Рішення № 98944271, 30.07.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2021 р. м. Київ Справа № 911/665/21

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/665/21

за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»,

с. Гореничі Києво-Святошинського району

про стягнення 334 798,73 грн.

Представники:

від позивача: Чміль В.В., довіреність № 14/20-36-21, витяг з ЄДР;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське» (надалі-відповідач) про стягнення 334 798,73 грн., з яких: 251 083,25 грн. сума основного боргу, 63 478,55 грн. пеня, 12 235,94 грн. інфляційні втрати та 8 000,99 грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору фінансового лізингу № 10-14-113 стс-пл/380 від 23.07.2014 в частині оплати лізингових платежів у встановлений договором строк.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2021 відкрито провадження у справі № 911/665/21, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 07.04.2021.

Ухвалою суду від 07.04.2021 підготовче засідання у справі № 911/665/21 було відкладено на 28.04.2021.

Через канцелярію суду (вх. № 9858/21 від 26.04.2021) відповідач подав клопотання від 19.04.2021 про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 28.04.2021 підготовче засідання у справі № 911/665/21 було відкладено на 24.05.2021.

Через канцелярію суду (вх. № 10049/21 від 28.04.2021) від відповідача надійшло клопотання від 28.04.2021 про відкладення підготовчого засідання до якого додано копію платіжного доручення № 081 від 18.03.2021 про сплату відповідачем на користь позивача 100 000,00 грн.

24.05.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання б/н від 24.05.2021 (вх. № 12784/21), в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи копію банківської виписки щодо здійснених відповідачем часткових оплат.

Ухвалою суду від 24.05.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/665/21, справу призначено до розгляду по суті на 16.06.2021.

16.06.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява № 14/413 від 15.06.2021 (вх. № 14865/21) про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 151 083,25 грн. заборгованості, 3 478,55 грн. пені, 12 235,94 грн. інфляційних втрат та 8 000,99 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 16.06.2021 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 30.07.2021.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача жодного разу в засідання суду не з`явився, проте як про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу щодо ухвал суду; відзив на позов відповідач до суду не надіслав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2014 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (позивач/лізингодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Шевченківське» (відповідач/лізингоодержувач) укладений Договір фінансового лізингу № 10-14-113 стс-пл/380.

За умовами пункту 1.1 договору лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5 автентичних примірниках (п. 2.2 договору).

За користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості, включаючи ПДВ; комісію за участь в організації поставки предмета лізингу в розмірі 7 відсотків від вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість (п. 4.1 договору).

Лізингоодержувач у строк 7 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором на підставі виставленого лізингодавцем рахунку перераховує на рахунок лізингодавця попередній лізинговий платіж у розмірі, визначеному у п. 4.1 договору (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору визначено, що з моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: комісію за участь в організації поставки предмета лізингу в розмірі, визначеному у п. 4.1 договору, разом зі сплатою першого та другого чергового лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмету лізингу та комісії за супроводження договору, згідно з додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів»; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному у п. 4.1 договору.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні 6 місяців.

Умовами п. 4.4 договору визначено, що розмір лізингових платежів та їх складових частин встановлюється додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».

Пунктами 5.1, 5.2, 5.6 договору визначено, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежу в розмірі та в порядку, визначеному у п. 4.2 договору, та укладення забезпечувального договору. Предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця. В разі належного виконання протягом усього строку дії договору зобов`язань щодо сплати всіх лізингових платежів, та інших зобов`язань, лізингоодержувач має право набути у власність предмет лізингу.

Відповідно до п. 8.1 договору за порушення строків плати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Умовами п. 9.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу» та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором.

Між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 1 до Договору № 10-14-113 стс-пл/380 від 23.07.2014 «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», яким погоджено найменування предмету лізингу - Зернозбиральний комбайн КЗС-15 «Свароr» (CSХ 7080), постачальник - ТОВ «ХК Інноваційні технології», зав № 025 (1 од.), строком на 7 років.

Між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 2 до Договору № 10-14-113 стс-пл/380 від 23.07.2014 «Графік сплати лізингових платежів».

28.07.2014 між позивачем та відповідачем підписаний Акт № 7 приймання-передачі сільськогосподарської техніки, за яким позивач передає, а відповідач приймає у платне користування на умовах Договору № 10-14-113 стс-пл/380 від 23.07.2014 предмет лізингу (сільськогосподарську техніку) - Зернозбиральний комбайн КЗС-15 «Свароr» (CSХ 7080), виробництва ТОВ «ХК Інноваційні технології», зав № 025 (1 од.).

Так, звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач стверджував, що у період дії договору відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання з оплати лізингових платежів, зокрема, здійснюючи сплату лізингових платежів з порушенням строків, визначних договором.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача із вимогами № 14/908 від 24.10.2019 та 14/736 від 16.09.2020, в яких вказував на неналежне виконання відповідачем умов договору, вимагав своєчасного внесення лізингових платежів та оплати існуючої заборгованості. Докази надіслання відповідних вимог наявні в матеріалах справи.

Однак, вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів, зокрема, заборгованість по оплаті 12 та 13 платежу, згідно з графіком, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством України за порушення взятих на себе зобов`язань.

Укладений сторонами договір фінансового лізингу є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із передачею майна у фінансовий лізинг, окрім загальних норм здійснюється і спеціальними нормами, які регулюють відносини лізингу.

Як визначено ч. 7 ст. 292 ГК України, правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до ГК України та інших законів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (чинному на час укладення договору) фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу; за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 вказаної норми до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом; до відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

В силу п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону одним із обов`язків лізингоодержувача є своєчасна сплата лізингових платежів.

Поруч з цим, відповідачем не надано доказів сплати у повному обсязі лізингових платежів у строки встановлені договором, тому відповідач є таким, що допустив порушення відповідного зобов`язання.

Відповідно до умов договору, та враховуючи, що Акт приймання-передачі був підписаний 28.07.2014, відповідач повинен був сплатити черговий лізинговий платіж № 12 в сумі 185 342,12 грн. не пізніше 28.07.2020 та черговий лізинговий платіж № 13 в сумі 179 471,56 грн. не пізніше 28.01.2021 (через кожні шість місяців з дати підписання акта приймання-передачі).

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги неналежне виконання відповідачем умов Договору № 10-14-113 стс-пл/380 від 23.07.2014, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 151 083,25 грн. основного боргу з оплати лізингових платежів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати лізингових платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 478,55 грн. пені, нарахованої від сум несвоєчасного виконання зобов`язань щодо оплати лізингових платежів.

Умовами п. 8.1 договору визначено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, вже після порушення провадження у справі № 911/665/21 та під час її розгляду у господарському суді, відповідачем було частково здійснено задоволення грошових вимог позивача та перераховано на рахунок позивача 100 000,00 грн. (18.03.2021) та 60 000,00 грн. (14.05.2021) з призначенням платежу: «поточ.ліз.плат. в частині відшкодування варт.майна зг.дог. № 10-14-113 від 23.07.2014».

16.06.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява № 14/413 від 15.06.2021 (вх. № 14865/21) про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача, в т.ч. - 151 083,25 грн. заборгованості та 3 478,55 грн. пені.

Як вбачається з відповідної заяви, зарахування 60 000,00 грн., які надійшли від відповідача 14.05.2021 з призначенням платежу: «поточ.ліз.плат. в частині відшкодування варт.майна зг.дог. № 10-14-113 від 23.07.2014» здійснено позивачем в рахунок оплати пені.

Так, між позивачем та відповідачем було погоджено, що лізингодавець при надходженні на його рахунок чергового лізингового платежу має право з вказаних коштів в першу чергу погасити проценти і неустойку за порушення лізингоодержувачем умов договору (п. 8.11 договору).

Таким чином, враховуючи, що наявний в матеріалах справи розрахунок пені є арифметично вірним, суд дійшов до висновку щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 478,55 грн. пені.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати лізингових платежів, позивач також просить суд стягнути з відповідача 8 000,99 грн. 3 % річних та 12 235,94 грн. інфляційних втрат, нарахованих від сум несвоєчасного виконання зобов`язань щодо оплати лізингових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми права, враховуючи, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, вимоги позивача визнаються судом та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське» (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Леніна, 205, код ЄДРПОУ 30796166) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ 30401456) 151 083 (сто п`ятдесят одну тисячу вісімдесят три) грн. 25 коп. заборгованості, 3 478 (три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 55 коп. пені, 12 235 (дванадцять тисяч двісті тридцять п`ять) грн. 94 коп. інфляційних нарахувань, 8 000 (вісім тисяч) 99 коп. 3 % річних та 2 621 (дві тисячі шістсот двадцять одну) грн. 98 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 11.08.2021.

Суддя О.О. Христенко