Рішення № 98943926, 11.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2021Справа № 910/7140/21

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-Дизайн»

про стягнення 7 972,85 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-Дизайн» (надалі - ТОВ «Синтез-Дизайн») про стягнення 7 972,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати спожитої теплової енергії на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530506 від 03.07.2018, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 6 906,12 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 430,00 грн., 3% річних у розмірі 189,17 грн. та інфляційних у розмірі 447,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала суду вручена відповідачу 20.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105477682932, проте відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

03.07.2018 між КП «Київтеплоенерго» (постачальник) та ТОВ «Синтез-Дизайн» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №530506 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 Договору).

За змістом п. 2.3.2 Договору абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №7 до договору.

Відповідно до п. 2 додатку №4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» від 03.07.2018 абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує «Енергопостачальній організації» вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, відкриті в ТВБВ №10026/020 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код банку 322669), за кожною тарифною групою окремо:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника - п/р НОМЕР_5;

- п/р НОМЕР_3 - за теплову енергію, спожиту для потреб споживачів тарифної групи «інші»;

- п/р НОМЕР_4 - за теплову енергію, спожиту для потреб бюджетних установ;

- п/р НОМЕР_5 - за теплову енергію, спожиту для потреб населення;

- п/р НОМЕР_6 - за теплову енергію, спожиту для потреб релігійних організацій.

Оплата коштів із супутніх розрахунків (конденсат, наповнення мережною водою, тощо) здійснюється на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749).

Оплата пені на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) здійснюється на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у ТВБВ №10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669).

Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов Договору вчасно не вносив оплату за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з березня 2020 року по квітень 2020 року, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 6 906,12 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отримано теплову енергію.

Положеннями пункту 4 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Відповідно до пункту 3 Правил споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Таким чином, позивач є постачальником теплової енергії як товарної продукції в розумінні Закону України «Про теплопостачання», а не комунальної послуги з постачання гарячої води.

Судом встановлено, що постачання позивачем теплової енергії відповідачу у спірний період підтверджується наявними у матеріалах справи обліковими картками та актами приймання-передавання товарної продукції за період з березня 2020 року по квітень 2020 року.

Питання прийняття облікових карток (табуляграм) у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії, у контексті їх оцінки як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці, що відображено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15, якими залишено без змін судові рішення, якими стягнуто заборгованість, наявність якої обґрунтовано з посиланням на облікові картки (табуляграми).

Суд також враховує, що акти приймання-передавання товарної продукції за спірний період не підписані відповідачем.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

В контексті викладеного слід зауважити, що пунктом 5 Додатку № 4 до Договору передбачено обов`язок абонента щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Доказів виконання відповідачем п. 5 Додатку № 4 до Договору щодо отримання актів приймання-передавання товарної продукції матеріали справи не містять, як не міститься у справі докази вмотивованої відмови абонента від підписання таких актів.

Отже, у розумінні умов Договору, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та умов додатку №4 до Договору, у відповідача наявна заборгованість з оплати спожитої за період з березня по квітень 2020 року теплової енергії на підставі Договору у загальному розмірі 6 906,12 грн., а строк виконання такого зобов`язання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 6 906,12 грн. за спожиту на підставі Договору теплову енергію. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, вимоги КП «Київтеплоенерго» про стягнення з ТОВ «Синтез-Дизайн» заборгованості у розмірі 6 906,12 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 430,00 грн., 3% річних у розмірі 189,17 грн. та інфляційних у розмірі 447,56 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 01.03.2020 по 01.03.2021.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7 додатку №4 Договору передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 430,00 грн., 3% річних у розмірі 189,17 грн. та інфляційні у розмірі 447,56 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Синтез-Дизайн» на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованості у розмірі 6 906,12 грн., пені у розмірі 430,00 грн., 3% річних у розмірі 189,17 грн. та інфляційних у розмірі 447,56 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-Дизайн» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 17; ідентифікаційний код 32106471) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість у розмірі 6 906 (шість тисяч дев`ятсот шість) грн. 12 коп., пеню у розмірі 430 (чотириста тридцять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 189 (сто вісімдесят дев`ять) грн. 17 коп., інфляційні у розмірі 447 (чотириста сорок сім) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий