Вирок № 98932489, 06.08.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/1548/21

Номер провадження 1-кп/237/746/21

ВИРОК

Іменем України

06.08.21 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кучко Я.Ю.,

при секретарі Махно Ю.В.,

за участю:

прокурора Шинкаренка Є.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Кравченка В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за № 22021050000000115 від 29.04.21 року з угодою про визнання винуватості відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка м. Курахове, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Мар`їнського районного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 22021050000000115 від 29.04.21 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 110 КК України.

Між прокурором Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Донецької області Шинкаренком Є.С. та обвинуваченою ОСОБА_1 у присутності захисника - адвоката Кравченка В.В. 06 серпня 2021 року було укладено угоду про визнання винуватості, з якої вбачається, що упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Російської Федерації (далі - ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.

06.04.2014 незаконними збройними формуваннями було оточене та захоплене приміщення Донецької обласної державної адміністрації, розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Пушкіна, буд. 34, а також ряд інших адміністративних будівель державних органів.

З метою приховування своєї злочинної діяльності, а також визнання терористичної організації «ДНР», як державного утворення на міжнародному рівні, отримання більш поширеної підтримки серед місцевого населення Донецької області, пропаганди і поширення ідеології створення псевдодержавного утворення на території південно-східної частини України, отримання фінансування та іншого сприяння своєї терористичної діяльності, а також подальшої легітимізації своєї терористичної діяльності, спрямованої на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, керівником терористичних груп 07.04.2014 утворено організацію, яка, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною, під назвою «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР») шляхом об`єднання окремих терористичних груп у стійке об`єднання трьох і більше осіб, з метою продовження здійснення терористичної діяльності, у межах якого було здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та видано Акт про проголошення державної самостійності «ДНР», яким публічно закликали місцеве населення до проведення 11.05.2014 на порушення порядку, встановленого Конституцією України, так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР».

10.04.2014 так званою «Радою самопроголошеної «Донецької народної республіки», утвореною 07.04.2014 у м. Донецьку, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України - тобто стійкого об`єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією, з метою утворення у межах території Донецької області держави - «Донецька народна республіка», у порушення ст. ст. 1, 2, 5, 8, ч. 2 ст. 19, ст. 73, п. 3 ч. 1 ст. 85, п. п. 13, 18, 20 ч. 1 ст. 92, ст. ст. 132, 133 Конституції України був оголошений референдум, проведений представниками зазначеної терористичної організації на території Донецької області 11.05.2014, на вирішення якого було поставлено питання: «Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Донецької Народної Республіки?», тобто питання щодо зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме незаконного виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької області.

13.04.2014 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію. Також Указом Президента України № 116/2018 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», яким формат проведення АТО змінено на операцію об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.

Так, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Організація і порядок проведення референдумів та територіальний устрій України, згідно з положеннями ст. 92 Конституції України, визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст. ст. 132, 133 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

12.11.2010 ОСОБА_1 обрана депутатом Богоявленської сільської ради VI скликання та має цей статус станом на сьогодні згідно п. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Усвідомлюючи положення і вимоги вищевказаних норм законодавства ОСОБА_1 розуміла протиправність інших будь-яких умисних дій, вчинених з метою зміни меж території України.

ОСОБА_1 у травні 2014 року, діючи умисно, за попередньою змовою в групі з іншими особами, перебуваючи на території с. Богоявленка, Мар`їнського району, Донецької області, здійснила дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які полягали у проведенні на території вказаного населеного пункту так званого «загального обласного референдуму» з вирішення серед місцевого населення питання про підтримку «Акта про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки» та створення на території Донецької області, всупереч Конституції України, іншого державного утворення - «Донецька народна республіка» у межах, визначених Конституцією України, як територія Донецької області держави України.

Так, у травні 2014 року (більш точні дата, час та місце в ході досудового слідства не встановлені), діючи з власних політичних міркувань, ОСОБА_1 надала свою добровільну згоду невстановленим досудовим розслідуванням особам, відносно яких проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, на участь у роботі так званої «дільничної виборчої комісії» в с. Богоявленка Мар`їнського району Донецької області та проведення 11.05.2014 вищевказаного «референдуму» у приміщенні сільського будинку народної творчості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

11.05.2014 у період часу з 08.00 год. до 20.00 год. ОСОБА_1 , будучи членом так званої «дільничної виборчої комісії», в с. Богоявленка, у приміщенні, розташованому за вищевказаною адресою, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме: виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької області, діючи з власних політичних міркувань, за попередньою змовою з іншими особами, стосовно яких проводиться досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, видавала жителям так звані «бюлетені» для голосування, а також формувала списки громадян, які брали участь у вказаному незаконному голосуванні.

Після 20.00 год. 11.05.2014 - часу закінчення так званого «загального обласного референдуму» у с. Богоявленка, ОСОБА_1 та інші особи, так звані «члени дільничної виборчої комісії», здійснили підрахунок бюлетенів за результатами проведення вказаного «референдуму», про що склали та підписали відповідний протокол.

У подальшому бюлетені, протокол та інші документи, що підтверджували факт проведення так званого «загального обласного референдуму» з вирішення питання про підтримку «Акта про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки», були передані невстановленим органом досудового розслідування представникам терористичної організації «ДНР» для використання у наступному проголошенні 12.05.2014 так званого «державного суверенітету» терористичної організації «ДНР» та зверненні керівників «ДНР» до Російської Федерації щодо приєднання «Донецької народної республіки» до її складу.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 110 КК України, як умисні дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території України та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Окрім того, в угоді про визнання винуватості вказано, що під час досудового розслідування підозрювана повністю визнала свою винуватість у вчиненні злочину та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, а саме у тому, що вона за попередньою змовою групою осіб здійснила дії з метою зміни меж території України та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Також, у вказаній угоді узгоджено вид та розмір покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком.

При визначенні узгодженої міри покарання під час укладання угоди сторонами враховано фактичні обставини скоєного правопорушення, пом`якшуючі їх покарання обставин, до яких віднесено щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 зазначила, що вона цілком розуміє характер обвинувачення, яке їй пред`явлено. Визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України в повному обсязі, щиро розкаялась, визнала фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, надала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченої - адвокат Кравченко В.В. в підготовчому судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченій.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконавши вимоги п. п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст.110 КК України умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі караються позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, а тому у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між обвинуваченою ОСОБА_1 та прокурором, за участі захисника, може бути укладено угоду про визнання винуватості.

Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.

Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між прокурором та овибунваченою за участю захисника угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу України кваліфіковано вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачена свою провину визнає повністю, в скоєному розкаялась, може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, отже суд прийшов до висновку, що укладену угоду про визнання винуватості слід затвердити та призначити обвинуваченій покарання передбачене угодою.

Цивільний позов не пред`являвся.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 06 серпня 2021 року, укладену між прокурором Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Донецької області Шинкаренком Є.С. та обвинуваченою ОСОБА_1 у присутності захисника - адвоката Кравченка Віталія Володимировича.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 110 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_1 покарання, передбачене угодою про визнання винуватості, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 110 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Марїнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Я.Ю. Кучко