Ухвала суду № 98935333, 11.08.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12003/21

Провадження №: 1-кп/755/1297/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.,

секретаря Ламбуцької Т.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002048 від 10.07.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської області, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого зі слів в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, проте відносно якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120215100040008398 від 10.06.2015 року за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України перебуває на розгляді у Дніпровському районному суді м. Києва,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю учасників провадження:

прокурора Закревської А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

З Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002048 від 10.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповіла про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінального процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором також дотримані вимоги КПК України та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги кримінально-процесуального законодавства. В обвинувальному акті зазначено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, яким суд на даному етапі розгляду даного кримінального провадження позбавлений можливості надати оцінку, а тому підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю прокурора, потерпілого, обвинуваченого та свідків.

Судовий розгляд призначити у відповідності до ст. 316 КПК України із урахуванням наказу №142/вщ від 28.07.2021 року «Про надання відпустки ОСОБА_2 з 16 серпня по 05 вересня 2021 року».

Крім того, прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів посилаючись на те, що на даний час ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та не має сталих соціальних зв`язків, перебував у розшуку в іншому кримінальному провадженні, обвинувальний акт у якому перебуває на розгляді у Дніпровському районному суді м. Києва, зазначив про наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним, а тому є всі підстави вважати, що, знаходячись на волі, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на потерпілого та свідків, ухилятися від слідства та суду чи іншим шляхом перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Обвинувачений заперечив проти клопотання прокурора та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказавши, що проживає хостелі по АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

На цей час обвинувачений, потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.

Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Переяслав-Хмельницький, Київської області, не одружений, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає зі слів в АДРЕСА_1 , раніше не судимий, проте відносно якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120215100040008398 від 10.06.2015 року за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України перебуває на розгляді у Дніпровському районному суді м. Києва.

Обвинувачений ОСОБА_1 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, раніше не судимий.

Так суд враховує, що ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає обґрунтованими зазначені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та враховує тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчинені кримінального правопорушення, його особу, а саме відсутність у нього підтверджених сталих соціальних зв`язків, що свідчить про можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, відсутність постійного місця проживання у місті Києві.

Також судом враховано, що ОСОБА_1 офіційно не працює, стан його здоров`я задовільний, що не виключає можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час судового розгляду, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, на даний час не вбачається.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Разом із тим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки на даному етапі розгляду кримінального провадження даний запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти уникненню ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Проте, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, його соціальні зв`язки, так само суд враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що обвинувачений може переховуватись від суду, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 гривень 00 копійок, яка в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. ст. 177,178, 179, 183, 194, 314, 315, 369-372, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021100040002048 від 10.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України призначити до судового розгляду на 13 годину 45 хвилин 13 вересня 2021 року, у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.

Судовий розгляд здійснювати одноособово.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 - про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 09.10.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № 37318005112089).

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 12.08.2021 року о 12 год. 30 хв.

Суддя