Ухвала суду № 98938086, 11.08.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6890/21

Провадження № 2-а/727/80/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Гладкій Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 взводу №2 батальйону Управління поліції у Чернівецькій області Тісногуз Степана Івановича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №822651 від 15.07.2021 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №822651 від 15.07.2021 року до відповідачів інспектора роти №2 взводу №2 батальйону Управління поліції у Чернівецькій області Тісногуз Степана Івановича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, посилаючись на те, що постановою інспектора роти №2 взводу №2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Тісногуза Степана Івановича серії ДП18 №822651 від 15.07.2021 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.127 КУпАП.

У спірній постанові зазначено, що 15.07.2021 року о 17 годині 15 хвилин в м.Чернівці, по вулиці Головній, 24 позивач здійснив стоянку на проїжджій частині та створив перешкоди для руху інших транспортних засобів, чим порушив п.6.7 та п.15.10 ПДР України.

Вказує, що близько 17 год. 16 хв., він, дотримуючись правил дорожнього руху здійснив стоянку велосипеда за адресою: м.Чернівці, вул.Головна, 24, що не заборонено вимогами ПДР України.

Крім цього, сам відповідач на місці події вказував позивачу забрати його велосипед на тротуар, що стало б реальним порушенням вимог п.15.10 ПДР України, а тому він відмовився.

На основі викладеного, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №822651 від 15.07.2021 року, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Від належним чином повідомленого позивача клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Також, згідно поданої до суду письмової відповіді на відзив представника відповідача, позивач вказує, що з наданого відповідачем відеозапису вбачається той факт, що його велосипед жодним чином не перешкоджав руху інших транспортних засобів по вул.Головній, 24 в м.Чернівці.

Представник відповідачів в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, згідно поданої до суду заяви просить справу розглянути у його відсутність, вимоги позову не визнає. Також, від представника відповідачів по справі до суду надійшов письмовий відзив на позов, згідно якого вказують, що поліцейський Тісногуз С.І. діяв згідно вимог Закону України «Про дорожній рух» та КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснений поліцейським згідно вимог ст.ст.283-285 КУпАП, позивачу були роз`яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а тому просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Вважають, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно копії постанови серії ДП18 №822651 від 15.07.2021 року, що була винесена поліцейським 2-ї роти взводу №2 батальйону УПП в Чернівецькій області Тісногуз С.І., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.127 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Як зазначено в постанові, позивач 15 липня 2021 року о 17:15 год. на вул.Головна, 24, в м.Чернівці, керуючи велосипедом здійснив стоянку на проїзній частині, чим створив перешкоду для інших учасників дорожнього руху, чим порушив п.6.7 та п.15.10 ПДР України. (а.с.6).

Згідно зі ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, частина 2 статті 127 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин.

Згідно п.6.7 Правил дорожнього руху України велосипедисти повинні виконувати вимоги цих Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

Також, згідно п.15.10 Правил дорожнього руху України стоянка забороняється:

а) у місцях, де заборонена зупинка;

б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);

в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м;

г) ближче 50 м від залізничних переїздів;

ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху;

д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів;

е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства;

є) на газонах.

При цьому, як вбачається з наданого суду відеозапису, велосипед, який позивач ОСОБА_1 припаркував, був розміщений на обочині проїжджої частини. При цьому, ширина проїжджої частини в сам момент розгляду справи про адміністративне правопорушення надавала можливість водіям безперешкодно проїжджати місце події в обох напрямках та будь-яких перешкод учасникам дорожнього руху ОСОБА_1 стоянкою велосипеду не здійснював.

Крім цього, як передбачено п.15.4 ПДР України - велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.

Таким чином, в цій частині твердження позивача заслуговують на увагу та в його діях відсутній інкримінований позивачу склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127 КУпАП.

Крім того, з постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано те, що він створив перешкоду для інших учасників дорожнього руху, чим порушив п.6.7 ПДР України, який є загальним, та п.15.10 ПДР України. При цьому, позивачу не інкриміноване порушення вимог відповідного підпункту пункту 15.10 Правил дорожнього руху України у вказаній постанові, що також не може бути взято судом до уваги в якості належного обґрунтування винесення відповідачем спірної постанови відповідно до вимог чинного законодавства.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, відповідачем як посадовою особою суб`єкта владних повноважень рішення якого оскаржується, на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови суду не було надано жодних належних доказів на підтвердження власної позиції та спростування тверджень позивача.

З огляду на вищевикладене, доводи позивача відповідачем не спростовані та заслуговують на увагу.

Таким чином, суд вважає, що не доведеним є факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності та в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127 КУпАП.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що є підставою для її скасування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За наведених обставин, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.127 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 77, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 взводу №2 батальйону Управління поліції у Чернівецькій області Тісногуз Степана Івановича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №822651 від 15.07.2021 року – задовольнити.

Постанову інспектора 2-ї роти 2-го взводу батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції Тісногуз Степана Івановича серії ДП18 №№822651 від 15.07.2021 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень за ч.2 ст.127 КУпАП – скасувати.

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.127 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: