Рішення № 98943920, 10.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2021Справа № 910/8787/21

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Київгаз"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій "Жовтень"простягнення 70 031 грн 81 коп.Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Київгаз" з вимогами до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення 70 031 грн 81 коп. заборгованості за розподіл природного газу за договором розподілу природного газу, до якого позивач приєднався на підставі заяви-приєднання від 31.03.2016 № 222089 в тому числі: 63 742 грн 38 коп. основної заборгованості, 2 655 грн 62 коп. інфляційних втрат, 696 грн 13 коп. 3 % річних та 2 937 грн 68 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору розподілу природного газу, до якого позивач приєднався на підставі заяви-приєднання від 31.03.2016 № 222089 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання в частині оплати наданої позивачем послуги з розподілу природного газу, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 63 742 грн 38 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконання зобов`язань позивачем нараховано 2 655 грн 62 коп. інфляційних втрат, 696 грн 13 коп. 3 % річних та 2 937 грн 68 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 відкрито провадження у справі № 910/8787/21, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

26.07.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача, відповідно до якого останній просить суд замінити Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій "Жовтень", у зв`язку із припиненням юридичної особи шляхом реорганізації.

Нормами статті 52 Господарського процесуального кодексу України встановлено у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ідентифікаційний код 02583744) припинено (дата запису: 16.07.2021, номер запису: 1000681120037003498, підстава: рішення щодо реорганізації). 16.07.2021 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій "Жовтень" (ідентифікаційний код 02583744) (дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа: повне найменування, ідентифікаційний код - Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця").

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій "Жовтень" (ідентифікаційний код 02583744) є правонаступником Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ідентифікаційний код 02583744).

За таких обставин, суд вважає клопотання позивача про заміну первісного відповідача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, відтак, суд замінює первісного відповідача - Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій "Жовтень".

Станом на 10.08.2021 відповідачем вимог ухвали суду від 03.06.2021, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 15.06.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 77655820.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 31.03.2016 на підставі заяви-приєднання № 222089 укладено договір розподілу природного газу, за яким позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги з розподілу природного газу, а відповідач - приймати та оплачувати їх вартість.

За умовами пункту 1.1. договору цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (пункт 1.2. договору).

За змістом пункту 1.3. договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пункту 2.1. договору за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно пунктом 5.2. договору визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

У пункті 5.5. договору визначено, що споживач, що є побутовим, який за умовами цього Договору розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ в один із таких способів:

1) через особистий кабінет на сайті Оператора ГРМ;

2) за телефоном ___;

3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) Оператора ГРМ;

4) на електронну адресу.

У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання Споживача та його середньорічного об`єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Якщо за підсумками наступного місяця Споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

За приписами пункту 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги.

Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Пункт 6.8. договору визначено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За умовами частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно акту прийому - передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 30.11.2020 № ОГБИ-037674, підписаного та скріпленого печатками сторін, позивач надав послугу, а відповідач її прийняв на суму 11 880 грн 35 коп.

Згідно акту прийому - передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.12.2020 № ОГБИ-040271, підписаного та скріпленого печатками сторін, позивач надав послугу, а відповідач її прийняв на суму 11 880 грн 35 коп.

Згідно акту прийому - передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.01.2021 № ОГБИ-002485, підписаного та скріпленого печатками сторін, позивач надав послугу, а відповідач її прийняв на суму 9 995 грн 42 коп.

Згідно акту прийому - передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 28.02.2021 № ОГБИ-006567, підписаного та скріпленого печатками сторін, позивач надав послугу, а відповідач її прийняв на суму 9 995 грн 42 коп.

Згідно акту прийому - передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.03.2021 № ОГБИ-010592, підписаного та скріпленого печатками сторін, позивач надав послугу, а відповідач її прийняв на суму 9 995 грн 42 коп.

Згідно акту прийому - передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 30.04.2021 № ОГБИ-013223, підписаного та скріпленого печатками сторін, позивач надав послугу, а відповідач її прийняв на суму 9 995 грн 42 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості послуг з розподілу природного газу за загальний період з листопада 2020 року по квітень 2021 року, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем, у розмірі 63 742 грн 38 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати вартості послуг з розподілу природного газу на суму 63 742 грн 38 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманих послуг з розподілу природного газу, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 63 742 грн 38 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 63 742 грн 38 коп.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 63 742 грн 38 коп., вимоги позивача про стягнення 63 742 грн 38 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 655 грн 62 коп. інфляційних втрат, 696 грн 13 коп. 3 % річних та 2 937 грн 68 коп. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункт пункту 8.2. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви розрахунок 3 % річних є не вірним, оскільки позивачем невірно визначено день початку прострочення заборгованості з оплати послуг.

За перерахунком суду, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування (кінцевої дати), сума 3 % річних за прострочення оплати послуг становить 483 грн 17 коп.

Відтак, вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 696 грн 13 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 483 грн 17 коп.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви розрахунок пені є не вірним, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку невірно визначено день початку прострочення заборгованості з оплати послуг.

За перерахунком суду, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування (кінцевої дати), сума пені за прострочення оплати послуг становить 2 048 грн 60 коп.

Відтак, вимоги про стягнення пені в сумі 2 937 грн 68 коп. пені підлягають частковому задоволенню на суму 2 048 грн 60 коп.

Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та норм чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання зобов`язання за договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 2 048 грн 60 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 483 грн 17 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій "Жовтень" (вул. Столичне шосе, 27 км, Конча-Заспа, м. Київ, 03131, ідентифікаційний код 02583744) на користь Акціонерного товариства "Київгаз" (вул. М. Бойчука, 4Б, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 03346331) заборгованість у розмірі 63 742 (шістдесят три тисячі сімсот сорок дві) грн 38 коп., 2 048 (дві тисячі сорок вісім) грн 60 коп. пені, 2 655 (дві тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грн 62 коп. інфляційних втрат, 483 (чотириста вісімдесят три) грн 17 коп. 3 % річних та судовий збір у розмірі 2 234 (дві тисячі двісті тридцять чотири) грн 28 коп.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька