Ухвала суду № 98940457, 11.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 серпня 2021 рокум. ПолтаваСправа №440/8498/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 28.07.2021 звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, у якій просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) 4,8033 га як члену ФГ "Бочко" із земель фермерського господарства для ведення фермерського господарства на території Бреусівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5322080400:00:001:1796;

зобов`язати відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради від 14.07.2021 "Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

09.08.2021 судом одержано заяву про забезпечення позову, у якій ОСОБА_1 просив:

заборонити Козельщинській селищній раді приймати рішення та здійснювати будь які дії щодо розпорядження, поділу, об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у т.ч. продаж на земельних торгах (аукціоні), зміни цільового призначення, конфігурації, межі, складу угідь, кадастрового номера стосовно земельної ділянки кадастровий номер 5322080400:00:001:1796 до набрання рішення суду у цій справі законної сили;

заборонити державним кадастровим реєстраторам, які діють на підставі Закону України "Про державний земельний кадастр", державним реєстраторам та будь яким іншим особам, які діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти реєстраційні та будь які інші дії щодо земельної ділянки, у т.ч. вносити зміни відносно площі такої земельної ділянки та скасовувати кадастровий номер земельної ділянки 5322080400:00:001:1796 до набрання рішення суду у цій справі законної сили.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву та матеріали позову, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу пунктів 2, 4 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка звернулась із заявою.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на те, що ним розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства за рахунок земель, наданих у користування ФГ "Бочко".

09.08.2021 позивачем подано до суду копію проекту землеустрою, ознайомившись з якою суд звертає увагу на те, що у проекті наявна копія висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 26.09.2016 №102/41-16 терміном дії один рік /а.с. 90/.

Таким чином доводи позивача про відповідність проекту землеустрою вимогам чинного законодавства потребують перевірки у ході розгляду справи.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №816/1333/17 суд визнає необґрунтованими, оскільки відповідачем у цій справі було Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

При цьому постановою Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №816/1333/17 зобов`язано відповідача повторно розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) 4,8033 га, як члену ФГ "Бочко", із земель фермерського господарства "Бочко" для ведення фермерського господарства на території Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5322080400:00:001:1796 з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

Однак, позивачем не надано суду доказів виконання Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області цього судового рішення чи, за відсутності у останнього на дату прийняття Верховним Судом вищезгаданої постанови повноважень з розпорядження спірною земельною ділянкою, заміни сторони виконавчого провадження з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на Козельщинську селищну раду.

Наведені позивачем у заяві про забезпечення позову правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у спірних відносинах стосуються суті спірних матеріально-правових відносин та не відносяться до процесуальних питань щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Суд знову повторює, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №826/5735/16). Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом, про що Велика Палата Верховного Суду зазначила у постановах від 23.01.2019 у справі №308/10112/16-а, від 18.12.2019 у справі №160/4211/19.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що припущення ОСОБА_1 щодо ймовірного набуття прав на обрану ним земельну ділянку іншими особами не може бути підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки до моменту оформлення позивачем права власності на бажану земельну ділянку закон не містить будь яких заборон щодо можливості претендувати на її зайняття іншими особами.

Ухвалення відповідачем рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, у т.ч. земельної ділянки кадастровий номер 5322080400:00:001:1796, саме по собі не свідчить про очевидну протиправність такого рішення та/або високу ймовірність порушення прав позивача у спірних відносинах до розгляду судом цієї справи.

При цьому суд виходить з того, що матеріали справи не містять доказів замовлення та розроблення відповідачем технічної документації щодо об`єднання земельної ділянки, тоді як у силу частини шостої статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Таким чином, заявником не доведено належними та достатніми доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у цій справі, жодних доказів, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, а також того, що відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності відповідача, що є предметом спору. Оцінка діям чи бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для забезпечення позову у цій справі.

А тому, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Кукоба