Рішення № 98938808, 11.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2021 р. Справа№200/5759/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу № Ф-455-17У від 11.11.2020 (з урахуванням уточнень).

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що до вимоги протиправно включено: єдиний внесок, несплачений позивачем в період АТО; єдиний внесок, що був включений у скасовану рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі № 200/9518/19-а вимогу; єдиний внесок, заборгованість з якого виникла, у тому числі, станом на 30.09.2013, коли адміністрування єдиного внеску здійснювали пенсійні органи, вимоги про сплату якого перебувають на виконанні у органів виконавчої служби. До цього ж, на думку позивача, вимога не містить певних реквізитів.

У відповіді на відзив позивач зазначив аналогічне викладеному у позові, а також вказав, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» покладає обов`язок по нарахуванню, обчисленню і сплаті єдиного внеску лише на позивача як фізичну особу-підприємця, а відтак нарахування та обчислення йому єдиного внеску відповідачем є безпідставним.

Відповідач проти задоволення вимог позивача заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву позивачем порушено приписи Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” в частині своєчасної сплати єдиного внеску, що стало підставою для прийняття вимоги.

Відповідач зазначив, що пунктами 3 та 4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 № 609/28739 передбачено обов`язок органу доходів та зборів у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску формувати вимоги про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується за даними інформаційної системи органу доходів та зборів. Оскільки за даними інформаційної системи органу доходів та зборів за позивачем обліковується заборгованість станом на 31.10.2020 в сумі 58 771,55 грн, ГУ ДПС у Донецькій області сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу.

Спірна вимога позивачу не вручена, оскільки направлялась поштою, втім, повернулась за закінченням терміну зберігання.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 17.05.2021 позов залишено без руху. Ухвалою від 07.05.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощено позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 16.07.2021 забезпечено позов.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , є фізичною особою підприємцем, відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань її місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Позивач перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

11.11.2020 Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано вимогу станом на 31.10.2020 про сплату боргу (недоїмки) № Ф-455-17У, якою вимагається до сплати позивачем борг в розмірі 58 771,55 грн (недоїмка) з єдиного соціального внеску, де 58 601,55 грн – недоїмка, 170 грн - штраф.

З матеріалів справи вбачається, що борг виник через несплату позивачем недоїмки з єдиного внеску та штрафу по строкам сплати з 20.01.2012 по 19.10.2020.

Позивач зазначає, що спірну вимогу не отримував від відповідача та отримав її від органу ДВС 27.04.2021, що відповідачем не спростовано, тобто, позов подано у межах визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI у редакції, що діяла до змін, внесених Законом N 5292-VI від 18.09.2012, платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Ця норма у редакції Закону N 5292-VI від 18.09.2012 передбачала, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (у редакції Закону N 77-VIII від 28.12.2014 – виключені слова «та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності" виключити»); у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 - платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Статтею 12 Закону № 2464-VI у редакції до змін, внесених Законом № 406-VII від 04.07.2013, передбачалось, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Ця норма у редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 покладала завдання з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску на центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; у редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 – на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган, зазначений у ст. 12 Закону, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом, зазначеним у ст. 12 цього Закону.

За змістом пункту 9-4 (до 13.03.2015 – п. 9-3, внесеного в Закон № 2464-VІ згідно із Законом N 1636-VII від 12.08.2014 та виключеного із Закону з 13.02.2020) розділу VIII Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Втім, абзацом п`ятим підпункту «у» пункту 83 Закону України від 14.01.2020 № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності 13.02.2020, пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було виключено.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.05.1991 № 1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться АТО, був підставою незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску до набрання чинності змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якими виключено пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Отже, з 13.02.2020 позивач повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень Закону № 2464-VI, який на час формування спірної вимоги (11.11.2020) не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону.

Оскільки позивач був звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на період з 14.04.2014 до виключення пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, після виключення п. 9-4 відповідачем правомірно сформовано вимогу щодо сплати виниклої суми недоїмки.

При цьому, пункт 9-4 Закону № 2464-VІ під час своєї чинності не скасовував обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавав можливість на період антитерористичної операції та на час дії цього пункту (у зв`язку з його скасуванням) не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 812/838/17 та від 02.04.2020 у справі № 360/1546/19.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги як підставу для часткового скасування спірної вимоги № Ф-455-17У від 11.11.2020 посилання позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі № 200/9518/19-а, яким скасовано вимогу від № Ф-455-17 від 16.05.2019 в частині суми недоїмки у розмірі 32 306,06 грн та залишено в силі в сумі 11 907,65 грн, заборгованість з несплати якої виникла з січня 2012 року по січень 2014 рік, тобто не в період проведення АТО.

Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно даних інтегрованої картки позивача недоїмка з єдиного внеску станом на 31.10.2021 склала 58 771,55 грн. На підставі цих даних відповідачем сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Позивачем не оскаржується ведення відповідачем його інтегрованої картки, внесення до неї певних відомостей тощо.

Відповідно до п. 5 розділу VI Інструкції № 499 до сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів казначейства, на вимогу про сплату боргу (недоїмки), за даними інформаційної системи органу доходів і зборів включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

Доказів оскарження позивачем рішення, на підставі якого до нього застосовано штраф у сумі 170 грн, включений до спірної вимоги, відображеного у інтегрованій картці 21.06.2012, позивач суду не надав, у зв`язку з чим підстав вважати включення до спірної вимоги цієї суми штрафу протиправним немає.

Стосовно посилань позивача про те, що відповідач не міг нараховувати та визначати йому єдиний внесок, скільки це обов`язок позивача, а не контролюючого органу, в обґрунтування чого позивач надав податкові декларації платника єдиного податку за 1-3 квартали 2020 року із визначенням у них свого доходу як «0» суд зазначає таке.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону № 2464-VІ орган, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VІ єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 цього Закону мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Тобто, відсутність доходу та не визначення позивачем самостійно єдиного внеску, що мав ним сплачуватись, не свідчить про відсутність підстав для сплати єдиного внеску, оскільки такий має сплачуватись у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску за місяць (навіть у разі відсутності доходу). При цьому, контроль за правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску покладається Законом № 2464-VІ на відповідача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про скасування прийнятої відповідачем вимоги № Ф-455-17У від 11.11.2020 задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат на користь позивача зважаючи на відмову у задоволенні позову відсутні.

З огляду на викладене вище, на підставі положень закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги № Ф-455-17У від 11.11.2020, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ ВП 44070187, адреса: 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59.

Суддя А.С. Михайлик