Рішення № 98940470, 12.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7614/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.03.2021 №583;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 , з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в березні 2021 року, після досягнення пенсійного віку, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком Відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Позивач зазначає, що відповідачем не був врахований в стаж період, коли ОСОБА_1 займався підприємницької діяльності в період з 01.01.2014 по 30.09.2014 роки. На підтвердження даного факту ОСОБА_1 подав до відповідача лист Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.03.2021 року № 8925/6116-31-24-05-17, яким підтверджено сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні).

22 липня 2021 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що до загального стажу роботи не враховано період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2014 роки, оскільки відсутні дані про сплату в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5). Згідно довідки Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.03.2021 року № 8925/6116-31-24-05-17, зазначено про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в період з 01.01.2014 по 30.09.2014 роки, але сплата не відображена в формі ОК-5.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

23 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.25).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 березня 2021 року №583 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (замість необхідного 28 років), до загального стажу роботи не враховано період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2014 роки, оскільки відсутні дані про сплату в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5). Згідно довідки Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.03.2021 року № 8925/6116-31-24-05-17, зазначено про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в період з 01.01.2014 по 30.09.2014 роки, але сплата не відображена в формі ОК-5.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю встановленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.1 ст. 21 Закону № 1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Статтею 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2021 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Наявність страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно п.1 ч.1 ст. 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Днем зверненням за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з пунктами 1.1. та 1.2. Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації); заява про призначення пенсії працюючим особам подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

За змістом пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац перший підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 11-1 від 23.05.2018).

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності (абзац третій підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 11-1 від 23.05.2018).

Згідно з абз. 1 пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. N 1788), час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. N 793 "Про внесення зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" постановлено внести зміну до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, доповнивши його абзацом такого змісту:

"Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.".

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку; для тих осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховується до страхового стажу на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року - згідно з відомостями бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку, за умови сплати страхових внесків.

Отже, умови зарахування відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу пов`язуються з документальним підтвердженням здійснення підприємницької діяльності, яке є відмінним та залежить від форми оподаткування фізичної особи-підприємця.

Як встановлено судом 23 березня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про призначення пенсії за віком, надавши до заяви військовий квіток, документи про навчання, довідки про стаж, документи про підприємницьку діяльність.

У своєму рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначено, що до загального стажу роботи не враховано період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2014 роки, оскільки відсутні дані про сплату в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5). Згідно довідки Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.03.2021 року № 8925/6116-31-24-05-17, зазначено про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в період з 01.01.2014 по 30.09.2014 роки, але сплата не відображена в формі ОК-5.

Поряд з цим, згідно наданої інформації Головним управлінням ДПС в Полтавській області, яка міститься в системі персоніфікованого обліку застрахованих осіб, наявні дані про сплату ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: 18.04.2014 - 1267,95 грн., 21.07.2014 - 1269,00 грн., 02.12.2014 - 1269,00 грн. (а.с. 10).

Отже, позивачем сплачено відповідні внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у 2014 році у відповідних розмірах.

Таким чином, позивачем надані всі документи для підтвердження трудового стажу необхідного для призначення пенсії за віком, відсутність сплати в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) не є підставою для позбавлення особи права на призначення пенсії за віком.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За таких обставин, враховуючи наявний у ОСОБА_1 страховий стаж 28 років, з урахуванням сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у період 01.01.2014 по 30.09.2014 роки, згідно довідки Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.03.2021 року №8925/6116-31-24-05-17, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 березня 2021 року №583 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу вимогу позивача не стягувався, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.03.2021 №583, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00грн. (дев`ятсот вісім гривен).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.В. Костенко