Рішення № 98949685, 11.08.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6956/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді - Гедз Б.М.

з участю секретаря - Ясниської В.Я.

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - Павловської Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини та способу участі батька у вихованні дитини , -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 04.11.2020 р. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із матір`ю ОСОБА_1 та призначити час побачень ОСОБА_2 з дитиною щосуботи з 11:00 до 12:00 у її присутності у громадських місцях. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що рішенням суду від 06.04.2020 р. було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 08.06.2017 р. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу слугувало фізичне та психологічне насильство щодо неї та дитини. Зазначає, що відповідач нецензурно лаявся, залякував та принижував її у присутності доньки, декялька разів вдаряв її. У червні 2019 року вона разом з дочкою залишила місце спільного проживання з ОСОБА_2 та переїхала за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вважає, що сумісне проживання з ОСОБА_2 має негативний вплив на розвиток дитини, вселяє в неї почуття страху, шкодить емоційному здоров`ю її та доньки та загрожує небезпекою. Покликається на те, що відповідач приходить на вихідних з вимогою погуляти з дочкою, при цьому не зважає ні на режим її дня, ні на погодні умови, ні на стан здоров`я дитини, таким чином зловживаючи своїми батьківськими правами та безвідповідально ставлячись до своїх обов`язків. Внаслідок чого між ними виникають конфлікти та мають місце звернення в правоохоронні органи. У 2019-2020 роках позивач неодноразово зверталася із заявами у поліцію, у зв`язку з неправомірними діями відповідача. В січні 2020 року було винесено терміновий заборонний припис на 5 днів, яким було заборонено контакти з нею. Однак, вжиті заходи не дали належного результату, ставлення відповідача до неї погіршилося, що призводить до страждань дитини. Також, мав місце факт, коли відповідач у ніч з 03 на 04 березня 2020 року близько 00:10 прийшов до під`їзду будинку, де вони проживають з дочкою, незважаючи на те, що дитина спала, здійснив виклик у квартиру у домофон, внаслідок чого дитина прокинулася через різкий та голосний звук, перелякалася, почала плакати, стала тривожною, довго не могла заспокоїтися. Внаслідок дій відповідача дитина була позбавлена здорового сну, наступного дня поводилася неспокійно, відтак було завдано шкоди її психічному здоров`ю, дитина була позбавлена відчуття передбачуваності та безпечки у себе вдома. За наведених обставин переконана, що проживання ОСОБА_4 з батьком суперечитиме її найкращим інтересам, донька не може проживати з батьком, який неодноразово вчиняв насильство щодо матері у її присутності та продовжує поводити себе неналежно, не зважаючи на шкоду, яку його поведінка завдає нормальному розвитку дитини. Позивач зазначає, що жодним чином не чинить відповідачу перешкод у вихованні дитини, однак вважає, що слід враховувати якнайкращі інтереси дитини та дотримуватися домовленостей щодо способу участі у вихованні дитини, обумовленої ними за спільною згодою. Просить позов задовольнити.

06.11.2020 р. ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.12.2020 р. позивач подала заяву на виконання ухвали суду та усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.12.2020 р. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.49).

Відповідач 19.01.2021 р. подав відзив на позовну заяву разом з додатками, в якому виклав свої заперечення проти позову. У відзиві відповідач зазначає, що наведені позивачем обставини у позовній заяві не відповідають дійсності, є неправими і надуманими. Позивач безпідставно звинувачує його в сімейному насильстві. Після одруження їх відносини різко змінилися, позивач прискіпливо до нього відносилася, не рахувалася з його поглядами на сім`ю, на роль чоловіка і жінки у шлюбі, не прислуховувалася до його думок, в присутності дитини, рідних та друзів дозволяла собі принизити його, облаяти. Неодноразово наносила йому удари по обличчю та тілу. Відповідач категорично не визнає наведених позивачем обставин про те, що він вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо неї чи дитини, залякував та принижував її, вдаряв її. Заявив, що влітку 2019 року позивачка забрала дитину і залишила місце їх спільного проживання, переселившись у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якої він застосовував заходи для викупу половини квартири у її родичів, зробив капітальний ремонт, придбав усі меблі та побутову техніку. Позивач без вагомих на те підстав викликала працівників поліції, вдаючись до провокацій, що підтверджується повідомленнями з поліції. Стосовно термінового припису, який було складено 02.02.2020 р. відносно нього, то оскаржував дії працівників поліції, оскільки припис вважає виданий безпідставно та протизаконно, він не вчиняв жодних протиправних дій, поводив себе максимально коректно і лише мав намір побачити дочку. Він також звертався в поліцію з приводу неправомірних дій позивача, з якою було проведено роз`яснювальну бесіду з метою недопущення повторних протиправних дій. Покликається на те, що він ніколи не уникав та не буде уникати виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї дочки ОСОБА_4 , яку він дуже любить та хоче виховувати її та спілкуватися з нею на рівноцінних умовах з позивачем. Він добровільно надсилає колишній дружині аліменти на утримання дитини у розмірі від 4000 грн. щомісячно. Окрім аліментів купує продукти, ліки, одяг для дитини. Вважає, що вони з позивачем повинні домовлятися у всіх питаннях, що стосуються їх дитини, враховуючи при цьому інтереси дитини. Відповідач просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 як з батьком, так і з матір`ю порівну та призначити час побачень з обома батьками порівну (а.с.59-70).

01.02.2021 р. позивач, відповідно до вимог ст. 179 ЦПК України подада відповідь на відзив, у якій виклала свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення (а.с.84-96).

08.02.2021 р. відповідач, в порядку ст. 180 ЦПК України подав заперечення на відповідь на відзив, в яких виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх відхилення.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.02.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 07.05.2021 р. зобов`язано орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради надати висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та способу участі батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вихованні дитини.

В судовому засіданні позивач та її представник адвокат Заремба О.В. підтримали заявлені позовні вимоги, пояснення надали аналогічні викладеним у позовній заяві та заявах по суті. Позивач уточнила, що не чинить відповідачу перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, навпаки пропонує зустрічатися і брати участь у вихованні дитини. Щодо визначення місця проживання дитини, то просить врахувати вік дитини, прив`язаність її до матері, належні умови проживання та визначити місце проживання дитини разом з матір`ю.

Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти заявлених позовних вимог. З висновком органу опіки і піклування також не погоджується, оскільки хотів би частіше бачитися з дитиною. Щодо визначення місця проживання з матір`ю на даний час не заперечує, враховуючи вік дитини. Зазначив, що намагаються з позивачем добровільно вирішувати питання щодо його участі у вихованні дитини, останнім часом він безперешкодно спілкується з дитиною.

В судовому засіданні провідний спеціаліст відділу «Служба у справах дітей» Залізничного району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міськох ради - Павловська Г.Г. підтримала висновок органу опіки і піклування в частині визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з матір`ю, враховуючи вік дитини, стать та прив`язаність до матері, звернувши увагу сторін на те, що коли дитина підросте та буде мати бажання, то зможе періодично проживати з батьком. Також підтримала висновок органу опіки та піклування в частині визначення днів і годин побачень батька і дочки.

Заслухавши пояснення сторін, пояснення представника третьої особи Павловської Г.Г. , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 36).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до вимог ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Як слідує з вимог ч. ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Судом встановлено, сторони перебували у зареєсрованому шлюбі з 08.06.2017 р., рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 06.04.2020 року розрівано шлюб між ОСОБА_2 , 1986 р.н. та ОСОБА_1 , 1988 р.н. (а.с.33, 340).

Рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено обставини, які відповідно до ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді даної справи, оскільки в ній беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини. Зокрема в рішенні суду є доведеним, що подальше спільне життя прдружжя і збереження сім`ї суперечить інтересам позивача, сторони не підтримують сімейних відносин, проживають окремо з червня 2019 року, конфлікт має стійкий характер, сторони втратили почуття взаєморозуміння, шлюб існує формально.

Довідкою з місця проживання про склад сім`ї і прописки ЛКП "Сигнівка" від 18.11.2020 р. підтверджується, що дитина ОСОБА_4 зареєстрована та проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Власником квартири у довідці зазначено ОСОБА_1 (а.с.32, 35).

Згідно акту обстеження умов проживання дитини ОСОБА_4 , умови проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 хороші, в квартирі чисто, є газ, вода, світло, квартира умебльована, в наявності є вся необхідна техніка. Для виховання та розвитку дитини створені усі необхідні умови. Дитина забезпечена одягом, розвиваючими іграшками (а.с.88).

Судом встановлено, що батько ОСОБА_2 бере участь в утриманні дитини, що підтверджується платіжними документами (а.с.64-67) та не заперечується позивачем.

Також під час судового розгляду справи з`ясовано, що мали місце ряд звернень ОСОБА_1 до Залізничного відділу поліції у 2019-2020 роках з приводу сімейних сварок, було надано роз`яснення ст. 141 СК України щодо рівності батьків у правах та вихованні дітей, деякі конфлікти були врегульовані сторонами самостійно, надано відповіді про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак складу адміністративного чи кримінального правопорушення (а.с. 40-47).

02.02.2020 р. щодо відповідача ОСОБА_2 було винесено терміновий заборонний припис терміном на п`ять днів у зв`язку із вчиненням домашнього насильства (а.с.37).

Також, з`ясовано, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово звертався у відділ поліції з приводу психологічного тиску на нього з боку ОСОБА_1 , з приводу чинення перешкод у побаченнях з дитиною, з приводу конфлікту. Так, 02.02.2020 р. з ОСОБА_1 проведено роз`яснювальну бесіду з метою недопущення повторних протиправних дій, дотримання чинного законодавства та виконання покладених на неї батьківських обов`язків, визначених ст. 150 СК України. Згідно відповіді від 31.03.2020 р. у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення (а.с. 68-70).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наявний особистий конфлікт, а також наявний спір з приводу місця проживання дитини та участі обох батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Як висловився ВС у Постанові КЦС ВС від 09.11.2020 р. № 753/9433/17 емоційний стан дитини обумовлений не присутністю батька в її житті, а напруженими конфліктними стосунками між батьками, які використовують дитину для образ один одного, зневажають право дитини на спокійне щасливе дитинство та гармонійний розвиток особистості; особисті конфлікти між батьками не повинні порушувати інтереси дітей.

Згідно висновку Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 260001-вих-55468 від 30.06.2021 р. орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із матір`ю ОСОБА_1 . Встановити днями побачень ОСОБА_2 з його малолітньою дочкою ОСОБА_4 : першу та третю суботу місяця з 11:00 до 18:00 год.; другу та четверту неділю місяця з 11:00 до 18:00 год.; кожну середу з 13.00 до 17.00 (поки дитина не відвідує дошкільний заклад та за домовленістю). Зустрічі батька з дитиною відбуваються в присутності матері - ОСОБА_1 .

Відповідно вимог ч. ч. 1-2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, від 07 грудня 2006 року).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 19 Сімейного кодексу України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Аналізуючи пояснення сторін, письмові докази, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 належним чином виконує батьківські обов`язки по відношенню до малолітньої дочки ОСОБА_4 , піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, виявляє інтерес до її внутрішнього світу.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 має почуття любові до дитини,також бере участь у її вихованні та спілкуванні, її матеріальному забезпеченні та вчиняє дії, які свідчать про це, також має намір виконувати свої батьківські обов`язки відповідно до вимог закону.

Крім того, сторонами не представлено належних та допустимих доказів застосування фізичної сили позивача до відповідача та навпаки, в тому числі і в присутності дитини.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Враховуючи наведене, оцінивши докази в сукупності, врахувавши вік дитини, стать, прив`язаність дитини до матері, позицію представника третьої особи про доцільність визначення місця проживання дитини з матір`ю та визначення днів і годин побачень, наведених у висновку, суд приходить до переконання про необхідність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою їх місця проживання та реєстрації та доцільність встановлення порядку і способу участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 з його малолітньою дочкою ОСОБА_4 першу та третю суботу місяця з 11:00 до 18:00 год.; другу та четверту неділю місяця з 11:00 до 18:00 год.; кожну середу з 13.00 до 17.00 (поки дитина не відвідує дошкільний заклад та за домовленістю). Зустрічі батька з дитиною відбуваються в присутності матері - ОСОБА_1 .

При цьому, на думку суду, слід зазначити, що при таких зустрічах необхідно враховувати можливості дитини бути присутньою на побаченнях з батьком у визначені судом дні та години, тобто стан її здоров`я, підтверджений медичною документацією, режим дня, перебування у дошкільному чи шкільному закладі та інші об`єктивні обставини, належним чином підтверджені.

Вищенаведений графік побачень батька і дитини відповідатиме найвищим інтересам дитини, не перешкоджатиме її гармонійному розвитку та не буде суперечити обсягу прав та обов`язків обох батьків щодо дитини.

В решті заявлених позовних вимогах про визначення часу побачень батька і дочки лише щосуботи з 11:00 до 12:00 суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 274-279 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, ст. ст. 7, 19, 141, 153-157, 159, 171 Сімейного кодексу України, Законом України "Про охорону дитинства", ст. ст. 3, 12, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини та способу участі батька у вихованні дитини задовольнити частково.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити наступний порядок і спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з його малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 26.06.2018 р.: встановити днями побачень ОСОБА_2 з його малолітньою дочкою ОСОБА_4 : першу та третю суботу місяця з 11:00 до 18:00 год.; другу та четверту неділю місяця з 11:00 до 18:00 год.; кожну середу з 13.00 до 17.00 (поки дитина не відвідує дошкільний заклад та за домовленістю). Зустрічі батька з дитиною відбуваються в присутності матері - ОСОБА_1 .

В решті заявлених позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Судовий збір покласти на сторони порівну, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420, 40 грн. судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Третя особа:Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, код ЄДРПОУ: 04056084, м. Львів, вул. Виговського, 34.

Повний текст рішення складено 12.08.2021 р.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М. Гедз