Рішення № 98944166, 12.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2021Справа № 910/8450/21За позовом Приватного підприємства «ЮГ Агролідер»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесагро»

про стягнення 57351,00 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ЮГ Агролідер» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесагро» про стягнення 57351,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 31.01.2020 № 71 - 01/20, в зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, пені, штрафу та 25% річних.

Ухвалою суду від 31.05.2021 відкрито провадження у справі № 910/8450/21, ухвалено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105477672171 отримав 10.06.2021 ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 910/8450/21 від 31.05.2021, проте не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив у встановлений строк суду не надав. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 31.05.2021 про відкриття провадження у справі № 910/8450/21.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнесагро» не скористалось наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2020 між Приватним підприємством «Юг Агролідер» (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнесагро» (дилер) було укладено договір № 71 - 01/20.

Відповідно до п. 2.1. - 2.2. договору, виробник зобов`язується передати товар у власність дилера без надання права на виключне його просування, а дилер зобов`язується прийняти і своєчасно оплатити товар на умовах цього договору та розповсюджувати його в межах території. Дилер купує товар за власний рахунок та здійснює продаж від свого імені, діючи на правах незалежного торговця як по відношенню до виробника, так і по відношенню до третіх осіб.

Згідно з п. 5.1. - 5.2. договору, дилер самостійно визначає терміни подання замовлення, враховуючи, що виробнику знадобиться певний час на його обробку і остаточне погодження з дилером. Кожне замовлення в обов`язковому порядку повинно містити дати та номер замовлення, а також визначати асортимент, кількість, ціну та вартість товару у партії, що замовляється, та інші умови, що визначені дилером як важливі. Підтвердженням погодження виробником замовлення та прийняття його до виконання є одержання дилером відповідного підтвердження від виробника в усній або письмовій формі, яке може бути передано факсом, електронною поштою, телефонограмою або в інший спосіб. Підтвердження повинно містити посилання на дату та номер замовлення. Підтвердженням замовлення вважається також надання виробником дилеру рахунку - фактури на відповідний товар. Рахунок - фактура повинен містити інформацію про поточні ціни на товар та загальну вартість замовлення за поточними цінами.

Пунктами 5.4. - 5.5. договору передбачено, що після підтвердження дилером замовлення та проведення оплати або авансу, виробник повідомляє терміни здійснення відвантаження партії товару. Договірні ціни на товар визначаються у специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору. Ціни визначаються у гривні із обов`язковим посиланням на еквівалент у доларах США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на момент оплати, що відповідає ч. 2, ст. 533 ЦК України. Зазначений курс на момент укладення цього договору дорівнює 2492 гривень - 100 доларів США.

Відповідно до п. 5.9. - 5.10 договору, ціна товару по кожній асортиментній позиції, його вартість та строки оплати встановлюється на кожне окреме замовлення і вказується у специфікації чи/або у відповідний товарній накладній. За загальним правилом товар надається дилеру після проведення ним повної попередньої оплати. Сторони можуть погодити й інший порядок розрахунків щодо конкретної партії товару, проте в будь - якому випадку остаточний розрахунок за поставлений товар має бути проведений дилером не пізніше, ніж через 30 днів після його поставки, якщо інше не зазначено в специфікації.

Згідно з п. 5.13. - 5.15. договору, товарні накладні на відповідні партії товару є невід`ємними частинами цього договору. Загальна вартість цього договору визначається, виходячи із сукупної вартості поставленого на підставі цього договору товару. Оплата товару проводиться шляхом перерахування коштів з поточного рахунку дилера на поточний рахунок виробника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виробника.

Пунктом 5.18. договору передбачено, що право власності на товар, а також ризик його випадкового знищення або пошкодження, переходять до дилера, в момент одержання товару, супровідних документів та підписання видаткової накладної на товар. Підписанням видаткової накладної дилер підтверджує, що товар повністю відповідає вимогам цього договору і вимогам чинного законодавства та не містить будь - яких недоліків, які можуть стати підставою для повернення товару дилером, а також отримання всіх супровідних документів на товар.

Відповідно до п. 5.22. договору, датою поставки товару вважається дата прийняття товару дилером і підписання видаткової накладної та/або інших супровідних документів.

Згідно з п. 7.5. договору, у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань за договором дилер сплачує виробникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. У випадку невиконання грошового зобов`язання протягом 20 календарних днів з моменту настання терміну його виконання, з 21 дня, що слідує за терміном, коли грошове зобов`язання мало бути виконано, дилеру додатково нараховується штраф в розмірі 20% від суми заборгованості. З 41 дня, що слідує за терміном, коли грошове зобов`язання мало бути виконано, дилеру нараховується штраф у розмірі 50% від суми заборгованості. У випадку нарахування дилеру штрафу і пені одночасно, стягненню підлягають і штраф, і пеня.

Пунктом 7.10. договору передбачено, що сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 25% річних від суми заборгованості протягом 90 календарних днів з дати виникнення заборгованості, та 40% річних від суми заборгованості з 91 - го календарного дня від моменту виникнення заборгованості до дня повної її сплати.

Відповідно до п. 7.14. договору, у випадку звернення виробника до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з дилера, дилер додатково сплачує виробнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 9.1. - 9.3. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.1. договору, та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Договір може бути пролонгований за взаємною згодою сторін, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду.

Специфікацією № 04 від 03.12.2020 до договору № 71 - 01/20 від 31.01.2020 визначено найменування товару, який сторони обумовили поставити: насіння гібриду соняшника «НС Таурус» (екстра) п.о., кількість: 16,00 шт. та загальною вартістю: 34583,04 грн. Відповідно до умов оплати, визначених специфікацією, 100% оплати всього товару дилер має здійснити не пізніше 31.03.2021. Дилер зобов`язаний сплатити вартість товару на умовах зазначених у даній специфікації шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виробника.

03.12.2020 ПП «ЮГ Агролідер» було виставлено ТОВ «Бізнесагро» рахунок на оплату по замовленню № 2060 на суму 34583,04 грн.

03.12.2020 ТОВ «Бізнесагро», відповідно до видаткової накладної № 1806 від 03.12.2020, було отримано товар вартістю 34583,04 грн., передбачений Специфікацією № 04 від 03.12.2020 до договору № 71 - 01/20 від 31.01.2020.

Відповідно до виписки по особовому рахунку, що належить ПП «ЮГ Агролідер», яка була сформована АТ «ОТП Банк», в період з 31.03.2021 по 24.05.2021 оплати від ТОВ «Бізнесагро» за поставлений, відповідно до видаткової накладної № 1806 від 03.12.2020, товар, вартістю 34583,04 грн., не надходило.

19.04.2021 ПП «ЮГ Агролідер» звернулося до ТОВ «Бізнесагро» з претензією № 2 (вих. № 91/4) щодо сплати заборгованості, у якій вимагало від ТОВ «Бізнесагро» погасити заборгованість в сумі 34907,07 грн. у відповідності до умов договору № 71 - 01/20 від 31.01.202 у строк до 22.04.2021. Докази направлення претензії наявні в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1, ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1, ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами в договорі було обумовлено здійснення 100% попередньої оплати, яка не була здійснена відповідачем.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Оскільки позивачем було поставлено відповідачу обумовлений товар у повному обсязі, не зважаючи на не виконання дилером свого обов`язку зі здійснення 100% попередньої оплати товару, на підставі ст. 538 ЦК України у відповідача виникло зустрічне зобов`язання з оплати отриманого товару у повному обсязі.

Стаття 610 ЦК України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач не виконав зобов`язання по сплаті вартості поставленого товару, в результаті чого в нього виникла заборгованість перед позивачем, яка підтверджена матеріалами справи та становить 34583,04 грн.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті вартості поставленого позивачем товару до матеріалів справи не додано.

Відповідач не скористався своїм правом забезпеченим ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву не подав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи не додано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 34583,04 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Також, позивачем до стягнення заявлено 25% річних у розмірі 1279,10 грн. (п. 7.10 договору), пеню у розмірі 739,04 грн., 50% штрафу (п. 7.5. договору) у розмірі 17291,52 грн. та 10% штрафу (п. 7.14. договору) у розмірі 3458,30 грн.

Частиною 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частин статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 7.5. договору, у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань за договором дилер сплачує виробникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. У випадку невиконання грошового зобов`язання протягом 20 календарних днів з моменту настання терміну його виконання, з 21 дня, що слідує за терміном, коли грошове зобов`язання мало бути виконано, дилеру додатково нараховується штраф в розмірі 20% від суми заборгованості. З 41 дня, що слідує за терміном, коли грошове зобов`язання мало бути виконано, дилеру нараховується штраф у розмірі 50% від суми заборгованості. У випадку нарахування дилеру штрафу і пені одночасно, стягненню підлягають і штраф, і пеня.

Суд здійснив перевірку розрахунку пені, нарахованої позивачем на заборгованість відповідача за договором на суму 34583,04 грн. за період з 01.04.2021 по 24.05.2021. Згідно перерахунку Суду сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 739,04 грн, а розрахунок позивача визнається судом обґрунтованим та арифметично вірним.

Судом було здійснено перевірку розрахунку штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості за прострочення виконання грошового зобов`язання понад 40 днів. Згідно перерахунку суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 50% в сумі 17291,52 грн, оскільки, розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним.

Відповідно до п. 7.14. договору, у випадку звернення виробника до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з дилера, дилер додатково сплачує виробнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Судом було здійснено перевірку розрахунку штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості, в зв`язку зі звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача. Згідно перерахунку суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 10% в сумі 3458,30 грн.

Загальна сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 20749,82 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.10. договору передбачено, що сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 25% річних від суми заборгованості протягом 90 календарних днів з дати виникнення заборгованості, та 40% річних від суми заборгованості з 91 - го календарного дня від моменту виникнення заборгованості до дня повної її сплати.

Суд здійснив перевірку розрахунку 25% річних, нарахованих позивачем на заборгованість відповідача за договором на суму 34583,04 грн. за період з 01.04.2021 по 24.05.2021. Згідно перерахунку Суду сума 25% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1279,10 грн.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства «Юг Агролідер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесагро» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесагро» (38714, Полтавська обл., Полтавський р - н, с. Супрунівка, вул. Нафтовиків, буд. 15/1, кв. 143, ідентифікаційний код юридичної особи: 40631187) на користь Приватного підприємства «Юг Агролідер» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53 - А, ідентифікаційний код юридичної особи: 36265658) заборгованість у розмірі 34583 (тридцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят три) грн. 04 коп., пеню у розмірі 739 (сімсот тридцять дев`ять) грн. 04 коп., 25% річних у розмірі 1279 (одна тисячі двісті сімдесят дев`ять) грн. 10 коп., штраф 10% від суми заборгованості у розмірі 3458 (три тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн. 30 коп., штраф 50% від суми заборгованості у розмірі 17291 (сімнадцять тисяч двісті дев`яносто одну) грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко