Ухвала суду № 98933981, 10.08.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/3327/20

н/п 1-кп/766/604/21

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу

10.08.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Зими А.Б.

прокурора: Жук Є.В.

обвинуваченої: ОСОБА_1

захисника: Коломойцевої Н.Л.

під час відкритого судового засідання з розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020230030000035 від 16.01.2020 р., за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаїв, громадянки України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області (суддя Валігурська Л.В.) з 26.02.2020 перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.05.2021 ОСОБА_1 був вдруге оголошений в розшук. Під час судового засідання 10.08.2021 Прокурор звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» щодо ОСОБА_1 , посилаючись на систематичні неявки останньої до суду та переховування, метою якого є уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення. Також просила врахувати відсутність відомостей про міцні соціальні зв`язки ОСОБА_1 та відсутність постійного місця проживання на території м. Херсона.

ОСОБА_1 під час судового розгляду заперечила проти задоволення клопотання прокурора, запевнивши у відсутності підстав для ухилення від явки до суду, проте не змогла пояснити поважність причин неявки для участі в судових засіданнях, а також не надала суду відомості щодо постійного місця проживання в м. Херсоні.

Захисник Коломойцева Н.Л. вважала передчасним обрання саме такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , оскільки остання заздалегідь попереджала про свої неявки,що свідчить про зацікавленість у розгляді кримінального провадження щодо неї.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги наступне.

Частиною ч. 1 ст. 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).

Наведена правова норма є відсильною щодо норм кримінально-процесуального закону, розміщених у розділі ІІ КПК. Зокрема, ч. 2 ст. 184 КПК України регламентовано, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. У ході проведення судового засідання встановлено, що зазначені вище вимоги кримінально-процесуального законодавства стороною обвинувачення було дотримано.

При вирішенні питання щодо доцільності застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд враховує положення ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 178 КПК, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997.

Питання щодо мети і підстав застосування запобіжних заходів регламентовані ст. 177 КПК. Зокрема, з ч. 1 ст. 177 КПК України випливає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як слідує зі змісту ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, пов`язаних із таємним заволодінням чужим майном, за які передбачена відповідальність строком від 2 до 5 років позбавлення волі. Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченої переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченої; відомості, що характеризують особу ОСОБА_1 , яка за час судового розгляду зарекомендувала себе як безвідповідальна та асоціальна особа, матеріали кримінального провадження відносно якої не містять відомостей щодо наявності міцних соціальних зв`язків, а неодноразово доручені судом приводи щодо ОСОБА_1 залишались невиконаними через відсутність останньої за вказаними нею ж адресами. Наведене свідчить про відсутність можливості здійснення належного контролю за ОСОБА_1 з боку правоохоронних органів у разі застосування менш суворого запобіжного заходу. Крім того ОСОБА_1 будучи вже оголошеною в розшук ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.10.2020, на виконання якої доставленою до суду, в подальшому повторно ухилилась від виконання обов?язків обвинуваченої в частині явки до суду.

Європейський Суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці вказує на те, що в розумінні Конвенції є обґрунтованою підозрою. Зокрема, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 175, справа «Нечипорук і Йонкало проти України»; п. 32, справа «Fox, CampbellandHartley v. the UK»; п. 88, справа «IglarMammadov v. Azerbaijan»; п. 42 «Котій проти України»; п. 51, справа «Erdagos v. Turkey»; п. 48 «Cebotari v. Moldova»).

Суд враховує, що для вирішення питання щодо можливої причетності обвинуваченої до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень здійснюється саме на виконання вимог п. п. 1, 2 ч.1 ст. 91 КПК України, якою визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

При цьому ч. 1 ст. 94 КПК визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, вирішення питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченого потребує дослідження доказів у їх сукупності. На даний час з?ясування обставин справи та перевірка їх доказами розпочато судом і досліджені докази свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому протиправних дій.

При вирішенні питання щодо наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК, суд враховує, що ЄСПЛ звернуто увагу на те, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання; він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21, справа «Подвезько проти України»).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 судом двічі оголошувалася в розшук через систематичне невиконання покладеного на неї обов`язку щодо явки до суду.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 (справа №5-1кс15), під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п?яти років, - виключено у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особі переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню. Або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне, з метою забезпечення кримінального провадження, попередження переховування ОСОБА_1 від суду та вчинення нею нових злочинів, клопотання прокурора задовольнити та застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 183 КПК України випливає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Обставин, встановлених частиною ч. 4 ст. 183 КПК України судом встановлено не було, а тому суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При вирішенні питання щодо обрання розміру застави суд враховує положення п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, якою розмір застави за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 обмежено від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, суд враховує, Закон України «Про державний бюджет на 2021 рік», яким зокрема встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення. Таким чином, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави розміром 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 23790гривень.

У разі внесення застави ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на неї обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до Херсонського міського суду Херсонської області, не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання.

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 183, 184, 194, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаїв) зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів терміном до «08» жовтня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 23790 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Херсонській області.

(Одержувач коштів – ТУ ДСА України в Херсонській області; Код отримувача ЄДРПОУ 26283946; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ (отримувач ТУ ДСА України в Херсонській області); Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA968201720355209001000001110).

Обвинувачений (заставодавець) має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави звільнити ОСОБА_1 з-під варти та покласти наступні обов?язки: прибувати за кожною вимогою до Херсонського міського суду Херсонської області, не відлучатися з місця постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання.

Якщо ОСОБА_1 не виконає покладені на неї обов?язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, і до останнього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Копію ухвали негайно вручити прокурору та обвинуваченій, захиснику, а також направити на адресу Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» та Ізолятору тимчасового тримання №1 ГУНП в Херсонській області (м. Херсон) для виконання.

Суддя: Л.В. Валігурська