Рішення № 98943943, 22.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2021Справа № 910/7630/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Егмонт Україна »

до Товариства з обмеженою відповідальністю « Едімедіа Холдінг »

Про стягнення 1206792,02 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Окуджава Г.Л.

Представники сторін:

Від позивача Карташова К.І. - адвокат

Від відповідача Уланівський С.Є - адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю « Егмонт Україна » звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю « Едімедіа Холдінг » 1206792,02 грн., з яких: 1061056,14 грн. основний борг, 48690,70 грн. - 3% річних та 97045,18 грн. збитки від інфляції.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.05.2021 р. відкрите провадження у справі № 910/7630/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 03.06.2021 р.

Ухвалою від 03.06.2021 р. підготовче засідання відкладалось до 08.07.2021 р.

Ухвалою від 08.07.2021 р. підготовче провадження було закрите і справа призначена до розгляду по суті на 22.07.2021 р.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, але відзив на позовну заяву суду не надав.

19.07.2021 р. через канцелярію суду представником позивача подана заява про розподіл судових витрат.

У вказаній заяві останній просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

01.03.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю « Егмонт Україна » ( позивачем, комітентом ) та товариством з обмеженою відповідальністю « Едіпресс Холдінг Лімітед » ( після зміни назви - товариство з обмеженою відповідальністю « Едімедіа Холдінг » ( відповідачем, комісіонером ) був укладений договір комісії № 3919 DD.

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов`язався передавати відповідачу журнали, а відповідач зобов`язався приймати вказані журнали й забезпечувати за дорученням позивача, але від свого імені реалізацію журналів в точках продажу через розповсюджувачів на території України та за винагороду на умовах цього договору.

За умовами п. 2 договору від 01.03.2014 р. № 3919 DD відповідач зобов`язався прийняти на своєму складі та вчасно перерахувати кошти за продані, згідно цього договору журнали ( п.2.2 ); подавати звіт комітентові електронною поштою в форматі, узгодженому сторонами, деталізувати кількість відвантажених, проданих та ремісійних ( повернених/непроданих ) номерів журналів ( форма, порядок надання звіту визначається сторонами у додатку ) ( п. 2.6 ); організовувати реалізацію журналів ( продаж, комісію тощо ) на умовах і за ціновим прайсом комітента. Сторони визначили, що період продажу кожного окремого накладу журналів в роздрібній мережі визначається в додатках до цього договору ( п. 2.7 ); комісіонер має право залучати третіх осіб до виконання цього договору, але так чи інакше комісіонер повинен залишитися єдиним відповідальним за виконання умов цієї угоди ( п. 2.10 ).

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору строк перерахування коштів в оплату проданих за посередництвом комісіонера журналів в рамках цього договору становить 5 банківських днів із завершальної дати.

Завершальною датою за визначенням в п. 1.1 договору є 45-й день від дати закінчення продажів.

Дата закінчення продажів за змістом п.1.1 договору - дата, на якій примірники кожного журналу повертаються з точок продажу.

Пунктом 4.3 договору від 01.03.2014 р. № 3919 DD передбачено, що сума коштів, яка підлягає перерахуванню в оплату проданих за посередництвом комісіонера журналів, розраховується по різниці між отриманим від комітента журналами та утилізованими, згідно розділу 6 цього договору, й поверненими комісіонерові після періоду повернень, станом на завершальну дату.

Для уникнення сумнівів протягом 5 ( п`яти ) робочих днів після завершальної дати комісіонер переводить ( сплачує ) кошти, відповідно до кінцевих продажів на рахунок комітента.

Згідно п. 4.8 вказаного договору комісіонер зобов`язаний був надавати комітентові бухгалтерський звіт, форма якого визначена сторонами в додатку до договору не пізніше 5 ( п`яти ) днів після закінчення завершальної дати кожного місяця.

В рамках виконання договору 31 жовтня 2019 року сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої:

заборгованість позивача перед відповідачем становила 227484,96 грн. згідно акту звірки № 00000583

заборгованість відповідача перед позивачем становила 1599881,60 грн. згідно акту звірки № 00000584

З метою заліку вказаних зустрічних однорідних вимог 31 жовтня 2019 року між позивачем та відповідачем була укладена угода № 01 про зарахування зустрічних однорідних вимог до договору за змістом якої: « після виконання умов цієї угоди загальна сума заборгованості комісіонера перед комітентом на 31.10.2019 р. становить 1372396,64 грн. ( один мільйон триста сімдесят дві тисячі триста дев`яносто шість гривень 64 копійки ).»

З 01 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року відповідачем було сплачено на користь позивача заборгованість на загальну суму 291340,50 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31 січня 2020 року. За результатами звірки заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31 січня 2020 року становила 1081056,14 грн.

02 грудня 2020 року відповідачем було сплачено на користь позивача 20000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1061056,14 грн.

Підставою виникнення вказаної заборгованості є додаткова угода № 18 до договору від 02 січня 2019 року, якою було визначено назву видання, номер, дату замовлення, вихід з друку, дату початку продажу, дату закінчення продажу, кількість в пачці.

В рамках виконання додаткової угоди № 18 відповідачем було надано позивачу 3 звіти:

Звіт комісіонера від 26 вересня 2019 року згідно якого: 259432,50 грн. - підлягало нарахуванню (сплаті) позивачу за реалізовані журнали; станом на день подання позовної заяви сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 11948,04 грн. за Журнали «Чарівний світ» №07(53) липень 2019 р.:

Звіт комісіонера від 08 жовтня 2019 року згідно якого: 569770,60 грн. - підлягало нарахуванню (сплаті) позивачу за реалізовані Журнали (з вкладенням та без вкладення): «Барбі» № 08 (153) серпень 2019 р., «Казки на ніч» № 50, «Мій Дісней» № 08 (141) серпень 2019 р., Тачки № 08 (136) серпень 2019 р., «Чарівна принцеса» № 08 серпень 2019 р.

Звіт Комісіонера від 31 жовтня 2019 року згідно якого: 479337,50 грн. - підлягало нарахуванню (сплаті) позивачу за реалізовані Журнали (з вкладенням та без вкладення): « Вчимося разом» № 45, «Круті пригоди» № 07-08 (75-76) липень-серпень 2019 р., «Hot Wheels» № 02 (84) 2019 р., «Світ героїв» № 07-08 (67-68) липень-серпень 2019 р.

Дані звіти містять всі відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення між позивачем та відповідачем, а тому в рамках виконання договору вважаються первинними документами ( ст. 1022 Цивільного Кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996- XIV від 16.07.1999 р.).

Натомість, зі сторони позивача були виконані свої договірні зобов`язання зі сплати відповідачу винагороди, згідно вказаних звітів комісіонера за всі розповсюджені та реалізовані журнали, а також компенсовано відповідачу додаткові витрати. Дані обставини підтверджуються:

актами надання послуг № Х-000000000062 від 26 вересня 2019 року; № X- 000000000063 від 08 жовтня 2019 року; № Х-000000000064 від 31 жовтня 2019 року;

угодою № 01 від 31 жовтня 2019 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог до договору, відповідно до умов якої було зараховано зустрічні однорідні вимоги.

Також, з метою досудового врегулювання спору 05 лютого 2020 року позивач направив відповідачу претензію вих. № 20.

14 лютого 2020 року відповідач направив позивачу відповідь на претензію вих. № 1402/20 з переліком розповсюджувачів-боржників, якою визнав наявність заборгованості, але просив зменшити її до 551848, 52 грн.

14 лютого 2020 року відповідач направив позивачу відповідь на претензію вих. № 1402/20 з тим самим переліком розповсюджувачів-боржників. Відповідач повторно визнав наявність заборгованості, але вже просив відстрочити її сплату в повному обсязі, а саме: 500000,00 грн. - до 31 липня 2020 р.; 581056,14 грн. - до 31 грудня 2020 р.

24 лютого 2020 року позивач направив відповідачу лист-відповідь вих. № 24, де зазначив:

« В додатку до відповіді на претензію було надано перелік розповсюджувачів, які не сплатили ТОВ «ЕДШРЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД» за поставлений товар. Однак, зі змісту даного документу неможливо встановити конкретну назву суб`єкта господарювання та підстави, на яких останні стали боржниками. З огляду на викладене, ми просимо надати протягом 5 робочих днів з моменту отримання даного листа-відповіді копії всіх договорів, видаткових накладних, судових рішень та інших документів, що підтверджують виникнення заборгованості у ТОВ «ЕДШРЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД» при реалізації товару ТОВ «ЕГМОНТ УКРАЇНА».

За результатами аналізу наданих документів буде запропоновано наступний графік сплати заборгованості...»

27 лютого 2020 року відповідач направив позивачу відповідь на претензію вих. № 2702/20, в якій повторно погоджувався розрахуватись в повному обсязі на загальну суму 1081056,14 грн., та відповідно до запропонованого ним графіку. Жодних доказів наявності заборгованості третіх осіб (розповсюджувачів-боржників) перед відповідачем за реалізовану продукцію позивача долучено не було.

За весь час досудового врегулювання спору відповідачем було здійснено лише один платіж - 02 грудня 2020 р. сплачено позивачу 20000,00 грн.

Таким, чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 1061056,14 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. ( ст. 1011 ЦК України )

Статтею 1022 вказаного кодексу України передбачено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ( ст. 611 ЦК України )

Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 525 ЦК України ).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання ( ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, останньому нараховані 3% річних в розмірі 48690,70 грн., з яких:

26552,87 грн. нараховані відповідно до звіту комісіонера від 08.10.2019 р., за яким відповідач мав сплатити позивачу 569770,60 грн. )

21573,16 грн. нараховані відповідно до звіту комісіонера від 31.10.2019 р., за яким відповідач мав сплатити позивачу 479337,50 грн. )

564,67 грн. нараховані відповідно до звіту комісіонера від 26.09.2019 р., за яким відповідач мав сплатити позивачу 259432,50 грн. )

Також нараховані збитки від інфляції в розмірі 97045,18 грн., з яких:

52062,73 грн. нараховані відповідно до звіту комісіонера від 08.10.2019 р., за яким відповідач мав сплатити позивачу 569770,60 грн. )

43799,42 грн. нараховані відповідно до звіту комісіонера від 31.10.2019 р., за яким відповідач мав сплатити позивачу 479337,50 грн. )

1183,03 грн. нараховані відповідно до звіту комісіонера від 26.09.2019 р., за яким відповідач мав сплатити позивачу 259432,50 грн. )

Суд перевіривши розрахунок наданий позивачем, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на професійну правничу допомогу суд задовольняє лише в розмірі 15000,00 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « Едімедіа Холдінг » ( 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 227, код 32553983 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Егмонт Україна » ( 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, кімн. 227, код 34979436 ) 1061056 ( один мільйон шістдесят одну тисячу п`ятдесят шість ) грн. основного боргу, 48690 ( сорок вісім тисяч шістсот дев`яносто ) грн. 70 коп. - 3% річних, 97045 ( дев`яноста сім тисяч сорок п`ять ) грн. 18 коп. збитків від інфляції, 15000 ( п`ятнадцять тисяч ) грн. 00 коп. витрати на правничу допомогу, 18101 ( вісімнадцять тисяч сто одну ) грн. 89 коп. судового збору

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 12.08.2021

Суддя В.І.Пінчук