Ухвала суду № 98944585, 09.08.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4634/21

Провадження № 1-кс/202/4052/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О.

за участю секретаря судового засідання Калантаєнко Д.В.

прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Білого А.О.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Третяченко О.В.,

розглянувши клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області Хоржевського Д.Д., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Білим А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, Українця, одруженого, пенсіонера, військовозобов`язаного, маючого на утриманні тяжко онкохвору дружину, малолітніх дітей не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного в кримінальному провадженні №12021040000000123 від 17.02.2021 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021040000000123 від 17.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1; 255-3 ч.1 КК України.

06 серпня 2021 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська подано клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області Хоржевського Д.Д., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Білим А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в кримінальному провадженні №12021040000000123 від 17.02.2021 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України.

Згідно матеріалів клопотання, Протягом 2020 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, протиставляючи себе нормам законності та бажаючи продовжувати свою діяльність в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, невстановлена в ході досудового слідства особа, яка у кримінальному світі є суб`єктом підвищеного злочинного впливу, надала ОСОБА_1 статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу на території Дніпропетровської області, а саме «смотрящий за м. Кривий Ріг та Криворізьким районом Дніпропетровської області».

Одночасно з цим, отримавши статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, ОСОБА_1 зобов`язувався перед невстановленою слідством особою дотримуватися чітко визначених правил особистісної поведінки щодо взаємовідносин з іншими категоріями криміногенного світу та поширення свого злочинного впливу.

Таким чином, ОСОБА_1 , на думку слідства, перебуваючи у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, у жовтні 2020 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах та місці, з корисливих спонукань, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, вирішив створити злочинне угрупування з числа знайомих йому осіб, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для спільного вчинення злочинів, які характеризувалась наявністю організатора, розробленого єдиного плану вчинення кожного злочину, відомого всім учасникам групи, стійкими зв`язками і розподілом функцій учасників групи, із залученням на епізодичні злочини інших осіб, спрямованих на досягнення цього плану та розподілом між учасниками групи грошових коштів здобутих злочинним шляхом.

Так, у жовтні 2020 року, більш точний час слідством не встановлено, громадянка ОСОБА_4 , достовірно знаючи що ОСОБА_1 , має статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 мають статус суб`єктів злочинного впливу, з метою вирішення за грошову винагороду конфліктної ситуацій яка виникла із громадянином ОСОБА_6 , а саме погашення не існуючого боргу, звернулась до останніх із необхідністю поширення злочинного впливу.

В свою чергу, ОСОБА_1 , маючи статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , маючи статус суб`єктів злочинного впливу, діючи умисно, протиправно протиставляючи себе нормам законності в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві відповіли згодою на звернення ОСОБА_4 із поширенням злочинного впливу з метою вирішення за грошову винагороду конфліктної ситуацій яка виникла із ОСОБА_6 , а саме погашення не існуючого боргу у сумі 10 000 доларів США, в свою чергу повідомивши останній про необхідність отримання ними 20 000 доларів США за вирішення вказаного спірного питання для поповнення «общаку» та забезпечення «підігріву» осіб, що перебувають в місцях позбавлення волі.

У свою чергу ОСОБА_6 , отримавши вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи що останні мають статус суб`єктів злочинного впливу, розуміючи фізичну перевагу останніх, приймаючи їх погрози як реальні, боячись застосування до нього насильства, небезпечного для життя та здоров`я, неодноразово передавав останнім грошові кошти.

У подальшому, отримавши такі грошові кошти, відповідно до розробленого злочинного плану ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 поділили між собою.

05.08.2021 року о 16 год. 30хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

05.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено по підозру у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та в умисному поширенні в суспільстві злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у частині 5 статті 255 КК України, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2551 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України, на думку слідства, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який прямо вказує на ОСОБА_1 як на особу, яка вимагала у останнього грошові кошти; Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_6 ; Протоколами проведених НСРД: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-відео контроль особи, контроль за вчиненням злочину; Протоколами обшуків; Висновком судово-медичної експертизи; Речовими доказами, у тому числі грошовими коштами у сумі 70 000 гривень, які були вилучені 05.08.2021.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий обґрунтовує наступним:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_1 , слід зазначити, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 255-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, та у разі визнання судом виним ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення то останній може нести покарання пов`язане з позбавленням волі. Саме дані факти дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , розуміючи вказані обставини, та у разі застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_1 , слід зазначити, що на теперішній час під час досудового розслідування, не встановлені всі можливі речові докази, які мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, про які достовірно відомо ОСОБА_1 . Саме даний факт дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , розуміючи вказані обставини та у разі застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_1 матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому він підозрюється;

-незаконно впливати на свідків, потерпілого або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_1 слід зазначити, що на теперішній час під час досудового розслідування, не встановлено всіх свідків, яким відомо про злочинну діяльність ОСОБА_1 , відомості про яких та про їх місцезнаходження достовірно відомо останньому. Щодо впливу на потерпілого, слід зазначити, що під час вчинення відносно останнього дій направлених на вимагання у нього грошових коштів, ОСОБА_1 спільно з іншими підозрюваними здійснювали вплив на потерпілого, погрожували застосування насильства та безпосередньо вчиняли відносно потерпілого насильства, шляхом нанесення йому тілесних ушкоджень за допомогою ножа та кулаків. Більш того, ОСОБА_1 підозрюється у умисному встановленні та поширенні в суспільстві злочинного впливу, має значний авторитет серед кримінального світу в м. Кривий Ріг та Дніпропетровській області, що дає підстави вважати, що у разі обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу останній матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний схильний до їх вчинення, що підтверджується тривалим періодом вчинення злочину у якому він підозрюється, а також репутацією самого підозрюваного ОСОБА_1 , який є суб`єктом підвищеного злочинного впливу, офіційно ніде не працевлаштований, що надає органам досудового розслідування підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 живе виключно за рахунок грошових коштів, отриманих в наслідок скоєних злочинів

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на наявність вказаних ризиків, слідчий та прокурор вважають, що застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 окрім як тримання під вартою, не надасть в повній мірі органу досудового розслідування виконати завдання кримінального провадження не забезпечить нормальну процесуальну поведінку підозрюваним.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити без внесення застави, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать повною мірою виконання ним обов`язків підозрюваного, передбачених законодавством.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що ризики вказані слідчим в клопотанні не обґрунтовані, надумані та базуються на припущеннях, також пояснив, що підозрюваний має на утриманні тяжко онкохвору дружину, просив обрати відносно підозрюваний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні провину не визнав, пояснив, що з потерпілим не зустрічався, є пенсіонером та не брав на себе зобов`язання, щодо керування злочинним впливом, до того ж на вилучену при обшуку зброю маються дозволи.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12021040000000123 від 17.02.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1; 255-3 ч.1 КК України.

05.08.2021 року о 16 год. 30хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

05.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено по підозру у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та в умисному поширенні в суспільстві злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у частині 5 статті 255 КК України, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2551 КК України.

Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За таких обставин, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, зокрема, для застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189 КК України, частково підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який прямо вказує на ОСОБА_1 як на особу, яка вимагала у останнього грошові кошти; Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_6 ; Протоколами проведених НСРД: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-відео контроль особи, контроль за вчиненням злочину; Протоколами обшуків; Висновком судово-медичної експертизи; Речовими доказами, у тому числі грошовими коштами у сумі 70 000 гривень, які були вилучені 05.08.2021.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1,2,3 та 5 частини 1 статті 177 КПК.

При цьому, слідчий в своєму клопотанні, а прокурор під час судового засідання, зазначили, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, ніж тримання під вартою, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, не зможуть запобігти спробам підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також забезпеченню можливості виконання процесуальних рішень.

Під час перевірки наявності ризиків, які зазначені слідчим в клопотанні та прокурором під час судового засідання та передбачених п.п. 1,2,3 та 5 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12021040000000123 від 17.02.2021 року, щодо підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя дійшов висновку, що під час судового засідання знайшов підтвердження ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 189 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі та у разі визнання судом виним ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, останній може нести покарання пов`язане з позбавленням волі, що дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності;

Інші ризики зазначені в клопотанні слідчого, не знайшли свого підтвердження під час судового засідання, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , є пенсіонером, має на утриманні тяжко онкохвору дружину, раніше не судимий, має постійне місце мешкання, після закінчення строку дії затримання, не здійснював спроби переховуватись від органів досудового слідства та суду, на підтвердження чого, з`явився в судове засідання призначене на 09 год.30 хв. 09.08.2021 року для розгляду клопотання слідчого, щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, згідно викладеного в клопотанні, під час досудового розслідування слідчим СУ ГУНП Хоржевським Д.Д. та прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Білим А.О., не встановлено час, місце та особу, яка надала ОСОБА_1 статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, на території Дніпропетровської області, тобто фактично органом досудового слідства не встановлений склад злочину у якому підозрюється ОСОБА_1 , а доводи слідчого та прокурора викладені в клопотанні базуються лише на припущеннях, що взагалі неприпустимо.

Також, належним чином не встановлена особа потерпілого, котра навпаки є суб`єктом кримінальної відповідальності за вчинення ряду злочинів, оскільки в клопотанні слідчого зазначені інші анкетні дані по-батькові, ані ж ті, що встановлені слідчим суддею під час розгляду клопотань в межах кримінального провадження № 12021040000000123 від 17.02.2021 року.

Не встановлення особи потерпілого, її анкетних даних є підставою недопустимості доказів отриманих фактично від іншої особи.

Одже вказані обставини, свідчать про необґрунтованість ризиків зазначених слідчим в клопотанні та прокурором під час судового засідання.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід перевірити чи можуть більш м`які запобіжні заходи запобігти ризикам, існування яких доведено стороною обвинувачення та встановлено слідчим суддею. При цьому, більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Як вже зазначалось вище, ризики заявлені стороною обвинувачення, існують, проте не в тому обсязі, який би давав беззаперечні підстави обрати підозрюваному ОСОБА_1 в цьому кримінальному провадженні виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також, оцінюючи процесуальну поведінку підозрюваного на час розгляду клопотання, наявність можливості у органу досудового розслідування зафіксувати усі можливі докази, які стосуються висунутого обвинувачення, враховуючи пояснення підозрюваного під час судового засідання, особу підозрюваного в цілому, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, в порядку ст. 208 КПК України затримувався, однак після закінчення строку дії постанови про затримання, від органів досудового слідства та суду переховувати не намагався та з`явився в судове засідання для розгляду клопотання, його особисті дані – те що він є пенсіонером, має на утриманні тяжко онкохвору дружину, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відсутність у слідства будь-яких даних щодо часу, місця та особи, яка надала ОСОБА_1 статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, на території Дніпропетровської області, а також відсутність належним чином встановленої особи потерпілого, слідчий суддя вважає, що на даний час відсутні виключні обставини для застосування виняткового запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оцінюючи вищенаведені обставини, особисті данні підозрюваного ОСОБА_1 , котрий ніколи не притягався до кримінальної відповідальності, має на утриманні тяжко онкохвору дружину, слідчий суддя вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування виняткового запобіжного заходу до ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, та вважає за можливе застосувати до нього менш суворий запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч. 1,2 ст. 181 КПК України).

При цьому, суд вважає доцільним покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатись з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області Хоржевського Д.Д., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Білим А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в кримінальному провадженні №12021040000000123 від 17.02.2021 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , підозрюваного в кримінальному провадженні №12021040000000123 від 17.02.2021 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 12 год. 10 хв. 03 жовтня 2021 року.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;

- цілодобово не відлучатись з місця свого проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Строк дії ухвали до 12 год. 10 хв. 03 жовтня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 10.08.2021 року.

Слідчий суддя Г.О. Кухтін