляхом підорювання самовільно займав її присадибну ділянку, збільшивши розмір своєї присадибної ділянки на 03 метри. Вона неодноразово просила ОСОБА_4 привести у відповідність до планів забудови та погосподарських книг, розміри присадибних земельних ділянок та не чинити перешкод у користуванні присадибною земельною ділянкою. Неодноразово зверталась з усними та письмовими заявами до Любинської сільської ради Яворівського району, однак хоч сільська рада документально підтвердила розбіжність у розмірах її присадибної ділянки та присадибної земельної ділянки сусіда ОСОБА_4 , вплинути на відповідача не може жодним чином. Просить усунути перешкоди в користуванні її присадибною земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме зобов`язати Любинську сільську раду Яворівського району Львівської області встановити правильні розміри її присадибної земельної ділянки, відповідно до плану забудови та погосподарських книг та визначити межу між її присадибною земельною ділянкою та присадибною земельною ділянкою сусіда ОСОБА_4 , зобов`язавши його не чинити їй перешкод у користуванні присадибною земельною ділянкою.

15.01.2020 позивач ОСОБА_1 зменшила позовні вимоги та просить зобов`язати ОСОБА_4 усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1 , шляхом знесення стовпчика огорожі і паркану із захопленої частини земельної ділянки площею 0,0063 га та не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою.

18.10.2018 відповідач ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що позивач заявляючи позовну вимогу про зобов`язання Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області вчинити певні дії, як суб`єкта владних повноважень, не залучила орган місцевого самоврядування в якості відповідача у справі. Позивач посилається на те, що до її будинковолодіння належить земельна ділянка, яка нараховує площу 1,04 га, але користуватись присадибною земельною ділянкою та приватизувати її стало неможливим через щорічне підорювання метр за метром ним земельної ділянки та захоплення 3 м земельної ділянки. Відповідно до норм ЗК України присадибна земельна ділянка – це земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Земельна ділянка, яка призначена для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 межує із земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок АДРЕСА_2 , який належить позивачці. Вказані земельні ділянки, на яких побудовані житлові будинки, відмежовані між собою огорожею, яка стоїть вже більше 60 років( спочатку був дерев`яний пліт, потім сітка, а в 2018 році сама позивач поміняла сітку на листи з бляхи на тому ж місці). Встановлені позивачкою листи бляхи між земельними ділянками для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибними ділянками) не зміщувалися. Відтак жодного відорювання не було і не могло бути.

Позивачка не приватизувала земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, відтак не має правовстановлюючих документів на земельну ділянку і право власності в неї не виникло.

Позивач не надала рішення органу місцевого самоврядування Любинської сільської ради у виключних повноваженнях якого є вирішення земельних спорів у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності та користуванні громадян. Межа між земельними ділянками не визначена сільською радою, а тому підстав зобов`язувати його не чинити перешкод у користуванні її присадибною земельною ділянкою нема. Жодного доказу, який би підтверджував твердження позивачки, що він відорав 3 м від присадибної ділянки, позивачкою не надано.

Ухвалою судді від 27.09.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі.

08.11.2018 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Швед Н.П.

Ухвалою від 20.11.2018 справу прийнято до провадження.

01.03.2019 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Карпин І.М.

Ухвалою від 01.03.2019 справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.09.2020 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 26.01.2021 залучено до участі в розгляді справи правонаступника третьої особи Яворівську міську раду Львівської області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Масюк Б.Б. позов підтримали в повному обсязі, давши пояснення аналогічні доводам позовної заяви. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 ствердила, що у 2018 році зняла старий паркан та хотіла обгородити належну їй ділянку, хотіла вирівняти паркан і в подальшому приватизувати земельну ділянку. На даний час хоче встановити межу. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Степаняк І.В. в судовому засіданні проти позову заперечив, давши пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Одночасно ствердив, що у травні 2018 року позивач сама з власної ініціативи ліквідувала старий паркан, який розділяв господарства позивача та господарства, де проживає відповідач. Встановлення нового паркану на місці старого здійснювалось саме позивачем. Жодних робіт щодо встановлення нового паркану відповідач не здійснював. Позовна вимога про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 , шляхом знесення стовпчика огорожі та паркану із захопленої частини земельної ділянки, як і зобов`язання в подальшому не чинити перешкод, є повністю необґрунтованими. Жодних проектів землеустрою щодо встановлення (відведення) земельної ділянки позивача не виготовлялося, земельній ділянці кадастрового номера не присвоєно, а тому земельна ділянка є несформованою та не може бути об`єктом цивільних прав. Позивач фактично хоче встановити межі земельної ділянки в натурі, однак встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду. Позивач стверджує на те, що в її користуванні має перебувати земельна ділянка розміром 25 м на 48 м (площа 0,12 га), однак якщо врахувати позовну вимогу, якою вона просить відповідача звільнити частину земельної ділянки площею 0,0063 га, а також площу земельної ділянки, яка перебуває у її фактичному користуванні згідно плану земельної ділянки, то загальна площа її земельної ділянки становить менше 0,12 га. При цьому позивач стверджує, що інші сусіди не захоплювали її земельної ділянки. Згідно з долученим планом земельної ділянки, її ділянка є неправильної форми, конфігурація земельної ділянки на даному плані не відповідає конфігурації земельної ділянки на схемі виносу в натуру господарських будівель від 02.09.1985. ОСОБА_1 надано дозвіл згідно її заяви на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва будинку площею 0,25 га, а відповідно до виписки з погосподарської книги №6 Любинської сільської ради за ОСОБА_1 числиться земля під будівлями 0,06 га, що свідчить про те, що на даний час неможливо встановити дійсні межі земельної ділянки. Просить в позові відмовити.

Представник третьої особи Яворівської міської ради Гринів М.В. проти позову заперечив та вказав, що розпорядженням Яворівського міського голови було створено комісію з метою обстеження прибудинкових земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . При обстежені земельних ділянок в с.Воля Любинська Яворівського району, що перебувають в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 комісією встановлено, що дані земельні ділянки загороджені. При проведенні обмірів було встановлено, що межі зазначених земельних ділянок не відповідають розробленому у 1985 році проекту забудови даної території та графічне зображення місцезнаходження господарських споруд не відповідають фактичному місцезнаходженні даних споруд на вказаних земельних ділянках. Відновити межі земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 згідно представлених графічних матеріалів неможливо, оскільки відсутня фактична площа на місцевості. А тому комісія пропонувала погодити межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 згідно існуючої огорожі. Будівельний паспорт, на який покликається позивач не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об`єктивно оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існує спір щодо меж суміжних земельних ділянок.

Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок у АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок, перебуває у її користуванні.

Відповідач ОСОБА_4 проживає у АДРЕСА_2 та у його користуванні перебуває земельна ділянка за вказаною адресою.

З виписки №158 від 04.09.2018 з погосподарської книги №6 Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області станом на 01.09.2018 вбачається, що ОСОБА_1 належить житловий будинок у АДРЕСА_1 . Земля в особистому користуванні господарства всього 1,04 га,в тому числі під городництвом 0,73 га, під будівлями 0,06 га, під сінокосами 0,22 га, під садівництвом 0,03 га.

З пояснень сторін та показів свідка ОСОБА_6 встановлено, що у 2018 році позивач ОСОБА_1 демонтувала старий паркан, який розмежовував земельні ділянки та встановила новий.

Відповідно до акту обміру присадибних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 11.05.2018, здійсненого комісією Любинської сільської ради встановлено, що ширина подвір`я від дороги ОСОБА_4 становить 23,10 м, ОСОБА_1 встановить 22,50 м, внизу від рова становить ОСОБА_1 17,10 м, ОСОБА_4 становить 19,10 м. Згідно облікових документів ширина від дороги становить ОСОБА_4 23 м, ОСОБА_1 – 17 м. Встановлено один межовий знак. В даному акті значиться, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису. До акту долучено абрис, складений землевпорядником ОСОБА_7 .

З акту обміру (уточнення) земельної ділянки, наданої для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_8 ( на даний час належить ОСОБА_1 ) від 04.07.1995 розміри становлять ширина 22 м та 17 м, довжина 134 м.

З акту обміру (уточнення) земельної ділянки, наданої для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_9 від 13.02.1996 розміри становлять ширина 23 м та 19 м, довжина 136 м.

Відповідно до акту обстеження прибудинкових земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , мешканців с.Воля Любинська Яворівського району Львівської області від 11.06.2021 комісією з метою обстеження прибудинкових земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , створеною на виконання розпорядження Яворівського міського голови від 04.06.2021 №519 при обстежені земельних ділянок встановлено, що дані земельні ділянки загороджені. При проведенні обмірів було встановлено, що межі зазначених земельних ділянок не відповідають розробленому у 1985 році проекту забудови даної території та графічне зображення місцезнаходження господарських споруд не відповідають фактичному місцезнаходженні даних споруд на вказаних земельних ділянках. Відновити межі земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 згідно представлених графічних матеріалів неможливо, оскільки відсутня фактична площа на місцевості. А тому комісія пропонує погодити межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 згідно існуючої огорожі.

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Під час судового розгляду справи позивачу ОСОБА_1 рішенням Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області №367 від 21.08.2019 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га в АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 долучила план земельної ділянки, виготовлений 06.2019 ТзОВ «Терразем» відповідно до якого земельна ділянка неправильної конфігурації площа 0,1078 га, від дороги ширина становить 22,66 м, з протилежної сторони 18,70 м. На даному плані зображено частину земельної ділянки площею 0,0063 га , шириною від дороги 1 м та з протилежної сторони 2 м. Документів на підставі яких складався план земельної ділянки позивачем ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до схеми виносу в натурі господарських будівель від 02.09.1985 ( забудівник ОСОБА_10 ) земельна ділянка є правильної форми шириною 25 м та довжиною 48 м, що не відповідає конфігурації земельної ділянки зображеної на долученому плані.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1- 4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.( ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Позивач ОСОБА_1 просить усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1 , шляхом знесення стовпчика огорожі і паркану із захопленої частини земельної ділянки площею 0,0063 га та не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Будь-яких доказів, які б стверджували, що відповідач ОСОБА_4 чинить їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 суду не надала.

Судом встановлено, що саме позивач ОСОБА_1 без погодження із суміжним землекористувачем демонтувала паркан, який розділяв земельні ділянки тривалий час та поставила новий, не сформувавши земельну ділянку відповідно до норм ЗК України.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду. Суд розглядає справи щодо відновлення меж земельної ділянки, тобто спір про поновлення права, яке існувало у разі його можливого порушення.

Проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачем ОСОБА_1 не виготовлялось, земельній ділянці кадастровий номер не присвоювався, земельна ділянка позивача є несформованою.

Покликання позивача на розміри земельної ділянки, зазначені в схемі виносу в натурі господарських будівель від 02.09.1985, суд відхиляє, оскільки дана схема не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку та суперечить іншим зібраним у справі доказам в частині конфігурації та розмірів земельної ділянки. Крім того, графічне зображення споруд на схемі не відповідає фактичному місцезнаходженню споруд на земельній ділянці, що стверджується актом обстеження від 11.06.2021.

Враховуючи те, що обставин порушення прав позивача ОСОБА_1 щодо користування земельною ділянкою у АДРЕСА_1 під час розгляду справи не встановлено, тому суд дійшов висновку, що в позові ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Яворівська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду чи через Яворівський районний суд Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.08.2021.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_4 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору: Яворівська міська рада

місце знаходження: м.Яворів Львівської області

вул.Львівська,15, ЄДРПГОУ 04056032

Суддя І.М.Карпин