Рішення № 98936264, 11.08.2021, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/393/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2021 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого – судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,

справа № 677/393/20,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

вимоги позову – визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

представник позивача – Тимофіїв А.П.,

треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Красилівський районний відділ ДВС,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу,

«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»

13.03.2020 позивач звернувся до суду позовом, у якому просить виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 21.02.2019 зареєстрований в реєстрі за № 458 про стягнення з нього на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (надалі – АТ КБ «ПриватБанк») 955575,45 грн заборгованості за договором про іпотечний кредит № НМАWGI0000001432 від 09.11.2007 за період з 09.11.2007 по 22.08.2018, - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовує позов тим, що в лютому 2020 року позивач дізнався про наявність відкритого виконавчого провадження № 61272817 у Красилівському районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на підставі виконавчого напису виданого 21.02.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 458 про стягнення з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 955575,45 грн.

Стверджує, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог щодо безспірності. Оскільки письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором позивачу не направлялася, а оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом з недодержанням тридцятиденного строку.

Вважає, що нотаріусом було порушено порядок вчинення виконавчого напису, оскільки нотаріус всупереч ст. 88 Закону України «Про нотаріат» вчинив виконавчий напис на заборгованість за 10 років, 9 місяців та 30 днів, тобто у строк, що перевищує три роки, а тому заборгованість є спірною, крім того стверджує, що банком не було надано нотаріусу первинні документи оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме не надано виписку коштів по рахунку № НОМЕР_1 , на який сплачувалися грошові кошти за договором іпотеки № НМАWGI0000001432 від 30.11.2007. Вищезазначені обставини, як зазначає позивач, підтверджують те, що нотаріусу не надано відповідачем всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, і у свою чергу нотаріус не витребував відомості та документи, що необхідні для вчинення нотаріальної дії в силу ст. 46 Закону України «Про нотаріат», а тому у нотаріуса не було правових підстав для видачі виконавчого напису. З таких підстав просить позов задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач подав до суду відзив, у якому щодо задоволення позову заперечив, вказав, що підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є встановлений судом факт відсутності боргу або менший його розмір. Факти які підтверджують відсутність боргу, або невідповідність суми боргу у позові відсутні.

Наголошує, що банком було подано весь перелік необхідних документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку. Обставина, що сума заборгованості за кредитом більша ніж у повідомлені не свідчить про наявність спору.

Вказує, що банком не порушено строки вчинення виконавчого напису, оскільки на думку відповідача початок перебігу строку слід відраховувати з дати припинення договору. Договір відповідно до п.9.6 Умов та правил надання банківських послуг продовжує діяти, а тому банк скористався свої правом достроково заявити вимогу про повернення заборгованості. Зважаючи на вказане у задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. надала суду пояснення, у яких щодо задоволення позову заперечила, вказала що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Вважає, що позивачем не обґрунтовано відсутність заборгованості, або наявність боргу у меншому розмірі, не вказує сум, які ним були сплачені, не підтверджує факт погашення заборгованості жодними документами. Стверджує, що вчинення виконавчого напису було цілком правомірним, а вона діяла у повній відповідності до Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Зважаючи на вказане просить в задоволені позову відмовити.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, представник позивача надіслав до суду заяву, у якій просить справу розглядати у відсутність позивача та його представника, позов підтримує повністю, наполягає на його задоволенню.

Представник відповідача, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій в задоволенні позову просив відмовити, справу розглядати у відсутність представника відповідача.

Треті особи в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. надіслала до суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутність.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

16.03.2020 відкрито провадження у справі.

05.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

09.11.2007 позивач уклав договір іпотечного кредиту №HMAWGI0000001432 з ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 70000 грн., на строк до 09.11.2027 року із процентною ставкою 15% річних.

На забезпечення вказаного договору між сторонами укладено договір іпотеки, посвідчений 13.11.2007 року приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області Грибчиком А.М., за реєстровим №5261, згідно якого основне зобов`язання за договором про іпотечний кредит забезпечується шляхом передачі в іпотеку житлового будинку із всіма об`єктами функціонально пов`язаними з йим нерухомим майном загальною площею 59,3 кв. м., житловою площею 47,3 кв. м. та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

18.12.2014 ОСОБА_1 уклав контракт на проходження військової служби на строк до оголошення демобілізації. Контракт набрав чинності 18.12.2014 р.

29.04.2016 ОСОБА_1 уклав контракт на проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію.

22.11.2018 ОСОБА_1 звільнено з військової служби наказом тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини А1302 №317 Шевчуком Р.М.

21.02.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис та зареєстрований в реєстрі за № 458 про звернення стягнення на нерухоме майно – житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , передане в іпотеку на підставі договору іпотеки №HMAWGI0000001432, посвідченого 13.11.2007 року приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області Грибчиком А.М., за реєстровим №5261, передане в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна задовольнити вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі: 952075,45 грн, з яких заборгованість за кредитом – 69118,41 грн, заборгованість за відсотками - 218128,55 грн, пеня – 578639,81 грн, штраф – 86188,68 грн за період з 09.11.2007 по 22.08.2018, а також стягнено плату за вчинення виконавчого напису - 3500 гривень.

14.02.2020 постановою державного виконавця Красилівського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гостинським П.В. відкрито виконавче провадження ВП № 61272819 про звернення стягнення на нерухоме майно – житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів отриманих від реалізації майна, перерахувати кошти у розмірі 955575,45 гривень на користь АТ КБ «ПриватБанк» за виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. № 458 вчиненого 21.02.2019.

За ухвалою суду приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. надала документи, на підставі яких 21.02.2019 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 458 (супровідний лист за вих. № 567/01-16 від 14.07.2020 а.с. 63), а саме: заяву про вчинення виконавчого напису від 03.01.2019 (а.с. 65), письмову вимогу АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про усунення порушень за кредитним договором №HMAWGI0000001432 від 09.11.2007 р. від 31.08.2018 (а.с. 71), фіскальний чекпро оплату поштового відправлення (а.с. 72), опис вкладення до листа (а.с. 73), копію іпотечного договору №HMAWGI0000001432 від 13.11.2007 р. (а.с. 77- 78), копію договору про іпотечний кредит №HMAWGI0000001432 від 09.11.2007 р. (а.с. 79- 84) виписку з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача (а.с. 85-86), витяг з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 93-94), довіреність.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 цього ж Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 4, 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частина 2 ст. 76 ЦПК України встановлює вичерпний перелік засобів доказування у цивільному процесі. До них належить: письмові докази, речові докази, електронні докази, показання свідків та висновки експертів.

Доказування, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. Оцінка суду

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 р. (справа №916/3006/17) наголосила, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.06.1999 № 1172 для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вирішуючи питання про те, які документи підтверджують заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання Верховний Суд у постанові від 06.06.2019 (справа № 750/1627/18) дійшов висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

У вказаній справі Верховний Суд наголосив, що звертаючись до нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису, відповідач, з метою підтвердження наявності заборгованості позивача, надав розрахунок заборгованості. З урахуванням положень Переліку документів зазначений документ не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Згідно з указаними положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками ( по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц.

Як видно з матеріалів справи виписка з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 (надалі - Положення), відповідно до п. 61 Положення особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Банк нотаріусу належно оформлену виписку по рахунку № НОМЕР_1 , на який позивач сплачував платежі на погашення заборгованості не наддав, а тому нотаріус не міг встановити початок виникнення заборгованості, що є обов`язковою умовою для вчинення виконавчого напису.

Зважаючи на те, що надана АТ КБ «ПриватБанк» нотаріусу виписка з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості станом на 22.08.2018 не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, надана банком виписка не може вважатися виконанням вимог абз. б) п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Також заява про вчинення виконавчого напису була подана поза межами встановленого ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строку звернення до нотаріуса в три роки. Так, дата останньої проплати – 29.09.2008, а заява про вчинення виконавчого напису нотаріусу банком подана 03.01.2019.

Такі висновки суд зробив з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 р. (справа №916/3006/17).

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 307/1580/17, оскільки вважає, що зазначений строк не може бути змінений договором. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом, і не може бути змінений домовленістю сторін.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті. Таким чином, Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки незалежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Представник банку у відзиві заперечуючи пропущення банком строку звернення до нотаріуса стверджував, що договір у зв`язку з п.9.6 Умов та правил надання банківських послуг не був припинений та є дійсним до моменту належного виконання сторонами зобов`язань, проте оскільки представником відповідача вказаний доказ суду не надавався та з врахуванням вимог ст. 229 ЦПК України судом не досліджувався, суд вказані доводи представника відповідача відкидає.

Крім того зважаючи на те, що приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинила виконавчий напис від 21.02.2019 зареєстрований в реєстрі за № 458, на заборгованість за період з 09.11.2007 року по 11.08.2018, тобто у строк десять років дев`ять місяців та тридцять днів, тобто у строк що перевищує 3 роки заборгованість є спірною.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 (справа №766/11996/18). У вказаній справі Верховний Суд погодився з доводами суду апеляційної інстанції, який за клопотанням представника позивача витребував у відповідача повний розширений розрахунок заборгованості за договором про надання кредитної лінії від 19 червня 2008 року № Ф080824П, на підставі якого встановив, що початок прострочення та нарахування сум банком позичальнику заборгованості починається з 10 листопада 2008 року, отже поза межами строку, визначеному статтею 88 ЗУ «Про нотаріат», що доводить і те, що вказана в довідці-розрахунку заборгованість, яка була надана нотаріусу при зверненні із заявою про вчинення виконавчого напису, не є безспірною.

Також, в документах, наданих нотаріусом, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 458 також міститься копія фіскального чеку про оплату поштового відправлення від 26.10.2018 та опис вкладення до листа згідно якого письмова вимога від 31.08.2018 року про усунення порушень за кредитним договором №№HMAWGI0000001432 від 09.11.2007 р. надіслана 26.10.2016 року на адресу 31035 Хмельницька область, Красилівський район, с. Дружне, вул. Дзержинського, 4. Відомостей про отримання боржником вказаного повідомлення матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог п.2.6 Глави 16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №269/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Підпунктами 3.1, 3.2, 3.5 підпункту 3 Глави 16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (надалі – Перелік), а при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому Переліку.

Безспірність документу перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вручення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу в судовому порядку або заявити заперечення кредитору. Якщо жодна з цих дій протягом встановленого строку не вчинена, заборгованість вважається безспірною.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18.03.2014 року і триває по теперішній час.

Разом з тим відповідач АТ КБ «ПриватБанк» продовжував нараховувати пеню та відсотки за період, що охоплюється строком служби позивача в Збройних Силах України з 18.12.2014 до 22.11.2018, а тому заборгованість є спірною.

Вказані висновки зроблені з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.05.2018 року (справа № 521/12726/16-ц).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, дослідивши обставини справи та надані докази, суд доходить висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи внаслідок війни (а.с. 16).

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 840 грн 80 коп.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 264-265 ЦПК України, ст. 18 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною 21.02.2019, зареєстрований в реєстрі за № 458 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 952075 гривень 45 копійок заборгованості за договором іпотечного кредиту №HMAWGI0000001432 від 09.11.2007 за період з 09.11.2007 по 22.08.2018, та 3500 гривень плати за вчинення виконавчого напису - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду області через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач – акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, офіс 9.

Третя особа – Красилівський районний відділі Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, вул. Театральна, 1.

Суддя Р. В. Вознюк