Ухвала суду № 98950100, 11.08.2021, Франківський районний суд м. Львова

461/5354/21

2/465/3283/21

У Х В А Л А

судового засідання

11.08.2021 року суддя Франківського районного суду м.Львові Мартинишин М.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про розстрочення/відстрочення сплату судового збору -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення коштів.

Разом з тим, до позову додав заяву про розстрочення/відстрочення сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі.

29.06.2021 року ухвалою судді Галицького районного суду м.Львова Юрківим О.Р. дані матеріали позовної заяви направленні за підсудністю до Франківського районного суду м.Львова.

10.08.2021 року справа передана судді Мартинишин М.О.,на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від09.08.2021 року

Вивчивши матеріали позову та додані до нього додатки, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто законодавець передбачив можливість відстрочити сплату судового збору лише з підстав пов`язаних з майновим станом сторони.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору

Разом з тим, належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, як це передбачено статтею 136 ЦПК України, позивач суду не надав, а сам факт звернення до суду з даним позовом за обставин, які зазначенні у позовній заяві не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Слід також зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Враховуючи вищевикладене, категорію справи та розмір позовних вимог, та те, що заявником не надано жодних доказів в підтвердження свого скрутного матеріального стану, приходжу до висновку щодо відмови у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про розстрочення/відстрочення сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.136, 222, 247, 260 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" –

постановив:

У задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про розстрочення/відстрочення сплату судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мартинишин М.О.