Ухвала суду № 98938947, 12.08.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/12763/21

категорія 113070100

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглянувши позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Департамент патрульної поліції із позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди.

Відповідно до ухвали суду від 29.06.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду:

- доказу сплати судового збору у розмірі 5719,09 грн.;

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення та надання доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали суду позивач подав до суду документ про сплату судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду.

Розглянувши подані позивачем документи, суд вважає їх такими, що не усувають недоліків поданої позовної заяви, зважаючи на таке.

Залишаючи позовну заяву без руху, судом було зазначено позивачу про те, що йому слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом зазначає, що 02.09.2017 о 08:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі, керуючи службовим транспортним засобом Hyundai Sonata, н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на автомобільній дорозі Київ-Чоп 94км+430м, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, у результаті чого скоїв наїзд на металевий відбійник. У результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Відповідно до постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 04.09.2017, винесеної у справі №296/6950/17, яка залишена в силі постановою Апеляційного суду Житомирської області від 06.12.2017, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення п. 12.1 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпAП. Вказана постанова суду набрала законної сили 06.12.2017. Департамент патрульної поліції 22.03.2018 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за пошкоджене майно, а саме: транспортний засіб. На думку позивача, вказана позовна заява була подана у межах строку загальної позовної давності, встановленого ЦК України. У подальшому, у вказаній категорії справ свою правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 05.12.2018 у справі № 818/1688/16, у постанові від 29.01.2020 у справі № 686/18159/18, у постанові від 09.12.2020 у справі № 754/5130/18, у постанові від 25.01.2021 у справі №727/7203/18 та інших постановах, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів. Позивач вважає, що на момент подання Департаментом патрульної поліції позовної заяви до Корольовського районного суду м. Житомира строки, встановлені законодавством, яке регулює дані правовідносини, порушені не були, оскільки правова позиція щодо поданням таких позовів до адміністративного суду з`явилась тільки у грудні 2018 року.

Суд, розглянувши дану заяву, враховує таке.

Як встановлено з поданої позивачем позовної заяви, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 381272,95 грн. завданої матеріальної шкоди, спричиненої майну позивача внаслідок ДТП, що сталось 02.09.2017, та у вчиненні якого визнано винним відповідача 06.12.2017.

З позовною вимогою про відшкодування завданої матеріальної шкоди позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду лише 22.06.2021.

Відповідно до ст.ст. 17, 59 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Пункт 17 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, служба в поліції є публічною службою.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з`ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За обставин, які мали місце у даній справі, у позивача право на звернення з позовом до суду виникло після визнання судовим рішенням від 06.12.2017 ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення п. 12.1 ПДР України та притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпAП. Зазначене право було реалізовано позивачем шляхом звернення 22.03.2018 року до Корольовського районного суду м. Житомира.

У той же час судом враховується, що 05.12.2018 року Великою Палатою Верховного Суду у справі №818/1688/16 (провадження №110892апп18) були сформовані правові висновки про те, що спори щодо відшкодування завданих державі збитків під час проходження публічної служби розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Тобто, з моменту оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №818/1688/16, позивач повинен був бути обізнаним про те, що єдиним належним способом захисту його порушеного права є подання відповідного позову до адміністративного суду.

Однак такі дії ним вчинені не були протягом більше ніж двох років, хоча процесуальний закон встановлює лише місячний строк, зі спливом якого відносини, пов`язані з проходженням публічної служби, стають стабільними.

Посилання позивача на те, що позов про стягнення з відповідача шкоди було подано до Корольовського районного суду м. Житомира і лише 31.05.2021 Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, суд до уваги не приймає, оскільки підстав неможливості звернення до адміністративного суду з позовом у місячний строк з дня, коли позивачу повинно було стати відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, позивачем не зазначено.

Пасивна поведінка позивача та необґрунтовані очікування щодо вирішення цього спору у порядку цивільного судочинства, а також фактична ситуація щодо відсутності суддів у Володарсько-Волинському районному суді Житомирської області не є тими фактами, які вказують на непереборність обставин для позивача щодо звернення з позовом до адміністративного суду за умови об`єктивного існування такої можливості.

Суд зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб`єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені та принаймні розумні строки, аби спірні правовідносини були вирішеними та забезпечений баланс інтересів сторін.

Як було зазначено, строк для звернення до суду з позовом у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби становить один місяць та починає обчислюватись з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Відтак, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви та вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29.06.2021 не виконано.

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на викладене, оскільки недоліки позовної заяви, залишеної без руху, не усунуто позивачем у строк, встановлений судом, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, що не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Майстренко