Вирок № 98934820, 23.07.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1241/20

Провадження № 1-кп/362/212/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі: секретарів судового засідання - Кострубіцької Т.М., Чорної М.В., Шмагун М.С.,

прокурорів - Жарюк Н.О., Кравченко Ю.В.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

законного представника потерпілої - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110140000332 від 09.03.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Токмак, Запорізької обл., українця, громадянина України, що має повну середню освіту, непрацюючого, неодруженого, без визначеного місця реєстрації, протягом останнього часу проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч. 1 ст. 129, ст. 128 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Близько 15 год. 00 хв. (більш точного часу встановити не можливо), 08.03.2019 р. ОСОБА_3 прийшов до будинку своєї знайомої ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Далі, між вказаними особами виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Після чого, ОСОБА_3 , перебуваючи разом з останньою в кімнаті кухні вказаного домоволодіння, реалізуючи вищевказаний умисел, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров`я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно своїми руками, зібраними в кулак, наніс більше двох ударів (точну кількість не встановлено) в область голови та обличчя ОСОБА_4 , внаслідок чого у останньої з носової порожнини почалась кровотеча. Далі ОСОБА_3 своїми руками схопив ОСОБА_4 за руки та затягнув до іншої кімнати, де в подальшому кинув її на крісло та наніс близько чотирьох ударів коліном ноги в область живота останньої.

В подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізувати свій умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , попрямував до кімнати кухні, де взяв предмет з ріжучими властивостями. Після чого, ОСОБА_3 повернувся до кімнати, в якій перебувала ОСОБА_4 та наніс декілька (точну кількість не встановлено) колотих ран даним предметом по нижніх кінцівках останньої, внаслідок чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта №181 від 04.07.2019 р. у ОСОБА_4 , 1976 р.н., мали місце тілесні ушкодження: синець на обличчі, синці на грудях, садно на передній поверхні живота, численні садна та синець на лівому стегні, поверхневі рани правої гомілки, синець на правому стегні.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

Крім того, 08.03.2019 р., близько 18-00 год. (більш точного часу встановити не можливо), ОСОБА_3 , знаходився в будинку своєї знайомої ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де також перебувала неповнолітня донька останньої - ОСОБА_1 . В подальшому між нею та ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбулася словесна суперечка, під час якої у ОСОБА_3 виник прямий умисел на погрозу вбивством останній.

В подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій умисел, в приміщенні кухні взяв предмет з ріжучими властивостями та зайшовши в кімнату, де знаходилась потерпіла ОСОБА_1 , розпочав висловлювати у словесній формі погрозу вбивством на її адресу.

Після чого, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що його умисні дії здатні викликати у потерпілої ОСОБА_1 побоювання за своє життя і здоров`я та бажаючи цього, продовжуючи реалізовувати свій умисел, вживаючи нецензурну лайку, штовхнув ОСОБА_1 на ліжко. В подальшому, ОСОБА_3 , підтверджуючи реальність реалізації свого злочинного умислу, скорочуючи відстань між ним та ОСОБА_1 , коліном своєї правої ноги притис останню до ліжка, а лівою рукою почав душити за шию та продовжував висловлювати погрози вбивством на адресу останньої.

Далі, ОСОБА_3 , демонструючи предмет з ріжучими властивостями, котрий знаходився в його правій руці, почав розмахувати ним перед обличчям ОСОБА_1 , таким чином створивши усі умови реального сприйняття останньою погроз вбивством з його боку.

Крім того, 08.03.2019 р., близько 18 год. 00 хв. (більш точного часу встановити не можливо), ОСОБА_3 , знаходився в будинку своєї знайомої ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де також перебувала неповнолітня донька останньої - ОСОБА_1 . В подальшому, між нею та ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбулася словесна суперечка, під час якої у ОСОБА_3 виник прямий умисел на погрозу вбивством останній.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, маючи на меті викликати у неповнолітньої побоювання за своє життя і бажаючи цього, взяв в одній із кімнат будинку предмет з ріжучими властивостями та зайшов до кімнати де знаходилась ОСОБА_1 .

Після чого, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що його умисні дії здатні викликати у потерпілої ОСОБА_1 побоювання за своє життя і здоров`я та бажаючи цього, продовжуючи свій умисел, вживаючи нецензурну лайку, штовхнув ОСОБА_1 на ліжко. В подальшому, ОСОБА_3 , підтверджуючи реальність реалізації свого злочинного умислу, скорочуючи відстань між ним та ОСОБА_1 , коліном своєї правої ноги притис останню до ліжка, а лівою рукою почав душити за шию та продовжував висловлювати погрози вбивством на адресу останньої. Далі, ОСОБА_3 , демонструючи предмет з ріжучими властивостями, котрий знаходився в його правій руці, почав розмахувати ним перед обличчям ОСОБА_1 .

В подальшому, ОСОБА_3 , не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості для ОСОБА_1 , однак, маючи можливість і будучи спроможним передбачити той факт, що в результаті його дій такі наслідки можуть настати, тримаючи в своїй правій руці предмет з ріжучими властивостями, з метою створення усіх умов реального сприйняття останньою погроз вбивством з його боку, спрямував його до шиї потерпілої, однак в цей час ОСОБА_1 своєю лівою рукою схопилась за лезо предмета з ріжучими властивостями та вирвала його з руки ОСОБА_3 , в результаті чого отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта №182 від 04.07.2019 р. згідно наданої документації, у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мали місце тілесні ушкодження: рани 3-4-5 пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилків розгинача.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_1 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки викликали тривалий розлад здоров`я (більше 21 доби).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129, ст. 128 КК України, визнав повністю та показав, що 08.03.2019 р. о 15-00 год. він був в будинку по АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 , зайшов в гості. В цей день він випив спиртні напої. Між ними відбулась сварка. Вони були на кухні. Під час сварки він дав ляпаса ОСОБА_4 , він бив її в ділянку носа. Вона стояла на ногах. Під час сварки він наносив ОСОБА_4 удари в голову, скільки - не пам`ятає. Також не пам`ятає, чи тягнув ОСОБА_4 в іншу кімнату і штовхнув на крісло. Він ходив на кухню за ножем та наніс ОСОБА_4 колоті рани по ногам. Потерпіла ОСОБА_1 прийшла пізніше, і вона побачила, що відбувається і сказала, що зателефонує в поліцію. Він почав погрожувати ОСОБА_1 , при цьому виражався нецензурною лійкою. Далі, він притиснув на дивані в спальні коліном ОСОБА_1 , погрожував ножем, який він взяв на кухні, вона схопилась рукою за лезо ножа, він побачив кров на її лівій руці від ножа. ОСОБА_4 на той час була в своїй кімнаті, словесно намагалась завадити йому. Приїхала поліція. Можливо він душив її, ОСОБА_1 , бо вона була проти їх стосунків з ОСОБА_4 . Тоді він випив 0,7 л горілки на двох, може більше. В скоєному щиро розкаюється. Завдану шкоду не відшкодував, проте зобов`язується сплачувати, оскільки на даний час працевлаштувався.

Законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 08.03.2019 р. увечері, точного часу вона не пам`ятає, їй зателефонувала її онучка ОСОБА_1 і повідомила, що у неї порізані руки і її мама побита. Вона проживає окремо від дітей, коли приїхала до них, то побачила, що у онучки ОСОБА_1 була замотана рука, а донька ОСОБА_4 була в хаті, при цьому вже приїхала поліція. Крові в хаті було багато і посуд перебитий. Вона забрала онучку ОСОБА_1 і поїхали в поліклініку на приймальний покій, звідки їх направили в лікарню м. Київ. Приблизно о 23 год. вони були в лікарні м. Києва, де її онучці ОСОБА_1 лікарі наклали шви і відправили додому, сказавши з`явитись через місяць на пластичну операцію. Після пластичної операції ОСОБА_1 була в гіпсу. Тепер у неї два пальці рухаються, а один ні. Обвинувачений ОСОБА_3 приходить до місця проживання її доньки і вибиває двері та вікна. Крім того, приходить і приносить алкогольні напої, та змушує вживати її доньку ОСОБА_4 . На даний час її донька ОСОБА_4 та онучка ОСОБА_1 проживають у неї. З приводу покарання просила покарати обвинуваченого ОСОБА_3 суворо.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 08.03.2019 р. вона пішла гуляти і в обідню пору прийшла додому, у них був ОСОБА_3 . Вона знову пішла гуляти, потім вона зателефонувала мамі, її мобільний телефон був вимкнений, це відбувлось вже не перший раз. Вона прийшла додому, мама була в крові, її ноги і все, був безлад, розбитий посуд. ОСОБА_3 спав на ліжку. Вона почала сваритись і він, ОСОБА_3 , прокинувся. Вона сказала, що викличе працівників поліції, на що ОСОБА_3 розлютився, кинув її на ліжко, притиснув ногою живіт і душив. Вона виривалась і кричала. Він пішов на кухню, а вона хотіла втікти, проте не встигла. ОСОБА_3 затягнув її в кімнату і притулив до її обличчя ніж, який був за 2 см від її обличчя. ОСОБА_3 постійно погрожував їй вбивством, тому вона схопила лезо ножа лівою рукою, ОСОБА_3 її не відпускав, тримав і не дав викликати швидку допомогу. Проте вона його обманула і він її відпустив, пішов за водою, а вона в цей час викликала працівників поліції і бабусю. Потім ОСОБА_3 повернувся і сказав, що заріже її. В той час приїхала бабуся і забрала її. Просила призначити суворе покарання, оскільки він бив її не вперше, погрожував позбавленням життя, прикладав ніж неодноразово до її горла. В будинку він все побив, телевізор, меблі. Вона повернулась тоді додому близько 18-19 год., її мама хотіла його від неї відтягнути та він вдарив маму ліктем і у неї потекла кров. ОСОБА_3 вибачення не просив, шкоду не відшкодував. Навпаки бив її, мама його не впускала до будинку, він бив вікна, виламував двері, бо вважав себе господарем будинку.

Потерпіла ОСОБА_4 до суду не з`явилася, будучи належно повідомленою судом про розгляд даного кримінального провадження, до суду подала заяву про розгляд даного кримінального провадження у її відсутності, відносно покарання просила призначити покарання згідно закону.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 в умисному легкому тілесному ушкодженні, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України; в погрозі вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.129 КК України; та в необережному середньої тяжкості тілесного ушкодження, а його дії правильно кваліфіковано за ст. 128 КК України.

Визнаючи винним обвинуваченого ОСОБА_3 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, що відносяться, відповідно до ст. 12 КК України, за ч. 1 ст.125, ч. 1 ст. 129, ст. 128 КК України до злочинів невеликої тяжкості, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: відповідно до вимоги ІП Васильківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем працевлаштування характеризується негативно, за місцем проживання характеризується посередньо.

Судом, відповідно до ст. 66 КК України, обставини, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 : є щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому призначене покарання ОСОБА_3 буде відповідати його особі і вчиненому ним кримінальному правопорушенню.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи посередню характеристику на ОСОБА_3 за місцем його проживання, негативну характеристику за місцем його працевлаштування ТОВ «СНОК ЛТД», ЄДРПОУ 19069394, те, що він раніше не судимий, думку потерпілих та представника потерпілої ОСОБА_1 з приводу покарання, які просили йому призначити суворе покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в певному розмірі; за ч. 1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі на певний строк; за ст. 128 КК України у виді позбавлення волі на певний строк; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк; на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням на певний строк.

Цивільний позов потерпілими в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався та в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання, а тому, суд при постановлені вироку не застосовує до нього запобіжного заходу.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.125, ч. 1 ст.129, ст. 128 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.;

-за ч. 1 ст. 129 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

-за ст. 128 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Застосувати до призначеного покарання ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_3 обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_3 відраховувати з дня постановлення вироку.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме: предмет, зовні схожий на кухонний ніж, упакований в паперовий конверт білого кольору, що передано до камери зберігання речових доказів при ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам даного кримінального провадження.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Кравченко Л.М.