Вирок № 9894092, 09.06.2010, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа №1-85/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2010 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Карбовніка І.М.

при секретарі Данилів О.І.

з участю прокурора Пришляка Ю.О.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Турка Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, позапартійного, не військовозобовязаного, одруженого, працюючого приватним підприємцем, пенсіонера, проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого відповідно до ст..89 КК України, -

- у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2 21 січня 2010року біля 12год. 15хв. в м.Миколаїв Львівської області на перехресті вулиць Завалля-Львівська, керуючи транспортним засобом марки «Фіат-Фіоріно» реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автобусом марки „БАЗ-А079” реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, в результаті цього зіткнення автобус виїхав за межі проїзної частини дороги і вдарив бетонну опору ПЛ-0,4 кВ Л-1 лінії електропередач, яка переламалась і зачепила пішохода ОСОБА_4, в результаті чого остання отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознаками тривалого розладу здоровя у виді закритого перелому лівої малогомілкової кістки, забою головного мозку легкого ступеня.

Своїми діями підсудний ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п.1.3; 1.5 ч.1; 2.3 (б); 2.3 (д); 10.1;10.2; 16.11 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 21 січня 2010 року, біля 12 години, автомобілем марки «Фіат-Фіоріно» реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить його синові ОСОБА_5, а він вписаний в свідоцтво про реєстрацію ТЗ з правом керування цим автомобілем, їхав на Миколаївської ринок. Спиртного не вживає ні в той день, ні напередодні. Керований ним автомобіль до ДТП знаходився в технічно-справному стані. В салоні машини більше нікого не було і вантажу ніякого він не перевозив. В той день дорога була дуже слизькою через лід. Виїхав з вулиці Завалля і доїхавши до перехрестя доріг, що біля ресторану «Леокс», мав намір перетнути це перехрестя та їхати дальше. Подивившись спершу наліво, чи не їдуть транспортні засоби з центру міста, виїхав на перехрестя, але не подивився направо і не переконався в тому, що зі сторони м. Львова не їдуть транспортні засоби. Швидкість керованого ним автомобіля, коли виїздив на перехрестя, була дуже малою, колеса пробуксовували на слизькій дорозі. Не побачив автобуса, який їхав зі сторони Миколаївської СШ №1 (тобто зі сторони м. Львова) і сталося зіткнення транспортних засобів. Зіткнення сталося більше на смузі руху автобуса. Автобус збив бетонний стовп лінії електропередач. Коли виїздив на перехрестя, то не бачив, де саме знаходилась дівчина-пішохід, і що вона робила (чи йшла, чи стояла). Коли вийшов з машини та підійшов до дівчини, то вона лежала на снігу, на тротуарі, не встиг з нею нічого поговорити, бо приїхала машина швидкої допомоги і дівчину забрали в лікарню. Але бачив, що стовпом дівчина не була придавлена. Водія автобуса «Еталон», який зіткнувся з керованим ним автомобілем, знає візуально. На місці події мав розмову з водієм автобуса, йому пояснив, що не побачив автобуса, бо дивився лише наліво перед виїздом на перехрестя. В результаті ДТП не отримав ніяких тілесних ушкоджень. Дівчини, яку відвезли в лікарню, не знає, ходив в лікарню, щоби провідати потерпілу дівчину, давав її матері гроші для лікування. Зазначив, що водійський стажу у нього з 1952 року. Все перехрестя, де сталося зіткнення, було вкрите льодом та брудним снігом і керований ним автомобіль понесло, коли він почав пригальмовувати. У вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди певністю визнає свою вину, вважає, що дорожньо-транспортна пригода була зумовлена порушенням ним ряду підпунктів Правил дорожнього руху України. Предявлені цивільні позови: законного представника потерпілого визнав лише в сумі 1000грн матеріальної шкоди, а моральне відшкодування не визнав, Миколаївського РЕМ визнав частково, а Миколаївської міжрайонного прокурора в інтересах лікарні визнав повністю. Просить суд суворо не карати.

Крім особистого визнання підсудним своєї винності в скоєнні злочину, вина ОСОБА_2 в предявленому звинуваченні за ст.286 ч.1 КК України повністю доведена в судовому засіданні і стверджується такими доказами.

Так, допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 показала, що 21 січня 2010 року знаходилась на заняттях в Миколаївської професійному ліцеї. Того дня їй необхідно було швидше поїхати додому, тому її відпустили із занять. З ліцею пішла на зупинку, що біля Миколаївської СШ №1. Наближалась до перехрестя вулиць, що біля ресторану «Леокс», перейшла через дорогу на тротуар. Бачила що в напрямку центу міста їхав автобус «Еталон», на вітровому склі була табличка зеленого кольору з написом «Гірське-Львів», цей автобус не їхав з великою швидкістю. За цим автобусом їхав другий автобус маршрутом «Новий Розділ-Львів». На краю тротуару, яким вона йшла, бачила бетонний стовп лінії електропередач. Також бачила, що зі сторони ресторану на перехрестя виїжджала легкова машина жовтого кольору, такі машини називають «чобіток». Ця машина не зупинилась перед перехрестям, водій хотів „проскочити” перед автобусом. Побачила, що ця машина передньою частиною вдарила в ліву частину автобуса і від цього автобус на слизькій дорозі почало зносити на стовп, що був на тротуарі. Що дальше відбувалось, не пригадує, лише деякі моменти. В результаті цієї пригоди в неї є тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що з 1980 року працює водієм ВАТ «Миколаївське АТП-14627». Практичний стаж водія у нього з 1977 року. В посвідченні водія відкритими є всі категорії. На протязі чотирьох останніх років працює на автобусах марки «БАЗ» А079 «Еталон», які служать для перевезення пасажирів. Останні три місяці їздить автобусом марки «БАЗ» А079 «Еталон» р.н. НОМЕР_2. Цим автобусом також їздить його напарник Він. Інші водії цим автобусом не користуються. 21.01.2010 року, зранку приїхав на роботу в автопарк, мав підготувати автобус, пройти ТО-2, яке включає в себе перевірку гальмівної системи, заміна мастила, заміна повітряного і масляного фільтрів, перевірка тяг і змазка основних вузлів. Після проходження ТО-2, автобус в цей же день повинен був виїхати на маршрут. Тому зранку пройшов медичний огляд, про що було зроблено відмітку в дорожньому листі Ш 811420, а також зробив відмітку механік про технічно справний стан автобуса, без цих двох відміток дорожній лист є недійсним. В цей день було досить холодно, тому тривалий час прогрівав двигун автобуса, прибирав у салоні. Виїхав з території автопарку десь біля 12 години, в салоні автобуса знаходився його напарник Він. Повернув наліво та поїхав в сторону центру міста, мав поїхати на станцію технічного обслуговування, що розташована біля автобусної станції. На зупинці біля СШ №1 побачив двох знайомих жінок, тому зупинився, щоби їх підібрати. Приблизно о 12 год. 10 хв. від'їхав від зупинки, що біля Миколаївської СШ №1 та їхав в напрямку центру міста. На той час в салоні автобуса знаходилось троє осіб - дві жінки та його напарник. Дорога, по якій їхав керований ним автобус, була дуже слизькою, лід, який зверху прикритий брудним снігом. Швидкість керованого ним автобуса становила не більше 30 км/годину. Оскільки дорога вся вкрита снігом та льодом, то роздільної смуги не видно. Старався тримати автобус ближче до правого краю дороги. Доїжджаючи до перехрестя доріг, що біля ресторану «Леокс», побачив, що на перехрестя, з лівої сторони по напрямку руху керованого ним автобуса, виїжджає легковий автомобіль пікап-фургон жовтого кольору. Ця машина була йому знайома і раніше, йому було відомо, що ця машина належить підприємцю ОСОБА_5 якого він також знає. Але на той час не знав, хто знаходиться за кермом машини. Бачив, що ця машина виїжджає на перехрестя і не пропускає керований ним автобус. На його погляд, відстань від керованого ним автобуса до цієї машини, коли побачив, що машина виїжджає на перехрестя, становила 6-7 метрів. Щоби уникнути зіткнення, викрутив кермо вправо і в той час почує удар з лівої сторони в бік автобуса. Він цього удару керований ним автобус почало зносити вправо, тоді натиснув на гальма, автобус вже став не керований і виїхав з дороги на тротуар, де зіткнувся з бетонним стовпом лінії електропередач. Він удару бетонний стовп переламався і вдарив дівчину, від чого вона впала. Вийшовши з автобуса, зразу підбіг до дівчини, щоби подивитись, в якому вона стані і надати їй допомогу. Стовп також утримувався електричним кабелем. З місця події дівчину забрала машина швидкої допомоги. Не отримав ніяких тілесних ушкоджень, пасажири, які були в салоні автобуса, також не отримати ніяких тілесних ушкоджень. Коли сталось зіткнення транспортних засобів, то на дорозі ОСОБА_2, який був за кермом своєї машини, говорив йому, що він, виїжджаючи на перехрестя, подивився наліво, а направо не встиг подивитись і сказав, що автобуса не побачив.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що 21 січня 2010 року, зранку, приїхала з с. Гірське, Миколаївського району, де проживає, в м. Миколаїв, у власних справах. Вирішивши всі свої справи, збиралась повертатися додому в с. Гірське. Вийшла на автобусну зупинку, що біля Миколаївської СШ № 1, чекала автобуса. Також на автобусній зупинці побачила знайому жінку, яка проживає в с. Раделичі, звати її ОСОБА_10, вона також чекала автобус маршруту «Львів-Гїрське». Десь о 12 годині, може кілька хвилин по 12 годині, до зупинки під'їхав автобус «Еталон», на склі була табличка з написом маршруту «Львів-Гірське», побачила за кермом водія, якого знає, як мешканця с. Раделичі -ОСОБА_3. Він зупинив автобус і вона з ОСОБА_9 сіли в салон автобуса. На зупинці ще були якісь люди, але їх не знає і вони в автобус не сідати. В салоні автобуса людей не було, лише на задніх сидіннях був мужчина, якого знає, як мешканця с. Гірське, він теж працює водієм автобуса. В салоні автобуса сіла на переднє сидіння, поряд з водієм. Автобус від'їхав від зупинки і ОСОБА_3 сказав, що не їде по маршруту, а їде на станцію технічного обслуговування, що біля автобусної станції. Тоді сказала, що доїде з ним до іншої автобусної зупинки. На той час дорога, по якій їхав автобус, була дуже слизькою, а тому автобус їхав з не великою швидкістю. Дорогу в напрямку руху їй було видно добре, вони їхали в напрямку центру міста. Доїжджаючи до перехрестя вулиць, що біля ресторану, побачила, що зліва від автобуса, на перехрестя виїжджає машина жовтого кольору, такі машини називають «чобіток». Відстань в цей час між автобусом і цією машиною була невеликою. Ще крикнула, куди він їде, і тут почула звук удару. Машина вдарила автобус вліву сторону і від цього автобус змінив напрямок руху та виїхав на тротуар, де вдарився в бетонний стовп лінії електропередач. Він удару в стовп тріснуло вітрове скло автобуса Він удару автобуса бетонний стовп переламався, але не впав повністю, бо завис на проводах, а також автобус його утримував. Безпосередньо перед ударом бачила, що до стовпа підійшла дівчина-пішохід, після того, як стовп переламався, то своїм кінцем вдарив дівчину, але куди саме, не зауважила, десь по ногах. Після удару вийшла з салону автобуса і вже тоді побачила дівчинку на тротуарі, вона лежала на снігу. Дуже скоро приїхала машина швидкої допомоги і дівчинку забрали в лікарню. Пішла до зупинки на інший автобус, щоби їхати в село. Ніяких тілесних ушкоджень не отримала.

Допитана по справі в якості свідка законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_12 показала, що 21 січня 2010 року, приблизно о 12 год. 20 хв., їй на мобільний телефон подзвонила незнайома жінка. В цей час знаходилась за місцем свого проживання, так як прийшла на обід. Ця жінка повідомила, що її донька ОСОБА_4 потрапила в лікарню, але жива. Приїхала в м. Миколаїв, в лікарню, її донька ОСОБА_4 знаходилась в реанімаційному відділенні лікарні. Він лікарів дізналась, що в доньки перелом лівої малогомілкової кістки. В Миколаївської КЦРЛ донька знаходилась на лікуванні з 21 січня по 01 лютого 2010 року. А потім з 01 по 12 лютого 2010 року донька знаходилась на лікуванні в ЛКЛШМД. В даний час донька ОСОБА_4 вже за місцем проживання, але в неї на нозі гіпсова пов'язка, пересуватися вона може лише на милицях, в межах квартири. 21 січня 2010 року, в письмовій формі, просила майстрову ОСОБА_13 за місцем навчання доньки ОСОБА_13, відпустити доньку з училища скоріше. Донька ОСОБА_4 якраз йшла на зупинку автобуса, коли сталась дорожня пригода, в результаті якої донька ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження. Про механізм отримання тілесних ушкоджень донька ОСОБА_4 нічого не може пригадати. З її слів відомо, що ОСОБА_4 бачила момент зіткнення автобуса і легкової автомашини. На лікування доньки ОСОБА_4 були затрачені кошти в сумі 707,93грн., на посилене харчування в сумі 800грн., пошкоджене взуття в сумі 655грн., тому, як законний представник потерпілої заявляє цивільний позов у справі для відшкодування завданої майнової шкоди в загальній сумі 1507,93грн. та моральної шкоди в сумі 6000грн.

Допитаний по справі в якості свідка представник цивільного позивача Миколаївської РЕМ ОСОБА_15 показав, що працює юрисконсультом ВАТ «Львівобленерго» в особі Миколаївської РЕМ. Керівником Миколаївської йому було доручено підготувати позовну заяву про відшкодування шкоди, заподіяної енергопостачапьнику внаслідок вчинення ДТП, яка відбулась 21.01.2010 року, в м. Миколаєві, на перехресті вул. Завалля та Львівської. Ціна позову становить 2914 грн.74 коп. Йому відомо, що 21.01.2010 року, в результаті ДТП, було збито бетонну опору лінії електропередач, від чергового міліції о 12 год. 28 хв. поступило повідомлення про цей випадок. Повідомлення зафіксоване в оперативному журналі, витяг з якого він також подав до матеріалів справи. На місце аварії виїздила бригада РЕМ, яка встановила нову опору лінії електропередач. Підтримує позов заявлений ВАТ «Львівобленерго», в особі Миколаївської РЕМ, до підсудного у справі ОСОБА_2, тому просить такий задоволити.

Показаннями в судовому засіданні представника відповідача АТ „ Українська пожежно-страхова компанія” Ритвина Д.М., якими визнав в повному обсязі цивільні позови Миколаївської міжрайонної прокуратури, частково визнав позови законного представника потерпілої і Миколаївської РЕМ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Крім вищенаведених доказів, винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України стверджується і рядом письмових доказів по справі, зокрема:

- першими поясненнями учасників та очевидців події злочину;

- Протоколом огляду місця події від 21 січня 2010 року, а також схемою і фототаблицею до цього протоколу, з яких видно, що в м. Миколаєві, на перехресті вулиць Завалля та Львівської, сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення транспортних засобів автобуса марки «БАЗ-А079» реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля марки «Фіат-Фіоріно» реєстраційний номер НОМЕР_1. Зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху автобуса марки «БАЗ-А079» реєстраційний номер НОМЕР_2, після зіткнення автобус виїхав на тротуар та збив бетонну опору лінії електропередач. (а.с. 3-4,5,6-14);

- Протоколами огляду і перевірки технічного стану транспорту від 21.01.2010 року, з яких видно, що в результаті зіткнення обидва транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень (а.с. 15-16,17-18);

- Листом ВАТ «Львівобленерго» в особі Миколаївської РЕМ від 26.01.2010 року, з якого видно, що цій організації, в результаті відновлення електропостачання вулиці завдано майнової шкоди на суму 2914 гри. 74 коп.(а.с. 50 );

- Висновком експерта № 16/10 від 11.02.2010 року, з якого видно, що у ОСОБА_4 мались такі тілесні ушкодження, закритий перелом лівої малогомілкової кістки, забій головного мозку легкого ступеню, садна в лівій Величковій ділянці, в лівій тім'яній ділянці, в ділянці лівого гомілково-ступневого суглобу, синець на задній поверхні правої гомілки. Ці ушкодження по давності спричинення відповідають 21 січня 2010 року. Закритий перелом лівої малогомілкової кістки відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я (а.с. 70-73 );

- Висновком експертів 1/49 від 12.02.2010 року, з якого видно, що на момент ДТП автобус марки «БА5-А079» реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль марки „Фіат-Фіоріно» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходились в технічно справному стані (а.с. 99-102);

- Висновком експерта № 1/48 від 19.02.2010 року, з якого видно, що зіткнення автомобіля «Фіат-Фіоріно» реєстраційний номер НОМЕР_1 з автобусом «БАЗ-А079» реєстраційний номер НОМЕР_2 відбулось в межах перехрестя, по ходу руху з м. Львова смуга руху автобуса «БАЗ А079», на ділянці, зафіксованого сліду ковзання та осипу. В даній дорожній ситуації мало місце перехресне зіткнення транспортних засобів і поздовжні осі автомобілів в початковий момент зіткнення знаходились під кутом в межах 85 градусів (ас. 138-143 ), а також іншими письмовими документами зібраними по даній справі.

Таким чином, зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази дають суду підстави вважати, що підсудний ОСОБА_2 21 січня 2010року грубо порушив вимоги п п.1.2; 1.5 ч.1; 2.3 (б); 10.1; 11.2 Правил дорожнього руху України, зокрема:

п.1.3 Правил, де зазначається, що учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил;

п.1.5 ч.1 Правил, який вказує водію, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальні збитки;

п.2.3 Правил, який вимагає, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) водій зобовязаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п.10.1 Правил, який вказує, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.10.2 Правил, де зазначається, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній;

п.16.11 Правил, який вказує, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Оскільки дані порушення Правил дорожнього руху України допущені підсудним ОСОБА_2 21 січня 2010року привели до спричинення потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тому дії ОСОБА_2 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ст.286 ч.1 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин віднесений до невеликої тяжкості.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_2 судом не встановлено.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що помякшує покарання підсудному є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Як особа ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Так, підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, однак суд, враховуючи його особу, прохання потерпілої щодо обрання йому не суворого покарання, суд вважає необхідним підсудному ОСОБА_2 призначити покарання у виді штрафу із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Предявлені по справі цивільні позови підлягають стягненню з цивільного відповідача АТ „Українська пожежно-страхова компанія” в звязку з укладанням договору страхування - поліс № ВС/9970644 код 037 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії договору з 01.12.2009р. по 30.11.2010р.

Так, цивільний позов Миколаївської РЕМ підлягає частковому задоволенню в сумі 2400грн.

Цивільні позови Миколаївської міжрайонної прокуратури в інтересах Миколаївської КЦРЛ та комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про стягнення 491,82грн. і 1751,12грн. витрат на лікування потерпілої, визнані представником відповідача та підсудним, доказані матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_12 про відшкодування компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 6000 грн. - підлягає задоволенню, з урахуванням документальної і достатньої доведеності, обставин заподіяння шкоди, характеру страждань, стану здоровя потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках, ступеню моральних страждань і переживань потерпілого через отримані тілесні ушкодження.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 внаслідок вчинення злочину спричинено моральну шкоду потерпілій та її законному представнику, оскільки ОСОБА_12 хвилювалася за дитину ОСОБА_4, яка зазнала значних фізичних страждань, змушена тривалий час проходити курс лікування, була позбавлена спілкування та нормального способу життя, тривалий час не мала можливості відвідувати школу. ОСОБА_12 була змушена змінити свій спосіб життя в звязку з необхідністю догляду за дитиною, зазнала значних хвилювань за подальшу долю та здоровя дитини, а тому моральну шкоду слід стягнути в користь ОСОБА_4 в сумі 6000грн. Крім цього, підлягають частковому задоволенню матеріальна шкода в сумі 1000грн., згідно документального підтвердження.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати виним та засудити за ст.286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільні позови Миколаївської міжрайонного прокурора в інтересах Миколаївської комунальної центральної районної лікарні та Комунальної міської клінічної лікарні м.Львова задоволити.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” та ОСОБА_2 в користь Миколаївської комунальної центральної районної лікарні Львівської області ( р/р 354180010002387, МФО-825014, ЗКПО-20764294 в УДК у Львівській області) - 1751 (одна тисяча сімсот пятдесят одна) грн. 12 коп.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” та ОСОБА_2 в користь Комунальної міської клінічної лікарні м.Львова (р/р 35428003003062, МФО-825014, ЗКПО-01997645 в УДК Сихівського району м.Львова ГУ ДКУ у Львівській області) 491 (чотириста девяносто одна) грн. 82коп.

Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_12 задоволити частково.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 1000 грн. матеріальної шкоди та 6000 (шість тисяч) моральної шкоди, а всього разом 7000 (сім тисяч) грн. завданої шкоди.

Цивільний позов Миколаївської РЕМ задоволити частково.

Стягнути з солідарно з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” та ОСОБА_2 в користь Миколаївської РЕМ (р/р26001301176, МФО 385190, ЄДРПОУ 00131587 в Ощадбанку №6533 м.Миколаїв) 2400 (дві тисячі чотириста) грн. заподіяних збитків.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВСУ у Львівській області на розрахунковий рахунок УДК у Львівській області № 31259272210042 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 3097 (три тисячі девяносто сім) грн. 80коп. судових витрат за проведені експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів з моменту його оголошення, через районний суд.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Карбовнік І.М.