Рішення № 98937856, 12.08.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/3495/21

Провадження по справі №2-а/635/62/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Березовської І.В.,

за участі представника позивача - Манька О.М.,

секретар судового засідання - Кондратенко Л.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Манько Олексій Михайлович,

відповідач - інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Параскєвопуло Христо Георгійович,

відповідач - Департамент патрульної поліції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Параскєвопуло Христо Георгійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 пред`явив до суду позов шляхом подання адміністративної позовної заяви до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Параскєвопуло Х.Г., яким просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4150892 від 02 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02 травня 2021 року було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕАН №4150892. Згідно до тексту постанови позивачу стало відомо, що незаконно було використано його особисті персональні данні та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. З постановою позивач незгодний, так як Правил дорожнього руху не порушував, а тому вважає, що рішенняінспектора Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Параскєвопуло Х.Г. та його дії є неправомірними.Так, позивач зазначає, що 02 травня 2021 року інспектор Параскєвопуло Х.Г. звинуватив його у порушенні правил дорожнього руху та зазначив, що він зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 340,00 грн. У зв`язку з цим, позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи для отримання правової допомоги, та надав інспектору відповідне письмове клопотання про відкладення розгляду справи, роте інспектор про наявність клопотання не зазначив у постанові. В подальшому, без оголошення початку розгляду справи про адміністративне правопорушення, без зазначення часу, дати та місця розгляду справи інспектор Параскєвопуло Х.Г. заповнив бланк постанови та наклав на позивача штраф. Не дивлячись на те, що позивач неодноразово клопотав та наполягав на відкладенні розгляду справи, щоб скористуватися правовою допомогою адвоката, який повернеться з відрядження протягом трьох тижнів, інспектор прийняв рішення накласти на нього штраф без дотримання його конституційних прав.Ненадання інспектором можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Вказаними діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, а тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Параскєвопуло Х.Г. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 червня 2021 року залучено до участі у справі як співвідповідача - Департамент патрульної поліції.

Представник позивача - адвокат Манько О.М. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити з підстав, викладених у позові. Також зазначив, що на відеозаписі та фотознімку з приладу TruCam 0010651, наданим відповідачем, відсутній цифровий підпис як автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій, а тому наданий до суду відеозапис та фотознімок з приладу TruCam не є допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України.

Відповідач інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Параскєвопуло Х.Г. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, 02 липня 2021 року до суду надійшов відзив Департаменту патрульної поліції, згідно якого відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що за визначенням, наведеним у статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Конкретно у цих спірних відносинах предметом доказування є встановлення факту наявності або відсутності факту правопорушення в діях позивача п.12.4 ПДР, а саме обмеження швидкості руху. Оскаржувана постанова винесена відповідно до наявних у інспектора належних, допустимих достатніх доказів, посилання на які зазначені безпосередньо у фабулі оскаржуваної постанови. Обставини розгляду справи зафіксовані відеозаписом зі службового портативного відеореєстратора. Позивач спілкувався зі своїм захисником засобами телефонного зв`язку. Ніхто з працівників поліції не перешкоджав та не заважав останньому у виборі особи, яка буде надавати йому юридичну допомогу щодо ситуації, що склалася. КУпАП надає саме поліцейському дискреційні повноваження щодо визначення способу задоволення подібних клопотань. Законом не визнаний ні спеціальний порядок, ні спосіб задоволення подібних клопотань, однак і обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення також не закріплена. Законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовим особами патрульної поліції справ про адміністративні правопорушення, передбачені КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку,як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу,подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 27 грудня 2019 року у справі № 310/4817/, від 07 листопада 2019 року у справі № 487/2179/17, від 07 грудня 2018 року у справі № 286/648/17, від 17 травня 2018 року у справі № 681/972/17, від 14 лютого 2018 року у справі № 536/583/17, від 31 січня 2018 року у справі № 489/1525/16-а).

Судовою практикою визначено, що за приписами КУпАП розгляд справ і накладання штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, відтак особа,яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, в іншому випадку правомірність своїх дій доводити в судовому порядку з можливістю скористатись правовою допомогою.

Відповідач зазначає, що зі сторони позивача не надано жодних доказів, що спростовують факт перевищення ним обмеження швидкості руху на 25 км/год в межах міста Харкова.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, імя та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, імя та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з оскаржуваної постановиінспектора Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Параскєвопуло Х.Г. серії ЕАН №4150892 від 02 травня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за те, що він 02 травня 2021 року о 15 годині 04 хвилин водій ОСОБА_1 в. м. Харкові по вул. Машинобудівна, 70, керував транспортним засобом BMW 5251 реєстраційний номер НОМЕР_1 зі швидкістю 75 км/год в населеному пункті м.Харкові, чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 25 км./год, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 12.4.ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Як свідчать матеріали справи, у постанові серії серії ЕАМ № 3346251 від 27.10.2020 зазначено, що швидкість вимірювалась приладом TruCam 000748.

На підтвердження обставин справи, відповідачем додано до справи оптичний диск з місця події, на якому міститься, зокрема, відеофайли «1619967241_IB000_0502_145401» та «20210502174907000080», фотознімок з приладу TruCam 000748.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Суд зазначає, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.

В ході огляду у судовому засіданні змісту оптичного диску, на відеозаписі та фотознімку з приладу TruCam 000748 відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.

Відтак, наданий суду відеозапис та фотознімок з приладу ТruCAM не є допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України.

При цьому суд зауважує, що до матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення (в даному випадку - прилад ТruCAM чи його носій даних), який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу.

Інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Суд також звертає увагу на те, що сама лише постанова про накладення адміністративного стягнення не є свідченням наявності складу, події правопорушення та вини позивача у його вчиненні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).

Отже, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та з матеріалів справи неможливо достовірно встановити даний факт, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження: оскаржувати постанову у справі.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 під час розгляду інспектором справи про адміністративне правопорушення, виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне письмове клопотання. Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, а тому порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини та відсутність будь-яких належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопоуршення, аналізуючи підстави заявлених позивачем вимог, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,6,7,20,241-246, 257-263, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Параскєвопуло Христо Георгійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Параскєвопуло Христо Георгійовича серії ЕАН №4150892 від 02 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Харківським РВ ГУДМСУ в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Параскєвопуло Христо Георгійович, адреса місця роботи: м. Харків, вул. Шевченка, 315-А.

Відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м.Київ, Солом`янський район, вул. Федора Ернста, буд. 3.

Суддя І.В. Березовська