Постанова № 98949609, 10.08.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6462/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року суддя Галицького районного суду м.Львова Фролова Л. Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Львівська область, місце проживання - АДРЕСА_1 Закордонний паспорт НОМЕР_1 від 13.05.2017 виданий органом 4690

за ч.1 ст.483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

16 березня 2021 року в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині – Медика» митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби в митному режимі імпорт, смугою руху «червоний коридор» в`їхав як товар: «Легковий автомобіль марки «DACIA», модель «LOGAN», номер кузова – НОМЕР_2 » під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . Громадянином ОСОБА_1 до митного контролю були подані наступні товаросупровідні документи:- рахунок-фактура (KAUFVERTRAG) без номера від 12.03.2021 року;- довіреність від 15.03.2021 надана громадянкою ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_1 ;- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане компетентними органами Федеративної Республіки Німеччини № НОМЕР_3 від 20.04.2016 року;- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане компетентними органами Федеративної Республіки Німеччини №EN646099 від 20.04.2016 року.Відповідно до поданих документів, на митну територію України за попередньою митною декларацією типу ІМ ЕЕ №UA209180/2021/010876 ввозиться товар: «Легковий автомобіль марки DACIA, модель LOGAN, номер кузова – НОМЕР_2 , номер двигуна – немає даних, тип палива – бензин, об`єм – 1149 см3, потужність – 54 кВт, календарний рік виготовлення – 2015, дата першої реєстрації – 19.02.2015». Одержувачем (покупцем) та особою відповідальною за фінансове врегулювання вказаного автомобіля у товаросупровідних документах зазначена громадянка ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), продавцем ОСОБА_3 (Verl 33415 Efeuweg 18), а його вартість заявлена 2750,00 євро, що згідно з курсом Національного банку України відповідає сумі 90980,73 гривень.Під час здійснення митного контролю, у громадянина ОСОБА_1 виявлено митну декларацію Республіки Польщі (MRN) №21PL402010E0355961 відповідно до якої з території Євросоюзу на адресу громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) експортовано товар: «вживаний автомобіль марки DACIA LOGAN 2015 року виготовлення, номер кузова – НОМЕР_2 , об`єм – 1149 см3, тип палива бензин».Відповідно до вказаної митної декларації Республіки Польщі, вартість переміщуваного транспортного засобу становить 14849,00 польських злотих, що згідно з курсом Національного банку України відповідає сумі 106565,33 гривень

Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією статті 483 МК України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зважаючи на обов`язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з`явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши думку представника Галицької митниці, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно з ст. 486 Митного кодексу України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким порушенням.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України підтверджується даними, які містяться в:

-протоколі про порушення митних правил №0516/20900/21 від 19 березня 2021 року, з зазначенням вилученого товару:

- легковий автомобіль марки DACIA, модель LOGAN, номер кузова – НОМЕР_2 , номер двигуна – немає даних, тип палива – бензин, об`єм – 1149 см3, потужність – 54 кВт, календарний рік виготовлення – 2015, дата першої реєстрації – 19.02.2015;

-рахунок-фактура (KAUFVERTRAG) без номера від 12.03.2021 року

-довіреність від 15.03.2021 надана громадянкою ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_1

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане компетентними органами Федеративної Республіки Німеччини № НОМЕР_3 від 20.04.2016 року

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане компетентними органами Федеративної Республіки Німеччини №EN646099 від 20.04.2016 року

-митна декларація Республіки Польщі (MRN) №21PL402010E0355961;

-митній декларації ЕЕ № UA209180.2021.10876;

-описі предметів, що були вилучені у ОСОБА_1 ;

-контрольному талоні для проходження по «червоному коридору»

-акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу;

-акті огляду транспортного засобу, який розміщується на складі митниці від 20 березня 2021 року;

-свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу;

-фактурі на автомобіль;

-експортній декларації Республіки Польща;

-заяві про вихід з пункту пропуску;

-митній декларації Республіки Польщі (MRN) №21PL402010E0355961 відповідно до якої з території Євросоюзу на адресу громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) експортовано товар: «вживаний автомобіль марки DACIA LOGAN 2015 року виготовлення, номер кузова – НОМЕР_2 , об`єм – 1149 см3, тип палива бензин». Відповідно до вказаної митної декларації Республіки Польщі, вартість переміщуваного транспортного засобу становить 14849,00 польських злотих, що згідно з курсом Національного банку України відповідає сумі 106565,33 гривень.

Відтак, винність ОСОБА_4 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Пунктом 1 частини четвертої ст. 335 МКУ встановлено, що для ввезення товарів на митну територію України надаються такі документи та/або відомості, у числі засобами інформаційних технологій:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);

б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;…».

Згідно з п. 6 Постанови від 03.06.2005 № 8 Пленуму Верховного Суду України (зі змінами), «судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів».

При цьому, згідно з абз. 4 цього пункту Постанови:

«Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності».

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару, які необхідні для визначення його митної вартості.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки норма вказаної статті передбачає відповідальність не лише за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, але і за подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого порушення митних правил, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, обставин справи, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил та конфіскації такого.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути в користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 454 грн., витрати на зберігання товару.

Керуючись ст.ст. 458, 467, 482, 483 МК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 106565,33 грн. а також конфіскації товару, який був незаконно переміщений відповідно до протоколу про порушення митних правил №0516/20900/21.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці Держмитслужби витрати на зберігання товару в сумі 45088,19 грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Л.Д. Фролова