Рішення № 98932676, 12.08.2021, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/471/21

Провадження № 2-а/936/10/2021

12.08.2021 смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Павлюк С.С.

за участі секретаря Собран Ю.О.,

та представника позивача Повідайчика О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Воловець в спрощеному позовному провадженні із повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Повідайчика Олега Івановича в інтересах ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Рущак І.В., Управління патрульної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В :

представник позивача звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Рущак І.В., Управління патрульної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування своїх вимог вказав, що згідно постанови серії ЕАН №4220461 від 17.05.2021 року на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.10 ст.121 КУпАП. Правопорушення полягало в тому, що позивач ОСОБА_1 17.05.2021 року о 14:42 год. подав звуковий сигнал в населеному пункті без потреби та перевозив дітей зріст яких менше 145 см. або менше 12 років, чим порушив п. 21.11.б ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.10 ст.121 КУпАП. Представник позивача зазначає, що винесена постанова є протиправною, в ній не зазначено місце й обставини вчинення адміністративного правопорушення, з постанови не вбачається, що позивач був суб?єктом адміністративного правопорушення, постанова не грунтується на жодному доказі. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 02.06.2021 року у вказаній справі відкрито спрощене провадження із викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримав та просить такий задовольнити.

В судове засідання представники відповідачів не з`явилися із невідомих суду причин, належним чином повідомлялися про час та місце останнього. У відзиві на позовну заяву представник відповідача Управління патрульної поліції в Закарпатській області зазначив, що зупинка транспортного засобу відбулась через порушення позивачем ПДР України. В ході перевірки документів інспектор помітив, що водій перевозив дитину, зріст якої менше 145 см. без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією транспортного засобу. Встановивши факт вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 125 та ч.10 ст. 121 КУпАП прийнято рішення про складання постанови. Інспектор роз?яснив позивачу його права, повідомив, що справу буде розглянуто на місці вчинення правопорушення. Постанова була оголошена позивачу, її копія вручена. Посилання позивача на те, що постанова була винесена за відсутності події адміністративного правопорушення не відповідає дійсності та спростовується відеозаписом з місця події з якого видно, що пасажир, який знаходився у автомобілі позивача, чітко зазначив, що дитині (яка знаходилась в автомобілі) вже 11 років, та їй не потрібно автокрісло, оскільки вони відвозили дитину на невелику дистанцію в школу. Просить відмовити у задоволенні позову.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області Рущак І.В. була винесена постанова серії ЕАН №4220461 від 17.05.2021 року про те, що ОСОБА_1 17.05.2021 року о 14:42 год. подав звуковий сигнал в населеному пункті без потреби та перевозив дітей зріст яких менше 145 см. або менше 12 років, чим порушив п. 21.11.б ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.10 ст.121 КУпАП..

Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Частиною 10 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил перевезення дітей.

Згідно п. 21.11.б ПДР України, водієві забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, - у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля - без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда;

Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

На підтвердження обставин справи відповідачем до відзиву на позовну заяву додано оптичний диск з місця події, на якому міститься відеозапис правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відтак, надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.

Як встановлено судом, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.

Таким чином, наданий суду відеозапис не є допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України.

Суд також зауважує, що до матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення, який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що наданий до суду відеозапис починається лише з моменту зупинення автомобілю позивача та початку розгляду справи. Сам факт правопорушення даним відеофайлом не зафіксовано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації №R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області Рущак І.В. не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Крім того, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення зазначено норми, представниками відповідачів не надано суду жодних належних доводів на спростування позовних вимог представника позивача Повідайчика О.І.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим, тому постанову серії ЕАН №4220461 від 17.05.2021 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.10 ст. 121 КУпАП слід скасувати.

З наведених мотивів, оцінивши докази у справі, суд прийшов до висновку про задоволення позову.

Крім цього, згідно положень абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням висновку суду про ухвалення рішення на користь позивача, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Закарпатській області судовий збір в розмірі 454 грн.

Керуючись ст.2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

В И Р І Ш И В :

позов Повідайчика Олега Івановича в інтересах ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Рущак І.В., Управління патрульної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4220461 від 17.05.2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.10 ст.121 КУпАП - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривень.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 286, 293, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: Повідайчик Олег Іванович, місце знахлдження: АДРЕСА_2 ;

Відповідач :інспектор Управління патрульної поліції в Закарпатській області Рущак І.В., місце знаходження: вул. О. Кошового, 2, м. Ужгород, Закарпатська область;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Закарпатській області, місце знаходження: вул. О. Кошового, 2, м. Ужгород, Закарпатська область;

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місце знаходження: вул. Федора Ернеста, №3, м. Київ.

Cуддя Павлюк С.С.