
Справа № 202/4634/21
Провадження № 1-кс/202/4051/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2021 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О.
за участю секретаря судового засідання Калантаєнко Д.В.
прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Білого А.О.
підозрюваного ОСОБА_1
захисників: Білей Ю.О.
Ішханяна А.Р.
Ахмедова Д.Р.о.
розглянувши клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області Хоржевського Д.Д., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Білим А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого продавцем консультантом в ФОП ОСОБА_2 , раніше судимого в останнє вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 29.11.2019 року засуджений до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного в кримінальному провадженні №12021040000000123 від 17.02.2021 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000123 від 17.02.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1; 255-3 ч.1 КК України.
Слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області Хоржевського Д.Д., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Білим А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в кримінальному провадженні №12021040000000123 від 17.02.2021 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України - задовольнити..
Згідно з матеріалами клопотання, протягом 2020 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, протиставляючи себе нормам законності та бажаючи продовжувати свою діяльність в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, невстановлена в ході досудового слідства особа, яка у кримінальному світі є суб`єктом підвищеного злочинного впливу, надала ОСОБА_3 статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу на території Дніпропетровської області, а саме «смотрящий за м. Кривий Ріг та Криворізьким районом Дніпропетровської області».
Одночасно з цим, отримавши статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, ОСОБА_3 зобов`язувався дотримуватися чітко визначених правил особистісної поведінки щодо взаємовідносин з іншими категоріями криміногенного світу та поширення свого злочинного впливу.
Таким чином, ОСОБА_3 перебуваючи у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, у жовтні 2020 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах та місці, з корисливих спонукань, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, вирішив створити злочинне угрупування з числа знайомих йому осіб, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для спільного вчинення злочинів, які характеризувалась наявністю організатора, розробленого єдиного плану вчинення кожного злочину, відомого всім учасникам групи, стійкими зв`язками і розподілом функцій учасників групи, із залученням на епізодичні злочини інших осіб, спрямованих на досягнення цього плану та розподілом між учасниками групи грошових коштів здобутих злочинним шляхом.
вищевказані особи, яким ОСОБА_3 запропонував бути співучасниками у скоєні вищезазначених злочинів, на що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив особистого збагачення злочинним шляхом, дали свою згоду на вхід в склад організованої групи і спільні скоєння злочинів.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (кримінальне прізвисько « ОСОБА_1 »), здійснює поширення злочинного впливу, а саме: підшукує підприємців (фермерів), осіб з кримінального світу, яких можливо обкласти даниною, яка в подальшому розподіляються між співучасниками організованої групи, на «воровський общак», забезпечення «гріву»; контролювання вчасного надходження «гріву» особам, які перебувають в місцях позбавлення волі; виступав силовою підтримкою у вирішенні конфліктних ситуацій;
Так, у жовтні 2020 року, більш точний час слідством не встановлено, громадянка ОСОБА_7 , достовірно знаючи що ОСОБА_3 , має статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу а ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають статус суб`єктів злочинного впливу, з метою вирішення за грошову винагороду конфліктної ситуацій яка виникла із громадянином ОСОБА_8 , а саме погашення не існуючого боргу, звернулась до останніх із необхідністю поширення злочинного впливу.
В свою чергу, ОСОБА_3 , маючи статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, а ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , маючи статус суб`єктів злочинного впливу, діючи умисно, протиправно протиставляючи себе нормам законності в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві відповіли згодою на звернення ОСОБА_7 із поширенням злочинного впливу з метою вирішення за грошову винагороду конфліктної ситуацій яка виникла із ОСОБА_8 , а саме погашення не існуючого боргу у сумі 10 000 доларів США, в свою чергу повідомивши останній про необхідність отримання ними 20 000 доларів США за вирішення вказаного спірного питання для поповнення «общаку» та забезпечення «підігріву» осіб, що перебувають в місцях позбавлення волі.
У свою чергу ОСОБА_8 , отримавши вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи що останні мають статус суб`єктів злочинного впливу, розуміючи фізичну перевагу останніх, приймаючи їх погрози як реальні, боячись застосування до нього насильства, небезпечного для життя та здоров`я, неодноразово передавав останнім грошові кошти.
У подальшому, отримавши такі грошові кошти, відповідно до розробленого злочинного плану ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 поділили між собою.
05.08.2021 року о 16 год. 36хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено по підозру у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та в умисному поширенні в суспільстві злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у частині 5 статті 255 КК України, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України.
Підозра ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який прямо вказує на ОСОБА_1 як на особу, яка вимагала у останнього грошові кошти; Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 ; Протоколами проведених НСРД: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-відео контроль особи, контроль за вчиненням злочину; Протоколами обшуків; Висновком судово-медичної експертизи; Речовими доказами, у тому числі грошовими коштами у сумі 70 000 гривень, які були вилучені 05.08.2021.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий обґрунтовує наступним:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_1 , слід зазначити, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 255-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, та у разі визнання судом виним ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення то останній може нести покарання пов`язане з позбавленням волі. Саме дані факти дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , розуміючи вказані обставини, та у разі застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності;
-в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_1 , слід зазначити, що на теперішній час під час досудового розслідування, не встановлені всі можливі речові докази, які мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, про які достовірно відомо ОСОБА_1 . Саме даний факт дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , розуміючи вказані обставини та у разі застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_1 матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому він підозрюється;
-незаконно впливати на свідків, потерпілого або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_1 слід зазначити, що на теперішній час під час досудового розслідування, не встановлено всіх свідків, яким відомо про злочинну діяльність ОСОБА_1 , відомості про яких та про їх місцезнаходження достовірно відомо останньому. Щодо впливу на потерпілого, слід зазначити, що під час вчинення відносно останнього дій направлених на вимагання у нього грошових коштів, ОСОБА_1 спільно з іншими підозрюваними здійснювали вплив на потерпілого, погрожували застосування насильства та безпосередньо вчиняли відносно потерпілого насильства, шляхом нанесення йому тілесних ушкоджень за допомогою ножа та кулаків. Більш того, ОСОБА_1 підозрюється у умисному встановленні та поширенні в суспільстві злочинного впливу, має значний авторитет серед кримінального світу в м. Кривий Ріг та Дніпропетровській області, що дає підстави вважати, що у разі обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу останній матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний схильний до їх вчинення, що підтверджується тривалим періодом вчинення злочину у якому він підозрюється, а також репутацією самого підозрюваного ОСОБА_1 , який є суб`єктом злочинного впливу, офіційно ніде не працевлаштований, що надає органам досудового розслідування підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 живе виключно за рахунок грошових коштів, отриманих в наслідок скоєних злочинів.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , а також відповідає особі підозрюваного, просять застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Захисники підозрюваного вважали підозру необґрунтованою, а ризики не доведеними та просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту..
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження № 12021040000000123 від 17.02.2021, заслухавши думку прокурора, захисників, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021040000000123 розпочате 17.02.2021 року.
05 серпня 2021 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
05 серпня 2021 року о 16 год.36 хв. ОСОБА_1 затримано.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні № 12021040000000123 доказами, а саме: Показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який прямо вказує на ОСОБА_1 як на особу, яка вимагала у останнього грошові кошти; Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 ; Протоколами проведених НСРД: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-відео контроль особи, контроль за вчиненням злочину; Протоколами обшуків; Висновком судово-медичної експертизи; Речовими доказами, у тому числі грошовими коштами у сумі 70 000 гривень, які були вилучені 05.08.2021.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою, відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.
Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 року у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданнями попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Санкція ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України, яка інкримінується підозрюваному, визначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин.
Враховуючи наявну обґрунтовану підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України, які виразилися у здійсненні впливу на потерпілого із погрозою насильства та вимаганням грошових коштів від потерпілого, також існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у судовому засіданні та слідчий в клопотанні, враховуючи ступень тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який раніше судимий та вчинив злочин у період іспитового строку, той факт, що останній, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення, незаконно впливати на свідків, потерпілого або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.
При цьому, доводи сторони захисту щодо даних про особу підозрюваного не гарантують запобігання встановлених ризиків без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування та висновки слідчого судді.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3; 42; 176; 177; 183; 186; 193; 194; 196; 197 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області Хоржевського Д.Д., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Білим А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в кримінальному провадженні №12021040000000123 від 17.02.2021 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2; 255-1 ч.1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, помістивши до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», строком до 16 год.36 хв. - 03 жовтня 2021 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Білого А.О. та начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області.
Визначити строк дії ухвали до 16 год. 36 хв. 03 жовтня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 09.08.2021 року.
Слідчий суддя Г.О. Кухтін
Судове рішення № 98930798, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 06.08.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/4634/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: