Ухвала суду № 98938701, 10.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 серпня 2021 року Справа №160/8490/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Коренева А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі №160/8490/21 в частині позовних вимог за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Розрахунок № 039786 від 18.03.2021 р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 18.03.2021 р. №039786 складений старшим державним інспектором Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зінченко О.В.;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 243808 від 22 квітня 2021 року, винесену начальником Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки В`ячеславом Бичковим.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 18.03.2021 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області було здійснено перевірку належного позивачу транспортного засобу, за результатами якої складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №261690 від 18.03.2021р. та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №039786 від 18.03.2021, відповідно до яких позивачем було порушено вимоги cт. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в частині перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Вподальшому, 12 травня 2021 року на адресу позивача надійшла Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №243808 від 22 квітня 2021 року винесена начальником Придніпровського міжрегіонального управляння Укртрансбезпеки і Розрахунок № 039786 від 18.03.2021 р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №039786 від 18.03.2021 р. Однак, на думку позивача, спірні рішення відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки, по-перше, оскаржувана Постанова не містить всіх необхідних для цього документу даних і тому не відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. По-друге, відповідно до наданих водієм до перевірки документів загальна маса транспортного засобу разом з вантажем, що перевозився складає 39 500 кг, що не є перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Таким чином, на думку позивача, працівниками Укртрансбезпеки документальний габаритно-ваговий контроль був проведений не належним чином, без дотримання вимог чинного законодавства та без будь-яких об`єктивних даних, а тому Розрахунок плати за проїзд № 039786 від 18.03.2021 року та Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 243808 від 22.04.2021 року є необгрунтованими, не відповідають дійсності та підлягають скасуванню, а, з огляду на вищезазначене, на нього також неправомірно накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн., а також розраховано плату за проїзд всумі 69 Євро, що суттєво порушує його майнові права та інтереси.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/8490/21 за вищевказаною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

23 червня 2021р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд», в якому відповідач, зокрема, заявив клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі №160/8490/21 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №039786 від 18.03.2021, яке обґрунтоване тим, що ці вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України, що підтверджено позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.01.2019р. у справі №803/3/18, а також висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року по справі № 820/6721/16 та від 26.04.2019 року № 803/488/17.

07 липня 2021р. від представника позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній, зокрема, зауважив, що повноваження Укртрансбезпеки щодо складення, зокрема, розрахунків та інших документів імперативного характеру, делеговані Кабінетом Міністрів України, характеризують вказаний орган таким, що є суб`єктом владних повноважень. Отже, на думку позивача, за відсутності процедури адміністративного оскарження зазначений розрахунок (виходячи з принципу правомірності рішення суб`єкта владних повноважень), є правовою підставою для стягнення з автоперевізника плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та підставою визначення розміру такої сплати. За таких умов зазначений розрахунок безпосередньо впливає на стан прав та обов`язків позивача (а саме щодо обов`язку підприємства сплачувати зазначену плату за проїзд), а тому при визнанні його судом при розгляді даної адміністративної справи необгрунтованим та протиправним, він, з метою належного захисту прав та інтересів позивача, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та заявлене клопотання, проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про його задоволення, з огляду на таке.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

При цьому згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір – це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, проте, ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Як зазначалося вище, позивачем, серед іншого, заявлено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Розрахунку № 039786 від 18.03.2021 р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 18.03.2021 р. №039786 складеного старшим державним інспектором Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зінченко О.В.

Зі змісту позовної заяви слідує, що вказані вимоги ґрунтуються на незгоді позивача з висновками, викладеними в Акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №039786 від 18.03.2021, а також з розрахунком плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу, який є додатком до цього акта.

При цьому складання акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та додатка до цього акта (розрахунку плати за проїзд) відбувається в межах реалізації повноважень, наданих п.6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальними органами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013р. №422.

В свою чергу, за своєю правовою природою оскаржуваний акт та розрахунок не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні ст.19 КАС України, оскільки не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а тому висновки акта та розрахунок плати за проїзд не можуть бути предметом спору.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому суд зазначає, що поняття “спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства” слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 30 січня 2019 року у справі №803/3/18 та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року у справі №807/1277/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Приписами ч.2 ст.238 КАС України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд доходить висновку про задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у справі №160/8490/21 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №039786 від 18.03.2021.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України - не пізніше закінчення строків розгляду справи, а саме: суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Коренева А.О. у щорічній відпустці, повний текст судового рішення складено – 10 серпня 2021 року.

Керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст. ст. 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі №160/8490/21 в частині позовних вимог за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити.

Провадження у справі №160/8490/21 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №039786 від 18.03.2021 - закрити.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав відповідно до приписів ч.2 ст.239 КАС України не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев