Рішення № 98949136, 04.08.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7433/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Дегтяренко К.С.

при секретарі судового засідання - Чейпеш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Сюртівської сільської ради Ужгородського району до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

Виконавчий комітет Сюртівської сільської ради Ужгородського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить позбавити її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач не бажає належно виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню та утриманню дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, подав докази надання дитині статусу дитини, що залишилася без батьківського піклування, відсутність зацікавленості у спілкуванні з нею, фінансової підтримки. У позові зазначає, що дитиною опікується бабця, на вихованні і утриманні якої перебувають, ще двоє внуків. Відповідача в 2012 році, вже було позбавлено батьківських прав відносно старшого сина ОСОБА_3 . Однак у 2014 році вона народила дочку ОСОБА_2 і коли тій виповнилось 15, роки, припинила про неї піклуватись, місяцями не з`являлась дома. У 2019-2020 роках, ОСОБА_2 проживала з матір`ю та її співмешканцем, однак бабця змушена була забрати дитину від мами, через її не доглянутість та хворобливий стан. Крім того дитина не відвідувала школу, хоча була зарахована до навчального закладу. Враховуючи вказані обставини, комісія з питань захисту прав дитини, одноголосно вирішила про наявність підстав для порушення питання про позбавлення відповідача батьківських прав.

Відзив на позовну заяву не подано.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за даною позовною заявою до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому подала до суду заяву, згідно з якою просить провести розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик рекомендованими поштовими відправленнями, відзив на позовну заяву не подано. Через канцелярію суду подала заяву, в якій зазначила, що позов визнає, просить задовольнити та розгляд проводити без її участі. Відносно позбавлення її батьківських прав не заперечує.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 виданого Сюртівською сільською радою Ужгородського району Закарппатської області 02.06.201 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

22 квітня 2021 р. орган опіки та піклування здійснив знайомство із сім`єю і нагляд за виконанням опікунських обов`язків гр. ОСОБА_6 (бабусею), мешканкою АДРЕСА_1 , щодо свого підопічного внука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час візиту в сім`ю гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вищевказаною адресою було виявлено, що бабуся піклується не про одного внука, а про двох малолітніх дітей її доньки гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2012 р. № 712/16227/12 позбавлено батьківських прав відносно старшого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За заявою гр. ОСОБА_7 від 06.05.2021 р. позивачем були здійсненні заходи відповідно до пунктів З, 13, 14, 31 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаною із захистом прав дитини».

11 травня 2021 року проведено акт обстеження умов проживання та виявлення обставин, в яких дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилася без батьківського піклування, здійснили опис майна, опитали сусідів. Було встановлено, що мати дитини ОСОБА_1 не бере участі у вихованні малолітньої дитини, не цікавиться здоров`ям та розвитком дитини веде розгульний і аморальний спосіб життя, повністю перестала приймати участь у вирішенні питань, пов`язаних з вихованням доньки.

11.05.2021 року службою у справах дітей виконавчого комітету Сюртівської сільської ради видано наказ № 17 про взяття на первинний облік малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитини, що залишилася без батьківського піклування, та наказ № 18 про тимчасове перебування дитини в сім`ї родичів.

11 травня 2021 року підготовлено висновок № 28/01-17 року про доцільність тимчасового влаштування ОСОБА_2 в сім`ю ОСОБА_7 (бабусі) за адресою АДРЕСА_1 .

Питання позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . винесено на розгляд органу опіку і піклування Сюртівської сільської ради. На засідання комісії відповідач не з`явилася, хоча була повідомлена про це родичами.

14.05.2021 року комісія з питань захисту прав дитини одноголосно прийняла рішення про наявність підстав для порушення питання позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована і періодично проживає в АДРЕСА_1 , а гр. ОСОБА_8 , дозволити тимчасово залишити проживати у своїй сім`ї малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до встановлення правового статусу дитини позбавленої батьківського піклування, та прийняття рішення про встановлення опіки над нею. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доцільно позбавити батьківських прав. Відповідне рішення було прийнято виконавчим комітетом Сюртівської сільської ради 27.05.2021 р. №№ 52, 53.

18 травня 2021 року начальник служби у справах дітей відібрала пояснення від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо рішення органу опіки і піклування про доцільність позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності спеціаліста служби у справах дітей - ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_8

19.05.2021 року, ОСОБА_1 (відповідач) склала нотаріально завіреною заявою зареєстровану в реєстрі за № 169, гр. якою повідомила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не заперечує про набуття опіки над нею гр. ОСОБА_8 .

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, враховуючи визнання позову відповідачем, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, і судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом у даній справі встановлено, що протягом тривалого періоду з розривом у часі дитина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_2 була позбавлена материнського піклування та має статус дитини, що позбавлена батьківського піклування, відповідач не піклується про їх виховання, фізичний розвиток.

При цьому ОСОБА_1 подала суду заяву про визнання нею позову та просила задовольнити позов і позбавити її батьківських прав, аналогічного змісту копія нотаріально посвідченої заяви,оригінал якої був оглянутий судом в підготовчому засіданні долучена до матеріалів справи.

Крім того, суд враховує, той факт, що відповідач ОСОБА_1 , вже позбавлялась батьківських прав відносно свого старшого сина ОСОБА_3 , про що наявні відповідні документи в матеріалах справи.

Вказані обставини свідчать, що відповідач, не може бути відповідальною матір`ю своєї дитини, та перебування дитини поруч, може негативно вплинути на її духовний, фізичний розвиток, стан здоров`я.

Отже, суд доходить до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача на даний час відповідатиме інтересам дитини, які є пріорітетними при вирішенні вказаної справи.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об?єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, відсутністю заперечень відповідача, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають. Таким чином, доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн. за позбавлення батьківських прав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.4, 76-78, 141, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 164, 165, 166, 180, 183, 243, 244 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 59,60 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Виконавчого комітету Сюртівської сільської ради Ужгородського району до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 видане Сюртівською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області 02.06.2014 року).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави, витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Сюртівська сільська рада Ужгородського району, місце знаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоці,2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 12.08.2021 року.

Суддя К.С. Дегтяренко