Рішення № 98938828, 01.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 р. Справа№200/4923/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Горічевої С.В.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

встановив:

19 травня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі – позивач, ПРАТ «МК «Азовсталь») до Азовської митниці Держмитслужби (далі – відповідач, Азовська митниця), надісланий на адресу суду 15 травня 2020 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27 березня 2019 року № UA700050/2019/000034/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27 березня 2019 року № UA700050/2019/00043.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

25 травня 2020 року суд постановив заяву про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивач усунув у старок та у спосіб, що визначені судом.

12 червня 2020 року від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

19 червня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження; розпочав підготовче провадження; призначив підготовче засідання на 20 липня 2020 року; встановив строк для подання заяв по суті справи.

14 липня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14 липня 2020 року від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

16 липня 2020 року на електронну пошту (21 липня 2020 року засобами поштового зв`язку) від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про поновлення строку звернення до суду.

За клопотанням позивача підготовче засідання, призначене на 20 липня 2020 року, відкладено до 19 серпня 2020 року.

18 серпня 2020 року на електронну пошту (25 серпня 2020 року засобами поштового зв`язку) від позивача надійшли письмові пояснення щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.

19 серпня 2020 року в підготовчому засіданні суд постановив ухвалу про поновлення строку звернення до адміністративного суду; задовольнив заяву позивача; визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновив цей строк; у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду – відмовив.

19 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 07 вересня 2020 року.

07 вересня 2020 року на електронну пошту (29 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку) від відповідача надійшла заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 07 вересня 2020 року оголошена перерва до 21 вересня 2020 року для надання позивачем додаткових доказів.

21 вересня 2020 року на електронну пошту (29 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку) від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

21 вересня 2020 року в судовому засіданні оголошена перерва до 01 жовтня 2020 року у зв`язку з відсутністю технічної можливості його продовжувати за участю представника позивача в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

24 вересня 2020 року від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових письмових доказів.

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Учасники справи явку своїх представників в судове засідання не забезпечили

01 жовтня 2020 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС України підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що під час митного оформлення феросплавної продукції, ввезеної на умовах контракту № 089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року відповідачем безпідставно відмовлено декларанту позивача в митному оформленні пред`явленого товару за митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту). За змістом позову, на час визначення позивачем митної вартості обмеження застосування методу визначення вартості за ціною контракту, визначені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України та п. а ст. 1 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року були відсутні. На підтвердження правомірності обґрунтованості визначення митної вартості декларантом позивача додані всі необхідні документи, визначені ст. 53 Митного кодексу України. Визначена позивачем митна вартість базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддаються обчисленню, що свідчить про правомірність обрання позивачем методу визначення митної вартості за ціною угоди. Позивач зазначив, що за наявності документів, що підтверджують всі складові визначеної позивачем митної вартості, кількісні та якісні характеристики товару, відповідач мав здійснити оформлення за заявленою декларантом позивача митною вартістю, а тому ,відмовивши у митному оформленні товару, пред`явленого до митного оформлення за митною вартістю, визначеною за ціною угоди, відповідач діяв неправомірно.

Висновки відповідача про неможливість здійснення митного оформлення імпортованого позивачем товару за заявленою позивачем митною вартістю через її невідповідність вартості фероніобію, що публікується світовими інформаційними агентствами, які узагальнюють відомості про ціни на світових біржах, засновані на проведеному порівняльному аналізі заявленої позивачем митної вартості із інформацією сайту ASIAN МETAL. Втім, позивач зауважив на тому, що таке порівняння не відповідає вимогам Розділу 3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщують через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року, оскільки наведений інтернет-ресурс здійснює аналіз ринкових цін, є лише інформаційним ресурсом, та не містить біржових котирувань, оскільки не здійснює біржової торгівлі.

Крім цього, як зазначив позивач, невідповідність визначеної декларантом митної вартості аналогічного товару за даними сайту ASIAN МETAL не може кваліфікуватися як наявність ризику заявлення неповних/недостовірних відомостей про митну вартість, що викликають сумнів у правильності визначення митної вартості та не є достатньою підставою витребування додаткових документів на підставі п. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Позивач вважає також необґрунтованими висновки відповідача щодо випливу на заявлену позивачем митну вартість взаємозв`язку між продавцем та покупцем цього товару, оскільки будь-яких доказів чи обставин, які б свідчили про існування такого випливу відповідачем під час митного оформлення не наводилося. За змістом викладеного в позові наведене свідчить про безпідставність витребування відповідачем додаткових документів під час митного оформлення та формальний підхід відповідача до обов`язків під час здійснення митних формальностей. Під час митного оформлення відповідачем не наведені підстави неможливості визначення митної вартості за документами позивача. Позивач зазначає, що надані документи під час митного оформлення підтверджують обґрунтованість визначення ним митної вартості, витребувані відповідачем документи: специфікації прейскуранти виробника, висновки про вартісні характеристики експертних організацій не є первинними чи розрахунковими документами, через що не можуть підтверджувати митну вартість товарів. Позивач посилається на те, що митний орган під час митного оформлення може витребувати документи, що надають можливість пересвідчитися у правильності визначення митної вартості, а не всі ті документи, що визначені в ст. 53 Митного кодексу України.

Позивач також послався на рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/12465/19-а, в якому судом надано оцінку діям митного органу під час митного оформлення аналогічного товару - фероніобію, придбаного на умовах того ж самого контракту та специфікації за такою ж самою митною вартістю. Посилаючись на встановлення судом протиправності дій відповідача під час митного оформлення тотожного товару, позивач просив суд застосувати ст. 78 КАС України та прийняти зазначені обставини, як такі, що встановлені іншим рішенням суду.

В обґрунтування протиправності рішення про коригування митної вартості за резервним методом позивач зазначив неможливість визначення митної вартості на підставі Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщують через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року відомостей інтернет-ресурсу ASIAN METAL, оскільки зазначені Методичні рекомендації надають можливість митному органу порівнювати інформацію щодо митної вартості, а не визначати митну вартість на підставі отриманої інформації. Визначення митної вартості на підставі відомостей інтернет-ресурсу ASIAN METAL, на думку позивача, є протиправним та не відповідає ст. 64 Митного кодексу України, оскільки, по-перше, відсутні відомості, що товар за такою вартістю постачався до України, а не до третіх країн; по-друге, зазначена вартість не є раніше визнаною органами доходів та зборів митною вартістю. Визначення митної вартості на підставі ціни на фероніобій, що постачається до інших країн, згідно інформації на сайті ASIAN METAL суперечить положенням п. 2 ст. 7 Угоди про застосування статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року. Так само, на думку позивача, є протиправним визначення митної вартості на підставі висновку державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» № 190 від 25 січня 2019 року, оскільки наведений документ є додатковим та може бути застосований лише у випадку неможливості застосування основних документів для визначення митної вартості.

Крім цього позивач заперечив правомірність неприйняття відповідачем додатково наданих ним документів з підстав наявності в них розбіжностей, про що зазначено в листі відповідача від 15 травня 2019 року № 3452/10/05-70-66-01.

В наданих до суду письмових поясненнях щодо застосування до спірних правовідносин пункту 18 ст. 58 Митного кодексу України позивач зазначив, що на підтвердження відсутності впливу взаємозв`язку між продавцем за контрактом – METINVEST INTERNATIONAL SA та покупцем – ПрАТ «МК «Азовсталь» під час митного оформлення ним надавався контракт № 20160331 від 31 березня 2016 року, укладений між СВММ Europe BV та METINVEST INTERNATIONAL SA, умовами якого передбачено постачання фероніобію з експортом до України за ціною 30,30 євро за кг.

Враховуючи вищевикладені обставини позивач посилаючись на те, що представлені до митного оформлення документи не містили будь-яких розбіжностей, а тому наявні підстави для розрахунку митної вартості товару шляхом застосування першого методу, вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2019/000034/2 від 27 березня 2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА 700050/2019/00043 від 27 березня 2019 року є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідач, зазначив, що при здійсненні митного оформлення за митною декларацією від 27 березня 2019 року № UA700050/2019/001723 встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, через що виникли сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості спірного товару. Так, за митною декларацією від 27 лютого 2019 року № UA700050/2019/001723 декларантом визначена митна вартість на рівні 32,71 Євро/кг Nb (умови поставки згідно Інкотермс СРТ Маріуполь, Україна, походження – Бразилія), в той час як товар «фероніобій» належить до категорії товарів, вартість про які публікуються світовими інформаційними агентствами. За інформацією інформації сайту ASIAN METAL відповідно до котирувань за 10 днів, що передують складанню специфікації № 8 від 07 січня 2019 року, середня вартість фероніобію становила 38,638 Євро/кг Nb. За результатом перевірки встановлено, що продавець «METINVEST INTERNATIONAL SA» і покупець ПрАТ «МК «Азовсталь» є пов`язаними особами, що, на думку відповідача, вплинуло на заявлену декларантом митну вартість. Вважає, що за спірною поставкою, на законну вимогу митниці, декларантом не надано документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, що є обов`язком у розумінні ст. 52 Митного кодексу України. Отже, зважаючи на те, що заявлена декларантом митна вартість значно менша ніж на сайті компанії ASIAN METAL, митним органом застосовано другорядний метод (резервний метод) для визначення митної вартості, який дозволяє порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару, який дозволяє порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару.

До судового засідання представник відповідач не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00191158. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням позивача є: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1.

Відповідач – Азовська митниця Держмитслужби (ідентифікаційний код: 43333684) зареєстроване як юридична особа 06 листопада 2019 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис відповідний запис. Суд зазначає, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 858 від 02 жовтня 2019 року, шляхом реорганізації Донецької митниці ДФС України створено юридичну особу - Азовська митниця Держмитслужби.

01 серпня 2015 року між позивачем (далі - покупець) та METINVEST INTERNATIONAL SA, м. Женева, Швейцарія (далі - продавець) укладено контракт № 089LS-02/554 на постачання фероніобію.

Згідно з пунктом 1.1. контракту продаж фероніобію покупцю (позивачу) здійснюється на не ексклюзивній основі, покупець має прийняти та сплатити товар на умовах, визначених цим контрактом.

Пунктом 2.1. контракту встановлено, що в період його дії продавець має поставити покупцю, а покупець має замовити товар у відповідності до Специфікації. Кількість, ціна та технічні характеристики товару мають відповідати специфікаціям до цього контракту, оформлених належним чином обома сторонами, що є невід`ємною частиною договору.

За змістом пункту 3.1.1 контракту право власності на товар та ризики переходять до покупця від дати постачання, що є датою відвантаження товару, завантаженого на транспорт транспортної організації, як зазначено в товарно-транспортній накладній (CMR).

04 липня 2016 року між сторонами вищевказаного контракту укладена додаткова угода № 3, стосовно зміни назви публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», та його реквізитів.

Додатковими угодами № 4 від 27 грудня 2016 року, № 6 від 02 січня 2018 року та № 8 від 18 грудня 2018 року, укладеними між сторонами до вищевказаного контракту № 089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року, був продовжений строк дії контракту до 31 грудня 2017 року, до 31 грудня 2018 року та до 31 грудня 2019 року відповідно.

07 січня 2020 року до вищевказаного контракту № 089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року сторонами складено та підписано специфікацію № 8 до контракту №089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року, якою сторони узгодили постачання товару фероніобію у кількості 480 МТ +/- 10% в металевих бочках по 250 кг нетто FeNb в кожній за ціною 32,71 Євро за 1 кг чистого фероніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно з Incoterms 2010.

Згідно з договором доручення № 089лт/002/2012 від 22 березня 2012 року про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (у подальшому змінено назву на – ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»), як замовником, та ТОВ «Скиф-Шиппинг» (у подальшому змінено назву на – ТОВ «Метінвест-Шиппінг»), як декларантом, замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов`язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України.

27 березня 2019 року декларантом позивача - ТОВ «Метінвест-Шиппінг» в інтересах ПрАТ «МК «Азовсталь» надано митну декларацію № UA700050/2019/001723ІМ40ДР на отриманий за зазначеним вище контрактом товар: фероніобій марки FeNb 65 (112) зі вмістом чистого ніобію Nb -65,7% - 13060,00 кг.

В рядку 31 митної декларації наведені розпізнавальні особливості пред`явленого до митного оформлення товару. Вартість товару згідно з графою 22 декларації визначена позивачем – 427 192,60 євро, що за курсом 30,46336900 грн.

Разом з митною декларацією № UA 00050/2019/001723 до митного контролю подано товаро-супровідні та комерційні документи, що наведені в графі 44 митної декларації, зокрема, сертифікати аналізу № 19NL0008551FF4D9C7 від 20 березня 2019 року, рахунок-фактура (інвойс) № 113413 від 20 березня 2019 року; калькуляція вартості товару б/н від 21 січня 2019 року; пакувальний лист (рахунок) № 90022508 від 18 березня 2019 року; контракт №089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року із додатковими угодами № 3 від 04.07.2016; № 4 від 27.12.2016; № 8 від 18 грудня 2018 року; специфікація №8 від 07 січня 2019 року, договір із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається № 20160331 від 31 березня 2016 року та СВ/МІ-1 від 01 серпня 2015 року, зміна № 1 до специфікації № 16 до контракту від 07 січня 2019 року, специфікація № 16 до контракту від 07.01.2019; договір про надання послуг митного брокера № 089 лт/002/2012 від 22 березня 2012 року, Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 3922407; Сертифікат ваги б/н від 20 березня 2019 року (том 1 арк. справи 33-106)

27 березня 2019 року о 09:32:52 під час здійснення митного оформлення митної декларації № UA700050/2019/001723 посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту, в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем за контрактом вплинув на задекларовану декларантом митну вартість. В зазначеному повідомленні декларанту запропоновано надати: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості в країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни – калькуляцію. Крім цього, як зазначено в повідомленні, позивач може також надати інші додаткові документи, зокрема, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містить відомості про страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги; специфікації; прейскуранти виробника товару, копію митної декларації країни походження відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару.

На зазначеному повідомленні декларантом позивача вчинений напис про неможливість надати витребувані документи в строки, визначені ст. 53 Митного кодексу України.

В повідомленні митного органу декларанту від 27 березня 2019 року о 09:53:15 зазначено про ненадання витребуваних до митного оформлення документів: виписки з бухгалтерської документації; каталогу, специфікації; прейскуранту (прайс-листа) виробника товару; довідкову інформацію про вартість товару в країні-експортері або товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та копію митної декларації країни відправлення, а також висновку державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» № 190 від 25 січня 2019 року, що надавався під час попередніх митних оформлень товару за специфікацією № 8 від 07 січня 2019 року до зовнішньоекономічного контракту № 089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року.

За результатами опрацювання висновку державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року № 190 та документів, наданих на підтвердження митної вартості заявленої у митній декларації від 27 березня 2019 року № UA700050/2019/001723 встановлені розбіжності, а саме в специфікації № 8 від 07 січня 2019 року до контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 та комерційному рахунку № 113413 від 20 березня 2019 року зазначено ціна 32,71 Євро на умовах поставки СРТ – Маріуполь; відповідно до експертного висновку державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» № 190 від 25 січня 2019 року ціна на фероніобій становить 37,77-38,65 Євро за кг Nb.

Відповідно до положень чинних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, органом доходів та зборів здійснено перевірку відомостей про пред`явлений до митного оформлення товар та розглянуто його в розрізі об`єктів біржової торгівлі, та із врахуванням відомостей сайту ASIAN METAL визначено вартість товару на рівні 504612,28 Євро, виходячи з вартості 38,638 Євро за кг, визначеної як середню ціну за фероніобій за 10 днів до дня укладення специфікації № 8 за даними сайту ASIAN METAL. Із зазначеним повідомленням ознайомлено декларанта позивача.

27 березня 2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA700050/2019/000034/2, яким митну вартість пред`явленого позивачем до митного оформлення фероніобію у кількості 13060 кг визначено із застосуванням 2 (резервного) методу визначення митної вартості в сумі 507 703,32 грн, виходячи з вартості 38,6380 євро за кг. На зворотному аркуші рішення відповідачем наведені обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

За змістом рішення позивачем на вимогу митного органну не надано додаткові документи, а саме: виписку із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості в країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та копію митної декларації країни відправлення, а також не надано експертний висновок державного підприємства «Укрзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року № 190, який надавався при попередніх митних оформленнях за специфікацією № 8 від 07 січня 2019 року до зовнішньоекономічного контракту № 089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року.

За результатами опрацювання висновку державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року № 190 та документів, наданих для підтвердження митної вартості товару, заявленого по митній декларації від 27 березня 2019 року № UA700050/2019/001723 встановлено розбіжності, а саме: у специфікації від 07 січня 2019 року № 8 зазначена ціна товару 32,71 Євро/ кг Nb, а в експертному висновку державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року № 190 ціна становить 37,77-38,65 евро/кг Nb. Відповідно до інформації ASIAN METAL середня вартість 1 кг фероніобію за 10 днів, що передує даті укладення специфікації (з 21 грудня 2018 року по 04 січня 2019 року) становить 38,638 Євро. У зв`язку із наведеним, та враховуючи відмову позивача надати додатково витребувані митним органом документи, оформлену у листі від 27 березня 2019 року митним постом «АЗОВСТАЛЬ» Донецької митниці ДФС, визначено митну вартість за резервним методом на підставі ст. 64 Митного кодексу України із застосуванням інформації мережі ASIAN METAL та висновку державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року № 190.

Того ж дня, 27 березня 2019 року відповідачем прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700050/2019/00043. В зазначеній картці причиною відмови у митному оформленні товару визначено оформлення рішення про визначення митної вартості № UA700050/2019/000034/2.

27 березня 2019 року для випуску товару у вільний обіг декларантом позивача надано декларацію № UA700050/2019/001739 зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів визначеною декларантом із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

05 червня 2019 року на підставі ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України декларант позивача надав додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту (договору), а саме: протокол ТК № 128 – Фс від 10 грудня 2018 року; прайс-лист «CBMM’s price list for the 1st quarter 2019» від 01 січня 2019 року, що підтверджує вартість у країні - експортері ідентичних товарів; електронне листування представника METINVEST INTERNATIONAL з представником постачальника «CBMM EUROPE BV» про надання знижки; лист ПрАТ «МК АЗОВСТАЛЬ» від 05 червня 2019 року № 089 лс-2/1809 про наявність кредиторської заборгованості та відомості про кредиторську заборгованість (витяг із програми). Копії цих документів наявні в матеріалах справи.

Листом від 11 червня 2020 року № 4108/10/05-70-66-01 відповідач повідомив декларанта про неприйняття до уваги додатково наданих позивачем документів.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України № 4495-VІ від 13 березня 2012 року (далі – МК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Відповідно ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При цьому, основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частини четверта та п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частин 12-14 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Частинами 18 та 19 статті 58 МК України визначено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно зі ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відмовою у митному оформленні є письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження (ст. 256 МК України).

Відповідно до п. 2.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, зокрема, шляхом, перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами. За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу (пункти 3, 4 Розділу 2 Методичних рекомендацій).

Пунктом 3 Розділу 3 Методичних рекомендацій передбачено, що посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.

Розділом 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Згідно з положеннями пункту третього частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA700050/2019/000034/2 від 27 березня 2019 року та картки відмови у прийнятті митної декларації № UA700050/2019/00043 від 27 березня 2019 року встановлено, що підставою їх прийняття стало ненадання позивачем документів на вимогу митного органу згідно з переліком, визначеним частинами 3 та 4 статті 53 МК України на підтвердження заявленої митної вартості. Визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за другорядним методом – резервним здійснено через відсутність в митного органу та декларанта інформації, необхідної для застосування інших методів визначення митної вартості.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За змістом ч. ч. 1, 18 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, не застосовується у разі, зокрема, якщо зв`язок між покупцем та продавцем вплинув на ціну товарів. При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з операцій, що зазначені в ч. 18 ст. 58 МК України

Позивач, заявляючи митну вартість придбаного у пов`язаної особи товару, на підтвердження того, що визначена ним митна вартість є близькою до вартості операцій з непов`язаними покупцями ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами, надав договір № 20160331 від 31 березня 2016 року, укладений між METINVEST INTERNATIONAL SA та CBMM EUROPE BV, на умовах якого METINVEST INTERNATIONAL SA придбав фероніобій, що в подальшому був реалізований позивачу на умовах контракту від 01 серпня 2015 року № 089LS-02/554. В специфікації від 07 січня 2019 року № 16 до договору № 20160331 від 31 березня 2016 року та зміні 1 до вказаної специфікації сторони узгодили постачання фероніобію від CBMM EUROPE BV до METINVEST INTERNATIONAL SA за ціною 30,30 євро/кг чистого сплаву на умовах СРТ Маріуполь.

Під час митного оформлення відповідачем не встановлювалося неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною угоди через порушення ч. 18 ст. 58 МК України.

Відповідно до положень МК України декларант під час митного оформлення має підтвердити митну вартість та обґрунтованість обрання методу її визначення, а митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, втім наведені повноваження здійснюються митним органом у спосіб, визначений законом. Документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Виходячи з положень п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган наділений правом запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин 3, 4 статті 53 МК України передумовою виникнення в митного органу права витребувати додаткові документи під час перевірки правильності визначення декларантом позивача митної вартості є:

- наявність розбіжностей що мають вплив на правильність визначення митної вартості, в доданих до декларації документах, ознаки їх підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

- наявність в митного органу обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Верховний Суд в постанові від 15 травня 2019 року по справі № 825/1093/16 та в постанові від 20 вересня 2019 року по справі № 820/11574/15 зазначив, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Верховний Суд в постанові від 12 березня 2019 року по справі № 826/1857/16 зауважив, що позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту). У разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.

У наданих позивачем до митної декларації № UA700050/2019/001723 документах, зокрема, зовнішньоекономічному договорі № 089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року, специфікації № 8 від 07 січня 2019, пакувальному листі (рахунок) № 90022508 від 31 березня 2019 року, рахунку-фактури (інвойс) № 113413 від 20 березня 2019 року йдеться про постачання компанією Metinvest International Sa на користь позивача товару – фероніобію FeNb 65 (112) за ціною 32,71 Євро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах СРТ м. Маріуполь, Україна згідно Інкотермс 2010. Жоден з пред`явлених позивачем документів не містить розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість товару або ознак підробки документів, що б могли надати митному органу підстави висновку про невірне визначення позивачем митної вартості.

В оскаржуваному рішенні не визначено встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості та не конкретизовано, яким саме чином зв`язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості.

Підставою витребування додаткових документів в рішенні про коригування митної вартості та картці відмови відповідач визначив встановлення в ході проведення митних процедур та перевірки правильності визначення позивачем митної вартості розбіжностей, а саме: в експертному висновку державного підприємства «Укрпромзонішекспертиза» № 190 від 25 січня 2019 року визначено ціну за фероніобій 37,77-38,65 Євро за кг, в наданих позивачем документах до декларації № UA700050/2019/001723 - 32,71 євро за кг, відповідно до відомостей інформаційного ресурсу ASIAN METAL – вартість фероніобію за 10 днів передуючих поставці становить: 04 січня 2019 року - 38,51 євро/кг Nb, 03 січня 2019 року - 38,15євро/кг Nb, 02 січня 2019 року - 38,24 євро/кг Nb, 29 грудня 2018 року - 38,24 євро/кг Nb, 28 грудня 2018 року - 38,67 євро/кг Nb, 27 грудня 2018 року - 38,74 євро/кг Nb, 26 грудня 2018 року - 38,99 євро/кг Nb, 25 грудня 2018 року - 38,99 євро/кг Nb, 24 грудня 2018 року - 38,99 євро/кг Nb, 21 грудня 2018 року- 38,86 євро/кг Nb. Наведені розбіжності відповідач вважав достатніми для витребування додаткових документів.

Під час надання оцінки наведеним доводам відповідача суд виходить із наступного.

Пунктом 4 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України № 689 від 11 вересня 2015 року передбачено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, які провадять такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів.

Наведені Методичні рекомендації передбачають можливість використання під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків таких джерел інформації як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Проте, виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі Інтернет, висновку спеціалізованих організацій) продажу товару, тотожного пред`явленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару пред`явленого до митного оформлення та не може бути безумовною підставою відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав детально проаналізувати комерційні умови зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю тотожних товарів згідно інформаційних ресурсів мережі Інтернет не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оцінки та аналізу наданих позивачем документів в обґрунтування висновків щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару.

Суд зазначає, що відповідач під час митних процедур вимагав від позивача на підставі ч. 4 ст. 53 МК України надати: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; ) розрахунок ціни (калькуляцію).

Водночас, ч. 4 ст. 53 МК України передбачено надання наведених документів за їх наявності. Крім цього, витребувана відповідачем калькуляція надавалася позивачем разом із декларацією, у прийнятті якої відповідач відмовив.

У разі витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості на підставі ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника та яким чином зв`язок між продавцем та покупцем вплинув на вартість пред`явленого до митного оформлення товару. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

З огляду на вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано жодних аргументів і доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації або на визначення вартості товару вплинув зв`язок між покупцем та продавцем, що в свою чергу свідчить про не доведення відповідачем правомірності незастосування основного методу визначення митної вартості.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У відповідності до вимог ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Отже, враховуючи те, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного (резервного) методу є протиправними.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA700050/2020/000034/2 від 27 березня 2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700050/2020/00043 від 27 березня 2019 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Питання розподілу судових витрат буде вирішено в судовому засіданні, призначеному на підставі положень ч. ч. 3-5 ст. 143 КАС України, шляхом постановлення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ідентифікаційний код: 00191158, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1) до Азовської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код: 43333684, місцезнаходження: 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 1) про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Донецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27 березня 2019 року № UA700050/2019/000034/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Донецької митниці ДФС від 27 березня 2019 року № UA700050/2019/00043.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повне судове рішення складено 12 жовтня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко