Рішення № 98943658, 05.08.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.2021 Справа № 905/857/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Зеленському Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 00191678; адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта (Митрополитська), 177а) в особі Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 35397811; адреса: 85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, 11)

до відповідача Комунального підприємства "Житлово-водопостачальне господарство Очеретинської селищної ради" (код ЄДРПОУ 37887846; адреса: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, м-н Гідростроітелів, 12)

про стягнення 3.214.406,04 грн., -

представники сторін не з`явились, -

СУТЬ СПОРУ:

На адресу Господарського суду Донецької області від Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" надійшла позовна заява від 07.05.2021 № 7/699 про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-водопостачальне господарство Очеретинської селищної ради" заборгованості за послуги централізованого питного водопостачання за період з грудня 2018 по грудень 2020 року у загальній сумі 3.214.406,04 грн., у тому числі: основний борг у сумі 2.845.768,46 грн., інфляційні збитки у сумі 258.375,12 грн. (період з січня 2019 по березень 2021 року), 3% річних у сумі 110.262,46 грн. (з 01.01.2019 по 31.03.2021), крім того, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 48.216,09 грн. (вх.№9988/21 від 12.05.2021).

На підтвердження вимог надано суду: договір від 15.11.2017 № 9 про надання послуг з централізованого питного водопостачання; Додаткові угоди № 2 від 20.11.2018, № 3 від 10.08.18, акти поданої води №9 від: 25.12.2018, 25.01.2019, 22.02.2019, 25.03.2019, 24.04.2019, 25.05.2019, 25.05.2019, 24.06.2019, 25.07.2019, 24.09.2019, 25.10.2019, 24.11.2019, 25.12.2019, 25.01,2020, 23.02.2020, 25.03.2020, 24.04.2020, 25.05.2020, 24.06.2020, 25.07.2020, 25.08.2020, 24.09.2020, 25.10.2020, 24.11.2020, 25.12.2020, 25.01.2021, 22.02.2021, 25.03.2021; рахунки: №7/5736 від 25.12.2018, №7/5771 від 25.01.201, №7/5800 від 22.02.2019, №7/5835 від 23.03.2019, №7/5885 від 24.04.2019, №7/5908 від 25.05.2019, №7/5943 від 24.06.2019, №7/5986 від 25.07.2019, №7/6033 від 25.08.2019, №7/6074 від 24.09.2019, №7/6120 від 25.10.2019, №7/6154 від 24.11.2019, №7/6194 від 25.12.2019, №7/6233 від 25.01,2020, №7/6260 від 23.02.2020, №7/6298 від 25.03,2020, №7/6330 від 24.04.2020, №7/6366 від 25.05.2020, №7/6413 від 24.06.2020, №7/6447 від 25.07.2020, №7/6482 від 25.08.2020, №7/6524 від 24.09.2020, №7/6559 від 25.10.2020, №7/6596 від 24.11,2020, №7/6633 від 25.12.2020, №7/17 від 25.01.2021, №7/43 від 22.02.2021, №7/77 від 25.03.2021, банківські виписки від: 18.12.2018, 27.12.2018, 21.01.2019, 23.12.2020, 09.02.2021, 09.03.2021, 11.02.2019, 18.03.2019, 13.05.2019, 17.05.2019, 02.10.2020, 19.06.2019, 28.11,2019, 26.12.2019, 09.02.2021, 09.03.2021; постанови НКРЄ від 10.08.2017 №1014, повідомлення №659 від 27.12.2019, акти звіряння станом на 08.09.2020, на 01.04.2021, розрахунок позовних вимог, статутні документи підприємства, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/857/21; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.06.2021; встановлено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру; явка представників сторін у засідання визнана не обов`язковою.

Таку ухвалу отримано позивачем 20.05.2021, відповідачем - 25.05.2021, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою від 15.06.2021 повідомлено позивача та відповідача про перерву в підготовчому засіданні до 06.07.2021 до 12:00 год., явку уповноважених представників сторін у судове засідання визнано не обов`язковою.

Ухвалою від 06.07.2021 закрито підготовче провадження у справі № 905/857/21. Призначено розгляд справи по суті на 05.08.2021 року, явку уповноважених представників сторін у судове засідання визнано не обов`язковою.

Станом на 05.08.2021 від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

У судове засідання від 05.08.2021 представники сторін не з`явились.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.2, ч.4 ст.13, ч.1 ст.14 ГПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.ст.113, 118 ГПК України).

Відповідно до приписів частин вісім та дев`ять статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом, не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у цьому судовому засіданні за наявними матеріалами без присутності належним чином повідомлених представників позивача та відповідача.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.11.2017р. між сторонами був підписаний договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання №9 (Договір), за умовами якого позивач (виробник) зобов`язався надавати відповідачу (споживачу) послуги по централізованому питному водопостачанню в об`ємах згідно помісячного графіку (п.2.3 Договору), в межах технічних можливостей постачальника, а споживач зобов`язався своєчасно сплачувати послуги по встановленим тарифам в строк і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.2.1 Договору виробник подає споживачу питну воду протягом всього періоду дії договору рівномірно в межах погоджених розрахункових обсягах, вказаних в п.2.3 даного договору.

Згідно п.2.2 Договору зміни обумовленої договором кількості води що подається в сторону зменшення або збільшення проводиться на основі заявки споживача і оформляється додатковою угодою до даного договору, або обміном листами.

Згідно з п.2.3 Договору (з урахуванням додаткових угод: №2 від 20.11.2018, №3 від 10.12.2019) обсяг питної води по заявці споживача на 2018 рік складає – 247,375 тис. куб.м., загальною вартістю 1.546.588,50грн., на 2019 рік - 247,375 тис. куб.м., загальною вартістю 1.546.588,50грн., на 2020 рік - 247,375 тис. куб.м., загальною вартістю 1.546.588,50грн.

За змістом п.5.1 Договору, надані виробником у відповідності з цим договором послуги централізованого водопостачання споживач оплачує відповідно з тарифами, встановленими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.08.2017 №1014 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 червня 2016 року №1141». Тариф на момент укладення договору становить за 1 куб.м. води питної споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері водопостачання 5,21 грн. (без ПДВ).

Орієнтована сума договору складає 1.288.823,75 грн., ПДВ 20% - 257.764,75 грн., всього з ПДВ 1.546.588,50 грн. (п.5.2 Договору).

Відповідно до п.5.4. договору №9 від 15.11.2017р. згідно заявленого обсягу води на поточний місяць, самостійно здійснює плату за тарифами в такі строки:

- до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за першу декаду;

- до 10 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за другу декаду;

- до 20 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за третю декаду.

Остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць споживач здійснює самостійно, на підставі підписаного сторонами акту про отримання води, платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, в строк до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим (п.5.5 Договору).

Кількість поданої води оформляється двостороннім актом із зазначенням місяця, в якому здійснена поставка води, номера договору, показань приладів обліку або розрахунків згідно п.4.11.-4.15 договору. В актах реалізації по електронним приладам обліку води додатково вказуються показання лічильника обліку відпрацьованого часу. Для оформлення акту споживач направляє не пізніше 27 числа поточного місяця свого представника з належним чином оформленою довіреністю на право підпису акту, за адресою виробника (п.4.21 Договору).

Згідно п.11.1. Договору, договір набирає чинності при досягненні сторонами згоди по всім істотним умовам договору і діє з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. включно.

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №3 від 10.12.2019 до Договору сторони домовились доповнити розділ 11 "Термін дії договору" пунктом 11.1. "б", виклавши його в наступній редакції: « 11.1. "б" Договір набуває чинності при досягненні сторонами згоди з усіх умов і діє з 01.01.2018 по 31.12.2020».

З матеріалів справи вбачається, що в період грудень 2018 – грудень 2020 року на виконання умов цього договору між сторонами підписані без зауважень акти надання послуг з централізованого постачання №9: від 25.12.2018 на обсяг - 27951 куб.м, від 25.01.2019 - 22544 куб.м, від 22.02.2019 - 20190 куб.м, від 25.03.2019 - 22353 куб.м, від 24.04.2019 на 20947 куб.м, від 25.05.2019 – 22600 куб.м, від 24.06.2019 – 24847 куб.м, від 25.07.2019 – 20133 куб.м., від 25.08.2019 – 18707 куб.м, від 24.09.2019 – 25493 куб.м, від 25.10.2019 - 24300 куб.м, від 24.11.2019 – 24420 куб.м, від 25.12.2019 – 22989 куб.м, від 25.01,2020 – 19061 куб.м, від 23.02.2020 – 15247 куб.м, від 25.03.2020 – 18023 куб.м, від 24.04.2020 – 17020 куб.м, від 25.05.2020 – 14420 куб.м, від 24.06.2020 – 19190 куб.м, від 25.07.2020 – 18860 куб.м, від 25.08.2020 – 17980 куб.м, від 24.09.2020 – 22710 куб.м, від 25.10.2020 – 17050 куб.м, від 24.11.2020 – 15830 куб.м, від 25.12.2020 – 17930 куб.м.

Відповідно до рахунків-фактур №7/5736 від 25.12.2018 на суму 174.749,65 грн., №7/5771 від 25.01.201 на суму 140.945,09 грн., №7/5800 від 22.02.2019 на суму 126227,88 грн., №7/5835 від 23.03.2019 на суму 139750,96 грн., №7/5885 від 24.04.2019 на суму 130960,64 грн., №7/5908 від 25.05.2019 на суму 141.295,20 грн., №7/5943 від 24.06.2019 на суму 155.343,44 грн., №7/5986 від 25.07.2019 на суму 125.871,52 грн., №7/6033 від 25.08.2019 на суму 116956,16 грн., №7/6074 від 24.09.2019 на суму 159.382,24 грн., №7/6120 від 25.10.2019 на суму 151.923,60 грн., №7/6154 від 24.11.2019 на суму 152.673,84 грн., №7/6194 від 25.12.2019 на суму 143.727,23 грн., №7/6233 від 25.01,2020 на суму 119.169,37 грн., №7/6260 від 23.02.2020 на суму 95324,24 грн., №7/6298 від 25.03,2020 на суму 112.679,80 грн., №7/6330 від 24.04.2020 на суму 106.409,04 грн., №7/6366 від 25.05.2020 на суму 90.153,84 грн., №7/6413 від 24.06.2020 на суму 119.975,88 грн., №7/6447 від 25.07.2020 на суму 117.912,72 грн., №7/6482 від 25.08.2020 на суму 112.410,96 грн., №7/6524 від 24.09.2020 на суму 141.982,92 грн., №7/6559 від 25.10.2020 на суму 106.596,60 грн., №7/6596 від 24.11,2020 на суму 98969,30 грн., №7/6633 від 25.12.2020 на суму 112098,36 грн. вартість наданих позивачем відповідачу послуг по централізованому питному водопостачанню у згаданих вище місяцях споживання становить 3.193.490,34 грн.

Відповідачем факт отримання від позивача послуг водопостачання на вказану суму не спростований.

Заперечень щодо обсягу спожитої води, а також щодо нарахованої позивачем плати за надані послуги, відповідачем не заявлено.

Надані позивачем послуги оплачені відповідачем частково шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок позивача в загальному розмірі 347.721,88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.77-93).

Між позивачем та відповідачем підписано без заперечень акти звірення взаємних розрахунків за воду по договору № 9 від 15.11.2017р., згідно з якими: станом на 08.09.2020р. за відповідачем рахується заборгованість за період листопад 2017-серпень 2020 року в сумі 3.389.336,02 грн.; станом на 01.04.2021 за відповідачем рахується заборгованість за період травень 2018-березень 2021 року в сумі 3.878.862,58 грн., у т.ч. за період грудень 2018-березень 2021 року в сумі 3.165.647,98 грн. (а.с.95-98)

Як стверджує позивач, сума заборгованості відповідача за договором №9 від 15.11.2017 на послуги з централізованого питного водопостачання за грудень 2018 – грудень 2020 року складає – 2.845.768,46 грн., що є предметом спору.

Відповідачем, на час прийняття рішення у справі, доказів оплати заборгованості в сумі 2.845.768,46 грн. не надано.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 2.845.768,46 грн. за надані послуги за договором про надання послуг з централізованого питного водопостачання №9 від 15.11.2017р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Згідно наявного в матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків від 01.04.2021 відповідачем підтверджено заборгованість в період грудень 2018 – грудень 2020 в сумі 2.845.746,46 грн., про що свідчить підпис директора та головного бухгалтера, скріплені печаткою підприємства відповідача.

Отже, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 2.845.768,46 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 3% річних за період з 01.01.2019 по 31.03.2021 в розмірі 110.262,46 грн. та інфляційні втрати за період січень 2019 – березень 2021 року в розмірі 258.375,12 грн., розраховані по місяцях.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 3% річних, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у доданому до позовної заяви розрахунку (а.с.10-13), суд встановив, що у вказаному періоді 3% становлять 112.853,03 грн., що є більше ніж розраховано та заявлено до стягнення позивачем.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення у вказаному вище періоді 3% річних в сумі 110.262,46 грн., розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.

Щодо інфляційних нарахувань суд виходить з наступного.

Суд враховує, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат у відповідності до правових позицій Верховного Суду у складі об`єднаної палати касаційного господарського суду, викладених у постановах від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 25.08.2020 по справі №924/534/19, господарський суд встановив, що у вказаному періоді інфляційні втрати становлять у загальному розмірі 258.589,87 грн., що є більше ніж розраховано та заявлено до стягнення позивачем.

Позивачем розраховано та заявлено до стягнення у вказаному вище періоді інфляційні втрати в сумі 258.375,12 грн., розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідачем власний контррозрахунок пред"явлених до стягнення сум не подано, аргументів позивача не спростовано.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 78 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, за відсутності документального підтвердження виконання відповідачем добровільно взятих на себе зобов`язань у порядку і строки, встановлені договором №9 від 15.11.2017 про надання послуг з централізованого питного водопостачання, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-водопостачальне господарство Очеретинської селищної ради" (код ЄДРПОУ 37887846; адреса: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, м-н Гідростроітелів, 12) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 00191678; адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта (Митрополитська), 177а) в особі Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 35397811; адреса: 85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, 11) суму основної заборгованості – 2.845.768,46 грн. (два мільйона вісімсот сорок п`ять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень, 46 коп.), сума 3% річних – 110.262,46 грн. (сто десять тисяч двісті шістдесят дві гривні, 46 коп.), сума інфляційної збитків – 258.375,12 грн. (двісті п`ятдесят вісім тисяч триста сімдесят п`ять гривень, 12 коп.) та відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 48.216,09 грн. (сорок вісім тисяч двісті шістнадцять гривень, 09 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2021.

Суддя Н.В. Величко