Рішення № 98950156, 11.08.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4526/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Ковальчука О.І.

секретаря с/з Масної К.О.

представника позивача Шнир О.Б.

представника відповідача Заяць Б.Р.

справа №466/4526/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з позовною заявою до відповідача Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якій просить скасувати постанову №0006-вих-1763/33 від 20 травня 2019 року, винесену начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Цабак В.Я. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові» Цабак В.Я. 20.05.2019р. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №0006-вих-1763/33, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Оскаржувана постанова мотивована тим, що: «За результатами перевірки об`єкта «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 » складено акт від 09.04.2019р.

№I59-пп за фактом проведення ОСББ «Елітний-Люкс» в лютому-квітні 2019 року реконструкції дев`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 з втручанням в його несучі та огороджувальні конструкції шляхом надбудови на плоскому даховому перекритті двох додаткових капітальних споруд розмірами 9.2м. на 12м. орієнтовною висотою 3,3м. з встановленням сонячних панелей без отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт».

Як наслідок, відповідачем зроблено висновок, що позивачем порушено ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.З. п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466.

З наведеними мотивами позивач не погоджується та вважає оскаржувану постанову необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки така прийнята:

- необгрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- упереджено, недобросовісно та нерозсудливо;

- без дотримання принципу рівності перед законом, з порушенням конституційного принципу щодо невинуватості особи та обов`язку доказування вини органом влади.

В оскаржуваній постанові відповідачем безпідставно зазначено факти порушень, які матеріалами адміністративної справи не підтверджені, відповідачем протиправно обов`язок доказування наведених обставин покладено на позивача, тоді як особа не зобов`язана доказувати свою невинуватість, і як наслідок оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Як вказує позивач, відповідачем грубо порушено ст.62 Конституції України. Позивача притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП, а саме за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

А отже, відповідач наведених обов`язків не виконав, а тягар доказування чи спростування обставин справи поклав на позивача, що суперечить ст.62 Конституції України.

Крім того вказує, що відповідачем не встановлено події та складу адміністративного правопорушення, а саме особи, яка проводила реконструкцію будинку (замовника).

Позивачем, як головою ОСББ «Елітний-Люкс», не порушено жодної вимоги законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, за які передбачена відповідальність ч. 1 ст.96 КУпАП. Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення від 09.04.2019р. складено відносно голови ОСББ «Елітний-Люкс» - ОСОБА_1 .

В обгрунтування порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і цравил в наведеному протоколі вказано, що суб`єктом містобудування є ОСББ «Елітний- Люкс». Проте, ОСББ «Елітний-Люкс» не є суб`єктом містобудування, оскільки ОСББ «Елітний-Люкс» не замовляло та не проводило жодних будівельних робіт в м.Львові по вул. Лемківській, 9А.

Таким чином, відповідач безпідставно зробив висновок, що саме ОСББ «Елітний- Люкс». головою якого є позивач, в лютому-квітні 2019р. проведено реконструкцію житлового будинку, чим порушено ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.3. п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідачем під час проведення перевірки необхідно було встановити власника сонячних панелей, змонтованих на даху багатоквартирного будинку на вул.Лемківській, 9А но у м.Львові, оскільки такі не є власністю та не перебувають на балансі ОСББ «Елітний- Люкс», також останнє не замовляло та не укладало жодних договорів на виконання будівельних робіт із встановлення сонячних панелей, про що свідчать Довідка №1/02-05-19 зо 02.05.2019р.

Відповідачем не встановлено доказів належності сонячних панелей на праві приватної власності, або перебування їх на балансі ОСББ «Елітний-Люкс» чи виконання ним будівельних робіт, а відтак і притягнення до адміністративної відповідальності голови ОСББ «Елітний-Люкс» є безпідставним та незаконним.

Крім того позивач вказує на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які, передбачені ст. 251 КУпАП докази вчинення ним адміністративного правопорушення, а сам розгляд справи був проведений з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З врахування вказаного, вважає постанову протиправною, відтак, такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача Шнир О.Б. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Заяць Б.Р. у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, підтримавши письмовий відзив, долучений до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.1 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2015 № 5118, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління, який створений на підставі ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 “Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів“, Законів України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства“, “Про регулювання містобудівної діяльності“, “Про місцеве самоврядування в Україні“.

Згідно з п. 2.1 вказаного положення, основним завданням Інспекції є здійснення відповідно до законодавства України державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 5, 7, 21 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акту.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. У відповідності до абз.3 ст.256 КУпАП України, у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Згідно з ч. 2 ст. 26, п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1,2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Судом встановлено, з 09.04.2019р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові була проведена позапланова перевірка на об`єкті «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9А».

За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки №159-пп від 09.04.2019р.

09.04.2019р. начальником відділу інспекційної роботи ІДАБК у м.Львові щодо голови ОСББ «Елітний Люкс» Бойка Г.Б. було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.96 КУпАП - порушення п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.3. п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466.

У подальшому, постановою начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Цабака В.Я від 20.05.2019р. №0006-вих-1763/33 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Згідно оскаржуваної постанови, порушення ОСОБА_1 вимог законодавства полягають в тому, що: За результатами перевірки об`єкта «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 » складено акт від 09.04.2019р. №I59-пп за фактом проведення ОСББ «Елітний-Люкс» в лютому-квітні 2019 року реконструкції дев`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 з втручанням в його несучі та огороджувальні конструкції шляхом надбудови на плоскому даховому перекритті двох додаткових капітальних споруд розмірами 9.2м. на 12м. орієнтовною висотою 3,3м. з встановленням сонячних панелей без отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт». Як наслідок, відповідачем зроблено висновок, що позивачем порушено ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.3. п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.96 КУпАП.

Відповідно до абз.3 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видані замовнику дозволу на виконання будівельних робіт – щодо об`єктів, які за класом наслідків належать до об`єктів із середніми наслідками.

В свою чергу, ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що

право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною 1 ст.96 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд.

Судом також встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року, позов Об"єднання співвласників баготоквартирного будинку"Елітний-Люкс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання дій протиправними та скасування постанови – задоволено.

Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львова під час здійснення позапланової перевірки на «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9А) на підставі направлення для проведення позапланового заходу № 159-ПП від 27.03.2019 р. та розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого винесено Постанову № 0006-вих-1335/24 від 17.04.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Визнано протиправною та скасовано постанову № 0006-вих-1335/24 від 17.04.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складену начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львова - Цабак В.Я., якою на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний - Люкс» накладено штраф у розмірі 710 770 грн.

Визнано протиправною та скасовано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівний діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.04.2019 року на об`єкті будівництва «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9А».

Визнано протиправним та скасовано Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 09.04.2019 року на об`єкті будівництва «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9А».

Крім того, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 року, Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 1.380.2019.002340 без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено шляхом надання доказів.

У відповідності до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Здійснюючи розширений аналіз ч.4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов`язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача не представив суду достатніх та належних доказів підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Разом з тим, згідно з ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

З наведених обстави суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно постанова №0006-вих-1763/33 від 20 травня 2019 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закриттю.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними у судовому засіданні.

Таким чином, судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи прийнято обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 205, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити повністю.

Постанову №0006-вих-1763/33 від 20 травня 2019 року, винесену начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Цабак В.Я. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00грн. – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 96 КУпАП - закрити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 11.08.2021 року.

Суддя О. І. Ковальчук