Ухвала суду № 98948693, 12.08.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 270/2402/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.

секретаря Теліціної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка Донецької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з жилого приміщення із зняттям з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2021 року до суду надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 270/2402/13-ц за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з жилого приміщення із зняттям з реєстрації. В обґрунтування заяви заявник зазначив, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 січня 2014 року частково задоволено позов ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з жилого приміщення із зняттям з реєстрації.29 липня 2019 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір № UA-УФ-219-06-19-000095-b про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно умов якого до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшли права кредитора за кредитним договором GO-5 від 22 квітня 2008 року до ОСОБА_1 . Також 29 липня 2019 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., за реєстром № 12, згідно з п. 1 якого між ПАТ «Український Бізнес Банк» відступає та передає, а ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» приймає та набуває всіх прав, належних первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у Додатку № 1 до цього договору. На даний час у заявника виникла необхідність у відновленні втраченого провадження з метою заміни сторони у виконавчому провадженні та звернення судового рішення до виконання. На підставі викладеного просить відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 270/2402/13-ц за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з жилого приміщення із зняттям з реєстрації.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив заяву про відновлення втраченого судового провадження розглянути за його відсутності; заявлені вимоги підтримав.

Відповідачі та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, про дату, час і місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Відповідно до ст. 490 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Якщо місцевий суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то відновлення втраченої справи здійснюється судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» або ст. ст. 1, 3 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» та розпорядження ВССУ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 «Про визначення підсудності справ» визначено територіальну підсудність Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області у зв`язку із проведенням антитерористичної операції – до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.

Проте, цивільні справи, що перебували в архіві Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області, у зв`язку із дією розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 27/0/38-14 від 02 вересня 2014 року щодо зміни територіальної підсудності справ (зі змінами), на зберігання до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області не надходили.

Виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному законодавству, суд за таких обставин вважає обґрунтованим висновок про можливу втрату судового провадження в цивільній справі № 270/2402/13-ц за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з жилого приміщення із зняттям з реєстрації.

З матеріалів заяви про відновлення втраченого судового провадження вбачається, що 29 липня 2019 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» і ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено Договір № UA-УФ-219-06-19-000095-b про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку № с1 до цього договору, зокрема права кредитора за кредитним договором GO-5 від 22 квітня 2008 року до ОСОБА_1 (а.с. 3-5).

Також 29 липня 2019 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., за реєстром № 12, згідно з п. 1 якого між ПАТ «Український Бізнес Банк» відступає та передає, а ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» приймає та набуває всіх прав, належних первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у Додатку № 1 до цього договору, зокрема права вимоги до ОСОБА_1 за договором іпотеки від 22 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожним О.С. (а.с. 6-8).

Тобто, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» є правонаступником ПАТ «Український бізнес Банк» за вище вказаним договорами.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 18) 08 травня 2020 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи – Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк».

Стаття 55 ЦПК України передбачає процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. При цьому суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, а усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Як встановлено судом, метою відновлення втраченого судового провадження є заміна стягувача у виконавчих листах його правонаступником.

З метою відновлення втраченого судового провадження у справі № 270/2402/13-цсудом використанні процесуальні документи, одержані з електронної бази даних (програми Д-3) Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області, доступ до якої наданий Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області, зокрема ухвалу про відкриття провадження від 13 травня 2013 року у справі № 270/2402/13-ц за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , який діє в інтересах себе та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації (а.с. 25), ухвалу від 18 травня 2013 року про призначення справи до судового розгляду (а.с. 26), ухвалу від 24 жовтня 2013 року про залучення до участі у справі законного представника неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – ОСОБА_2 (а.с. 27), повний текст рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 січня 2014 року (а.с. 28-32), ухвалу від 13 березня 2014 року про виправлення описки в рішенні суду від 23 січня 2014 року (а.с. 33), а також електронну копію рішення суду від 23 січня 2014 року (а.с. 34-37) та електронну копію ухвали Апеляційного суду Донецької області від 07 квітня 2014 року (а.с. 39-40) у вище зазначеній справі, які підписані електронним цифровим підписом судді та внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с. 24-29).

Крім того, в програмі Д-З Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області міститься обліково-статистична картка на цивільну справу (позовне провадження), з якої вбачається, що позовна заява ПАТ «Український Бізнес Банк» надійшла до Центрального міського районного суду м. Макіївки Донецької області 11 квітня 2013 року, де було заведено обліково-статистичну картку на цивільну справу (позовне провадження), справа № 270/2402/13-ц, провадження по справі № 2/270/33/2014, в якій відображено рух цивільної справи, зокрема суть позову зазначено – звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення, дата набрання рішенням законної сили – 07 квітня 2014 року (а.с. 23).

У відповідності до ч. 1 ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Згідно ч. 1 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Враховуючи вищенаведене та мету відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та часткового відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2270/2402/13-ц за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , який діє в інтересах себе та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації– в частині судового рішення від 23 січня 2014 року, ухвали від 13 березня 2014 року про виправлення описки в рішенні суду та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 07 квітня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 488-495 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з жилого приміщення із зняттям з реєстрації – задовольнити.

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 270/2402/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з жилого приміщення із зняттям з реєстрації – в частині змісту рішення Центрально-міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 січня 2014 року, в частині змісту ухвали Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 13 березня 2014 року та в частині змісту ухвали Апеляційного суду Донецької області від 07 квітня 2014 року.

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 січня 2014 року року у справі № 270/2402/13-ц (повний текст) в наступній редакції:

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/2402/13-ц

Провадження № 2/270/33/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарі Бабич Т.П.

за участю представника позивача ОСОБА_5

відповідача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

представника органа опіки та

піклування Домрачової Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Український Бізнес Банк” до ОСОБА_1 , який діє також як представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи - Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового приміщення, зняття з реєстрації, стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Публічне Акціонерне товариство “Український Бізнес Банк” (далі- ПАТ “Український Бізнес Банк”) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , який діє також як представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,третя особа - орган опіки та піклування Макіївської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації та стягнення судових витрат по справі.

Згідно ухвали суду від 24 жовтня 2013 року до участі у розгляді справи для представництва інтересів неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було залучено ОСОБА_2 .

Під час розгляду позивачем були уточнені позовні вимоги, викладені у письмовій заяві від 23 січня 2014 року.( а.с. 231-233).

У судовому засіданні представник позивача - Проскурнікова Г.О., яка діє на підставі довіреності юридичної особи, підтримала уточнені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на факти та обставини, викладені у позові, та зазначила про те, що 22 квітня 2008 року між Акціонерним Банком “Український Бізнес Банк”, правонаступником якого по всіх правах та обов`язках є Публічне акціонерне товариство “Український Бізнес Банк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № GO-5, за умовами якого йому було надано кредит на отримання 36 000 доларів США 00 центів, строком до 21 квітня 2018 року зі сплатою 17,0 % річних за користування кредитом. Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 кредитного договору Банк надав в тимчасове користування довгостроковий кредит на придбання нерухомості, на умовах терміновості, зворотності, платності, забезпеченості. ОСОБА_1 брав на себе зобов`зання дотримуватися графіку погашення заборгованості (додаток № 1 до кредитного договору), та щомісячно не пізніше дати, вказаної в графіку погашати заборгованість за кредитом, відсоткам та комісіями за користування кредитом рівними платежами в сумі 626,00 доларів США.

22 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № 5, який був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожним О.С. та зареєстрований у реєстрі за № 1968. За умовами цього договору іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку Банку належну йому згідно договору купівлі- продажу від 16 травня 2006 року, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 порушує прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором від 22 квітня 2008 року по сплаті відсотків за користування кредитом, комісії та суми кредиту згідно з графіком, тому у 2009 році Банк звертався до суду з питання стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за цим кредитним договором. Згідно рішення Центрально- Міського районного суду міста Макіївки від 02 жовтня 2009 року з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Банку заборгованість у сумі 41 004 доларів США 33 цента, що в еквіваленті складає 316143, 38 грн. З метою примусового виконання цього рішення суду виконавчі листи, які було видано судом для виконання, направлені до Центрально- Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції. Під час проведення виконавчих дій було встановлено, що ОСОБА_1 у 2009 році зареєстрував у спірну квартиру, яка є предметом іпотеки, без попереднього погодження з іпотекодержателем своїх малолітніх дітей - ОСОБА_3 , 2000 року народження, та ОСОБА_4 , 2007 року народження. Вказані дії є прямим порушенням п.4.1.4 договору іпотеки і перешкоджають Банку в реалізації предмету іпотеки з торгів. На момент укладання договору іпотеки ОСОБА_1 надав Банку довідки: від 21 квітня 2008 року комунального підприємства “Жилцентр № 6” згідно якої у спірній квартирі він був зареєстрований один; від 09 квітня 2008 року Гірницької міської ради міста Макіївки згідно якої неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з матір`ю проживали за іншою адресою - АДРЕСА_2 .Проведення такої реєстрації неповнолітніх дітей у спірній квартирі представник позивача розцінює як спробу уникнути цивільно- правової відповідальності від виконання своїх обов`язків по виконанню умов кредитного договору та договору іпотеки.

Станом на 09 квітня 2013 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед Банком за кредитним договором від 22 квітня 2008 року складає 39 431,97 доларів США, яка складається з: суми заборгованості за кредитом - 35 409,28 доларів США, суми заборгованості за відсотками - 4 022,69 доларів США. 17 вересня 2012 року та 09 листопада 2012 року у зв`язку з прийняттям Банком рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, на адресу ОСОБА_1 позивачем були надіслані письмові вимоги про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, а також Банк просив усіх мешканців спірної квартири протягом одного місяця з дати отримання вимоги добровільно звільнити вказане житлове приміщення (вихідні номери: 37.901/8636 та 37.901/8636/1 від 17 вересня 2012 року, 37.901/10546 та 37.901/10546/1 від 09 листопада 2012 року). Вищевказані письмові вимоги Банку були повернуті поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з відміткою “ за закінченням терміну зберігання”, що на думку Банку свідчить про навмисне ухилення ОСОБА_1 від сплати заборгованості та добровільного виселення усіх мешканців із спірної квартири.

Посилаючись на положення статей 39, 41 Закону України “Про іпотеку”, статтю 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, статті 79,88 ЦПК України, представник позивача просив: 1) в рахунок погашення заборгованості за станом на 09 квітня 2013 року за договором кредиту № GO-5 від 22 квітня 2008 року у розмірі 39 431, 97 доларів США, яка складається з: суми заборгованості за кредитом 35 409, 28 доларів США, суми заборгованості за відсотками - 4 022, 69 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 5 від 22 квітня 2008 року, укладеним між Акціонерним Банком “Український Бізнес Банк” та ОСОБА_1 , на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого 16 травня 2006 року приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Сілаковою І.С. за реєстровим № 1420, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів № 2384924, та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26 травня 2006 року, про що видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 10753751, виданого Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка” 26 травня 2006 року за реєстраційним номером 14646156 в книзі: 202, номер запису 40742, шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, встановленого на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; 2) виселити ОСОБА_1 з неповнолітніми ОСОБА_3 , 2000 року народження, та ОСОБА_4 , 2007 року народження, із квартири АДРЕСА_3 ; 3) зняти ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , 2000 року народження, та ОСОБА_4 , 2007 року народження, з реєстрації по цій квартирі; 4) стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору при звернення до суду: у сумі 3 151,80 грн.( за вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки), у сумі 114 грн. 70 коп.( за вимоги про виселення та зняття з реєстрації); 5) стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі у сумі 2577 грн., пов`язані з публікацією в пресі оголошень про виклик відповідача у судові засідання по справі,призначені на 23 вересня 2013 року, 24 жовтня 2013 року та 11 грудня 2013 року.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки , необхідності відшкодування Банку витрат по сплаті судового збору у сумі 3 151,80 грн., витрат на оголошення у газеті “Донбас” на суму 687 грн. визнав у повному обсязі. Позовні вимоги про необхідність виселення та зняття його та неповнолітніх дітей з реєстрації із спірної квартири, відшкодування судових витрат по сплаті: судового збору у сумі 114 грн. 70 коп. та публікацій оголошень у газеті “Урядовий кур`єр” про його виклик у судові засідання на суму 1890 грн. не визнав. На обґрунтування своєї позиції на позовні вимоги відповідач у судовому засіданні пояснив, що 22 квітня 2008 року ним було укладено кредитний договір з позивачем по справі, згідно умов якого йому було надано кредит на суму 36 000 доларів США, строком до 21 квітня 2018 року зі сплатою 17,0% річних за користування кредитом. У цей же день, ним також було укладено договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є належна йому на підставі договору купівлі- продажу від 16 травня 2006 року квартира АДРЕСА_3 . Кредит ним було оформлено з метою отримання коштів для проведення ремонтних робіт у цій квартирі. Внаслідок фінансової кризи у 2008 році та тяжкого матеріального стану у нього виникла заборгованість перед позивачем за кредитним договором і згідно рішенню Центрально- Міського районного суду міста Макіївки від 02 жовтня 2009 року з нього підлягає стягненню заборгованість у сумі 41004 доларів США 33 цента. Він періодично до травня 2012 року сплачував кредитні кошти банку по мірі можливості, а з травня 2012 року таку оплату не проводить з причини тяжкого матеріального становища. Визнає нараховану позивачем заборгованість за умовами кредитного договору у сумі 35 409,28 доларів США (за станом на 09 квітня 2013 року) та необхідність її погашення шляхом звернення на предмет іпотеки на визначених у позовній заяві Банком умовах, але заперечує проти виселення та зняття з реєстрації його та неповнолітніх дітей із спірної квартири. Дійсно в спірну квартиру він вселив та вніс в березні 2009 року своїх неповнолітніх дітей, оскільки ця квартира є єдиним житлом його сім`ї і без реєстрації неможливо було оформити дітей у шкільний та дошкільний заклади. Також вважає, що умови кредитного договору та договору іпотеки з приводу реєстрації його дітей у квартирі ним не порушені, оскільки банком йому не роз`яснювався обов`язок щодо узгодження вказаних дій з іпотекодержателем. Письмові вимоги Банку від 17 вересня 2012 року та 09 листопада 2012 року він не отримував, бо у спірній квартирі він проживав періодично з причини того, що часто перебував у відрядженнях і заборонив дружині отримувати поштою будь-яку кореспонденцію на його ім`я. Про надіслання таких письмових вимог Банком йому вперше стало відомо лише у грудні 2013 року, коли його дружина - ОСОБА_2 отримала у суді копію позовної заяви з додатками по цій цивільній справі. При здійсненні листування електронною поштою з Банком у червні- липні 2013 року позивач не повідомляв його про наявність таких позовних вимог, а він зі свого боку пропонував Банку надати дозвіл на самостійну реалізацію ним предмету іпотеки в рахунок заборгованості за кредитним договором, а у грудні 2013 року з цього ж питання звертався до позивача з письмовою заявою, але дозволу не отримав. Заявлені позовні вимоги про виселення та зняття з реєстрації його та неповнолітніх дітей не визнає, бо зазначене житло є єдиним житлом для їх проживання. Визнає необхідність відшкодування на користь Банку понесених витрат по сплаті судового збору у сумі 3151 грн.80 коп. та витрат по оголошенням у газеті “ Донбас” на суму 687 грн., бо вважає зайвим було проводити публікацію виклику його у судові засідання одноразово у двох друкованих засобах масової інформації. Позовні вимоги про стягнення судових витрат по сплаті судового збору у сумі 114 грн. 70 коп. при зверненні до суду з позовом про його виселення та зняття з реєстрації не визнає з причини незаконності самих вимог про виселення та зняття з реєстрації.

ОСОБА_2 , як законний представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не визнала заявлені позовні вимоги про виселення та зняття її дітей з реєстрації із спірної квартири, зазначивши, що спірна квартира є єдиним житлом для її дітей і у разі задоволення позовних вимог будуть порушені законні права неповнолітніх. Проведення у березні 2009 року реєстрації дітей у цій квартирі було пов`язано з тим, що необхідно було влаштовувати їх у школу та дитсадок. Визнає, що нею у квітні 2008 року було надано письмову згоду на укладання її чоловіком - ОСОБА_1 договору іпотеки відносно спірної квартири. Перед укладання цього договору іпотеки нею було отримано довідку від 09 квітня 2008 року із Гірницької районної ради міста Макіївки, згідно якої було зазначено про те, що вона та її неповнолітні діти проживають за іншою адресою: у АДРЕСА_4 , але ці відомості не відповідали дійсності, бо фактично діти на той час проживали у спірній квартирі. Їй відомо було про те, що її чоловіком було також отримано та подано Банку довідку з ПП “ МакРинок- Сервіс” про те, що тільки він один зареєстрований у спірній квартирі. Ніяких письмових повідомлень Банку від 17 вересня 2012 року та 09 листопада 2012 року вони не отримували. Її чоловік часто перебуває у відрядженнях і заборонив їй отримувати будь-яку поштову кореспонденцію на його ім`я. З травня по грудень 2013 року її чоловік перебував за межами міста Макіївки і вона вважала, що він виїхав у місто Москву і тільки після повернення ОСОБА_1 у грудні 2013 року їй стало відомо про те, що останній не перетинав кордон України. Спірна квартира була придбана їхньою сім`єю виключно в інтересах дітей, в неї створені умови для їх проживання, будучі зареєстровані у цій квартирі її діти відвідують навчально- виховні заклади, перебувають на обліку в лікарні.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Макіївської міської ради Домрачова Я.В. в судовому засіданні з позовними вимогами про виселення та зняття з реєстрації неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не погодилася. Зазначила про те, що у разі задоволення позовних вимог будуть порушені житлові та майнові права неповнолітніх і це є порушенням положень Законів України “Про охорону дитинства” та “Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей”.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Згідно договору купівлі- продажу квартири від 16 травня 2006 року та витягу реєстрації права власності на нерухоме майно, трикімнатна квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 61,83 кв.м. належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , 1975 року народження.( а.с.107-113, 93-95).

22 квітня 2008 року між АТ “Український Бізнес Банк” (правонаступником якого є ПАТ “Український Бізнес Банк”) і відповідачем ОСОБА_1 було укладено укладений кредитний договір № GO-5, за умовами якого йому було надано кредит на отримання 36 000 доларів США 00 центів, строком до 21 квітня 2018 року зі сплатою 17,0 % річних за користування кредитом. Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 кредитного договору Банк надав в тимчасове користування довгостроковий кредит на придбання нерухомості, на умовах терміновості, зворотності, платності, забезпеченості. ОСОБА_1 брав на себе зобов`зання дотримуватися графіку погашення заборгованості (додаток № 1 до кредитного договору), та щомісячно не пізніше дати, вказаної в графіку погашати заборгованість за кредитом, відсоткам та комісіями за користування кредитом рівними платежами в сумі 626,00 доларів США.( а.с. 11-13)

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти

(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як убачається з матеріалів справи, позивач виконав прийняті на себе зобов`язання і надав ОСОБА_1 кошти у розмірі і на умовах, визначених кредитним договором від 22 квітня 2008 року. При цьому було складено графік погашення кредиту, з яким погодився позичальник, але фактично останнім зобов`язання не виконано, що привело до утворення заборгованості.(а.с. 12-13).

На випадок невиконання боржником зобов`язань по договору кредиту, грошове зобов`язання було забезпечене, зокрема договором іпотеки.

22 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № 5, який був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожним О.С. та зареєстрований у реєстрі за № 1968. За умовами цього договору іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку Банку належну йому згідно договору купівлі- продажу від 16 травня 2006 року, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . (а.с. 14-17).

ОСОБА_2 було надано письмову, нотаріально посвідчену згоду на укладання цього договору іпотеки, про що свідчить копія цієї заяви від 22 квітня 2008 року. (а.с. 230).

Згідно рішення Центрально- Міського районного суду міста Макіївки від 02 жовтня 2009 року з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № GO – 5 від 22 квітня 2008 року в розмірі 41004,33 доларів США, що в еквіваленті складає 316143,38 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили 13 жовтня 2009 року і було звернуто до виконання. (а.с. 96-98).

В процесі примусового виконання вказаного рішення суду було встановлено, що 26 березня 2009 року у спірній квартирі (предмету іпотеки) відповідачем ОСОБА_1 було проведено реєстрацію неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2000 року народження, та ОСОБА_4 , 2007 року народження, що визнано відповідачем у судовому засіданні та підтверджується відомостями домової книги на квартиру, копією заяви відповідача про проведення реєстрації, копією особового рахунку по квартирі. (а.с. 24,25,22-23,213-219, 227-229).

Згідно довідки від 09 квітня 2013 року заборгованість за кредитним договором № GO – 5 від 22 квітня 2008 року за станом на 09 квітня 2013 року складає 39 431,97 доларів США і зазначений розрахунок визнали у судовому засіданні відповідач та ОСОБА_2 (а.с.10).

Із матеріалів справи убачається, що пред`явлення цього позову, ПАТ “Український Бізнес Банк” звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 ,. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи - орган опіки та піклування Макіївської міської ради, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про виселення та зняття їх з реєстрації. Згідно рішення Центрально- Міського районного суду міста Макіївки від 31 травня 2012 року у задоволенні цих позовних вимог було відмовлено з посиланням на те, що позивачем не було надано доказів, передбачених ст.33 Закону України “Про іпотеку” та п. 5.4 договору іпотеки № 5 від 22 квітня 2008 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є спірна квартира, тому суд прийшов до висновку про передчасність цих позовних вимог. Зазначене рішення суду було залишено без зміни, про що свідчить ухвала Апеляційного суду Донецької області від 27 липня 2012 року. (а.с. 99-103, 104-106).

Відповідно до пункту 3.3 Банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язання щодо повернення кредиту, оплати нарахованих процентів, інших платежів, передбачених цим кредитним договором та можливих штрафних санкцій, якщо позичальником порушені умови цього договору.( а.с.11)

Згідно вимог статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно статті 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що між Банком та ОСОБА_1 22 квітня 2008 року укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за таких обставин суд приходить до висновку про те, що їх правовідносини регулюються Законом України “Про іпотеку” від 05 червня 2003 року.

Як убачається з вимог частини 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно ст.33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріусу або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Матеріалами справи встановлено порушення, допущені боржником ОСОБА_1 за основним зобов`язанням і виникнення у Банку, відповідно до пункті 3.1.4 договору про іпотеку від 22 квітня 2008 року права звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізацію якого іпотекодержатель має право здійснити шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.(п.5.5.2) (а.с. 14-17)

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у сумі 39 431,97 доларів США, яка утворилася за кредитним договором №GO-5 від 22 квітня 2008 року, за станом на 09 квітня 2013 року.

Доводи відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що необхідно врахувати наявність судового рішення від 02 жовтня 2009 року про стягнення з нього заборгованості за цим же кредитним договором, не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням,проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель управі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, наявність судового рішення від 02 жовтня 2009 року про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ “Український Бізнес Банк” заборгованості за кредитним договором від 22 квітня 2008 року не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане ОСОБА_1 в іпотеку нерухоме майно.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 04 вересня 2013 року (справа № 6-73цс13).

За приписами частини 1 статті 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно- правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно з частиною 2 ст. 39 Закону України “Про іпотеку” одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до частини 1 ст. 40 Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити жилий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Частиною першою - третьою ст. 109 Житлового кодексу України встановлено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані за рахунок кредиту( позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятком, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільнять жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 43 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин”, при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України “Про іпотеку” виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Таким чином, законом передбачено, що місячний строк для добровільного виселення встановлюється з дня отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя.

Із матеріалів справи убачається, що письмові вимоги Банком від 17 вересня 2012 року та 09 листопада 2012 року надсилалися поштою відповідачу ОСОБА_1 ще до прийняття судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, бо зазначені вимоги Банком заявлені до суду лише у квітні 2013 року. Крім того, ці письмові вимоги так і не були отримані ОСОБА_1 , про що свідчать факти повернення поштової кореспонденції з відміткою про невручення адресату з причини “спливу терміну зберігання” (а.с. 25-26,27,28,29-30,31,32). Зазначені обставини визнані сторонами під час судового розгляду.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки умови закону щодо отримання відповідачем письмової вимоги про виселення позивачем не були додержані і зазначені позовні вимоги є передчасними. З цих підстав, не підлягають задоволенню і вимоги про зняття ОСОБА_1 та його дітей з реєстраційного обліку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивач не позбавлений можливості вирішити питання про зняття з реєстрації у відповідності до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 79 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог в частині виселення та зняття з реєстрації позивачеві судом відмовлено, то понесені Банком витрати по сплаті судового збору у сумі 114 грн. 70 коп. задоволенню не підлягають .( а.с. 2 зворот)

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 протягом декілька місяців (з травня 2013 року по 11 грудня 2013 року) за викликами суду не з`являвся, незважаючи на належне повідомлення його про час та місце судового розгляду. Надіслані судові виклики були повернуті на адресу суду з відміткою про “сплив терміну зберігання”, про що свідчать відомості на а.с. 65,66,78,89,126,138,130,162,169,171,183. Для виконання положень ЦПК України судом були прийняті заходи про сповіщення відповідача про час та місце судових засідань шляхом публікацій у друкованих засобах масової інформації, за рахунок коштів Судової Адміністрації України (а.с.79).

У подальшому, зв`язку з недостатнім фінансуванням суду, оплата оголошень у друковані засоби масової інформації про дати судових засідань 23 вересня 2013 року, 24 жовтня 2013 року та 11 грудня 2013 року, була здійснена за рахунок позивача, про що свідчать зазначення про це у текстах відповідних оголошень та надані Банком квитанції про оплату таких оголошень. Загальна сума понесених Банком витрат складає суму 2577 грн. (а.с.131-135,155-156,158-159,180-181,187-188,191-196).

Посилання відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні на те, що було зайвим надавати такі оголошення у двох друкованих засобах масової інформації (газетах “Донбас” та “ рядовий кур`єр”), не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до положень частини 9 статті 74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України № 1065 від 26 грудня 2012 року та № 379-р від 05 червня 2013 року, друкованими засобами масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в якому у 2013 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідомо, є газета “Урядовий кур`єр”, а друкованим засобом масової інформації місцевої сфери розповсюдження є газета “Донбас, Регіональна масова газета”.

Враховуючи вищенаведене, для виконання положень ЦПК України про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про час та місце судових засідань, який неодноразово не з`являвся за викликом до суду і місцеперебування (фактичного проживання) якого суду не було відомо, необхідно було надати відповідні оголошення про його виклик саме у двох друкованих засобах масової інформації, тому позовні вимоги про стягнення на користь позивача витрат у сумі 2577 грн. підлягають повному задоволенню.

Керуючись статтями 10,11, 57, 60, 61, 79, 88, 212-215 ЦПК України, статтями 526, 572, 574,598, 599, 629, 1954 ЦК України, статтями 9,109 ЖК України, Законом України “Про іпотеку””, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства “Український Бізнес Банк” до ОСОБА_1 , який діє також як представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи - Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового приміщення, зняття з реєстрації, стягнення судових витрат, задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за станом на 09 квітня 2013 року за договором кредиту № GO-5 від 22 квітня 2008 року у розмірі 39 431, 97 доларів США, яка складається з: суми заборгованості за кредитом 35 409, 28 доларів США, суми заборгованості за відсотками - 4 022, 69 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 5 від 22 квітня 2008 року, укладеним між Акціонерним Банком “Український Бізнес Банк” та ОСОБА_1 , на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого 16 травня 2006 року приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Сілаковою І.С. за реєстровим № 1420, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів № 2384924, та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26 травня 2006 року, про що видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 10753751, виданого Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації м.Макіївка” 26 травня 2006 року за реєстраційним номером 14646156 в книзі: 202, номер запису 40742, шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, встановленого на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного Анціонерного товариства “Український Бізнес Банк” судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3151 грн. 80 коп., витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошень про виклик відповідача у сумі 2577 грн., усього – 5728 грн. 80 коп.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Український Бізнес Банк” до ОСОБА_1 , який діє також як представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи - Орган опіки та піклування Макіївської міської ради, ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення – квартири АДРЕСА_3 та зняття їх з реєстрації, стягнення судових витрат по справі у сумі 114 грн. 70 коп., відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Неженцева О.В.

Вважати встановленим зміст відновленої ухвали Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 13 березня 2014 року у справі № 270/2402/13-ц (повний текст) в наступній редакції:

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/2402/13-ц

Провадження № 2/270/33/2014

У Х В А Л А

про виправлення описки в рішенні суду

13 березня 2014 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарі Хроменкові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Український Бізнес Банк” до ОСОБА_1 , який діє також як представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки та піклування Макіївської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового приміщення, зняття з реєстрації, стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2014 року Центрально-Міським районним судом міста Макіївки постановлено рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ “Український Бізнес Банк” до ОСОБА_1 , який діє також як представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки та піклування Макіївської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового приміщення, зняття з реєстрації, стягнення судових витрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду 13 лютого 2014 року позивачем було подано апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами цивільної справи була надіслана до Апеляційного суду Донецької області.

Ухвалою судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2014 року вищезазначену цивільну справу повернуто до Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області для виправлення описки в судовому рішенні – правового статусу ОСОБА_2 .

Особи, які беруть участь у розгляді справи, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, але не використали наданого законом права на особисту участь при розгляді питання про виправлення описки, тому відповідно до положень частини 4 статті 219 ЦПК України суд вважає можливим розглянути це питання у відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Згідно положень частини 1 статті 219 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені в судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Перевіривши матеріали цивільної справи, судом встановлено, що у вступній частині судового рішення від 23 січня 2014 року по цивільній справі за позовом ПАТ “Український Бізнес Банк” до ОСОБА_1 , який діє також як представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки та піклування Макіївської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового приміщення, зняття з реєстрації, стягнення судових витрат, при зазначенні імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі (ст. 215 ЦПК України), ОСОБА_2 було зазначено як третю особу, в той час як фактично на підставі ухвали суду від 24.10.2013 року її було залучено до участі у справі як законного представника неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , про що також зазначається в тексті описової частини рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у вступній частині рішення від 23.01.2014 року допущена описка у зазначенні найменування особи, яка брала участь у справі – ОСОБА_2 , як третьої особи, тому така описка підлягає виправленню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 215, 219, 293 ЦПК України, суд

у Х в а л и в:

Виправити описку у вступній частини рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 23 січня 2014 року по цивільній справі 270/2402/13-ц, провадження № 2/270/1117/2014.

Вважати ОСОБА_2 , замість третьої особи, законним представником неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлена ухвала - протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О.В. Неженцева

Вважати встановленим зміст відновленої ухвали Апеляційниного суду Донецької області від 07 квітня 2014 року у справі № 270/2402/13-ц (повний текст) в наступній редакції:

Єдиний унікальний номер 270/2402/13-ц

Номер провадження 22-ц/775/2626/2014

Головуючий в 1 інстанції Неженцева О.В.

Доповідач Дундар І.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дундар І.О.

суддів Янчук Т.О., Мірута О.А.

при секретарі Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Орган опіки та піклування Макіївської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з жилого приміщення із зняттям з реєстрації

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк»

на рішення Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької областівід 23 січня 2014 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Макіївки позов ПАТ «Український Бізнес Банк» задоволено частково: в рахунок погашення заборгованості за станом на 09 квітня 2013 року за договором кредиту № GO-5 від 22 квітня 2008 року у розмірі 39431,97 доларів США, яка складається з: суми заборгованості за кредитом 35409,28 доларів США, суми заборгованості за відсотками 4022,69 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 5 від 22 квітня 2008 року, укладений між Акціонерним Банком «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_1 на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16 травня 2006 року приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Сілаковою І.С. за реєстровим № 1420, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів № 2384924, та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26 травня 2006 року, про що видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 10753751, виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївка» 26 травня 2006 року за реєстраційним номером 14646156 в книзі : 202, номер запису 40742, шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, встановленого на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати; у задоволенні позовних вимог ПАТ «Український Бізнес Банк» про виселення з житлового приміщення квартири АДРЕСА_3 та зняття з реєстрації, стягнення судових витрат в сумі 114,70 грн. відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ПАТ «Український Бізнес банк» подали апеляційну скаргу, в якій просили змінити рішення суду, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині виселення та зняття з реєстрації ОСОБА_1 , неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки вважають рішення суду відносно відмови у виселенні та знятті з реєстрації безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав: мається рішення, що набрало законної сили від 02 жовтня 2009 року про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 квітня 2008 року, яке не виконано до теперішнього часу, іншого майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості не виявлено, ОСОБА_1 навмисно не отримував вимоги банку, не повідомляв про зміну адреси, телефону, інших реквізитів, не відповідає дійсності твердження ОСОБА_1 про відсутність іншого житла для сім`ї , окрім іпотечної квартири, оскільки він звертався до банку з заявою про самостійну реалізацію предмету іпотеки, не надано належної оцінки доказам, які було надано позивачем, не було звернуто уваги на те, що з боку Банку було виконано усі умови відповідно до кредитного договору та договору іпотеки.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Український Бізнес банк» Дяченко В.С. підтримав доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечували проти апеляційної скарги. Просили залишити без змін рішення суду.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Макіївської міської ради до суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином – телефонограмою, яка передана 31 березня 2014 року та зареєстрована в Журналі телефонограм №1за №222.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Згідно апеляційної скарги позивачем рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про виселення та зняття з реєстрації відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 61,83 кв.м. належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .. 22 квітня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір та договір іпотеки. Рішенням Центрально-міського районного суду м.Макіївки від 02 жовтня 2009 року з ОСОБА_1 на користь позивача стягнута заборгованість в розмірі 41004,33 доларів США, що в еквіваленті складає 316143,38 грн. 26 березня 2009 року в квартирі зареєстровані неповнолітні: ОСОБА_6 , 2000 року народження та ОСОБА_7 , 2007 року народження.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

На підставі ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

З матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2012 року за №37.901/8636/1 та 9 листопада 2012 року за №37.901/10546/1 на ім`я ОСОБА_1 направлені вимоги про добровільне звільнення квартири АДРЕСА_3 протягом місяця з дати отримання вимоги в зв`язку з невиконання умов кредитного договору (т.1 арк..спр.26, 30). Дані вимоги не отримані відповідачем (т.1 арк.спр.27-28, 31-32).

З позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач звернувся до суду лише 11 квітня 2013 року (т.1 арк.спр.2)

Таким чином, вимоги про звільнення житлового приміщення були направлені до прийняття судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не після прийняття такого рішення.

Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону N 898-IV та ч. 3 ст. 109 ЖК, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення таких житлових приміщень їх мешканцями в розумінні вимог ст. 3 ЦПК щодо права особи для звернення до суду за захистом.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про виселення, оскільки не дотриманий порядок виселення, передбачений діючим законодавством.

Зняття з реєстрації місця проживання особи, як визначено в статті 7 Закону України від 11 грудня 2012 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», здійснюється на підставі, зокрема: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що у задоволенні позову про виселення мешканців спірної квартири відмовлено, позовні вимоги про зняття з реєстрації відповідачів у справі не ґрунтуються на законі та також не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем вичерпано всі можливі заходи щодо повернення кредитних коштів не мають правового значення і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи і дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення. Нові докази не досліджувались апеляційним судом.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційний суд на підставі ст.308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької областівід 23 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: