
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про закриття провадження у справі)
11 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/11015/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення і премії для здійснення перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії, а також зобов`язати відповідача підготувати і надати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року по справі № 240/11189/20 зобов`язано відповідача направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновлену довідку для перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення і премії. Однак при формуванні такої довідки Міністерство внутрішніх справ України не вказало розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань і премії, що суттєво впливає на розрахунок його пенсії. Такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає протиправними і такими, що притирічать нормам чинного законодавства.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позов Міністерство внутрішніх справ України просило у його задоволенні відмовити. Пояснило, що під час розгляду звернення позивача щодо виготовлення нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії і при її наданні діяло відповідно до Порядку № 45 і Конституції України.
У відповіді на відзив позивач вказав, що протиправність дій Міністерства внутрішніх справ України вже була встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року по справі № 240/11189/20. На даний час підлягають доказуванню лише відомості про розміри додаткових видів грошового забезпечення і премії.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року по справі № 240/11189/20, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" щодо відмови у виготовленні ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11 листопада 2015 року, додатку №2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення зі служби.
Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2020 року відповідно до вимог статей 43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11 листопада 2015 року, додатку №2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення зі служби.
На виконання зазначеного судового рішення Міністерством внутрішніх справ України було сформовано довідку № 22/6-1024 від 25 січня 2021 року. Позивач, фактично, не погоджується з тим, що у цій довідці не вказаний розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань і премії.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
У разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Відповідно до статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині першій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено судове рішення, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з виконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення і премії для здійснення перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії допущена при виконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року по справі № 240/11189/20 і може бути оскаржена відповідно до статті 383 КАС України.
Такий порядок оскарження дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, є оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
ОСОБА_1 у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, допущеною на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами щодо видачі довідки із зазначенням у ній додаткових видів грошового забезпечення і премії вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача у межах справи № 240/11189/20, а не подавати новий адміністративний позов.
Підсумовуючи вище наведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Закрити провадження в адміністративній справі № 240/11015/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Черноліхов
Судове рішення № 98939043, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 11.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/11015/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: