Рішення № 98929636, 04.08.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10809/20

Категорія 59

2/295/787/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючого судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Гльози М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Житомирської міської ради,

ОСОБА_2 ,

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Як зазначено у позовній заяві, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мити позивача ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді автомобіля «Citroen Berlingo», номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Позивач вказує, що він і його брат ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями померлої матері, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає, брат відмовився від прийняття спадщини. Заповіту померла ОСОБА_3 не залишила.

У встановлений шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що зумовлено тривалою хворобою та карантинними обмеженнями, які були запроваджені з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 02.11.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 11.03.2021 залучено до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, як співвідповідача, ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) та встановлено останньому п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов.

Відповідачі не скористалися своїми процесуальними правами та відзиви на позов не подали.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 25.05.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні за його участю позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позові. Додатково пояснив, що строк для прийняття спадщини позивачем було пропущено у зв`язку з тим, що після смерті матері він перебував у пригніченому стані та тривалий час хворів. Також вказав, що зв`язок з відповідачем ОСОБА_2 відсутній, оскільки він проживає на території Російської Федерації. У судове засідання, яким закінчується розгляд справи, позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав та просив задоволити.

Від представника відповідача Житомирської міської ради Сищук Н.М. на електронну пошту суду надійшло клопотання про розгляд даної цивільної справи у відсутність представника міської ради.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали суді від 11.03.2021 та судової повістки за місцем проживання відповідача, однак судова кореспонденція повернулася на адресу суду не врученою.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання, яким завершується розгляд справи, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 була матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 09.07.2019 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом.

Відповідно до копії медичної документації, яка міститься у матеріалах справи, позивач ОСОБА_1 хворіє на ряд захворювань, а саме хронічну хворобу нирок, цукровий діабет, атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз аорти, вінцевих судин, гіпертонічну хворобу, хронічний гепатит змішаного ґенезу та ряд інших хвороб (а.с. 34-42).

Згідно з ч.1 ст.4 Цивільного процесуального України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Стаття 1261 Цивільного кодексу України встановлює, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із частинами першою, третьою, п`ятою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Звертаючись до суду з вимогою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на наявність обставин, які перешкоджали йому своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та зазначив, що у встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою, що пов`язане із тривалою хворобою, з неодноразовим операційним втручанням та стаціонарним лікуванням; вказані обставини підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, оцінюючи обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд дійшов висновку про наявність у нього об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , що є підставою для визначення йому додаткового строку, у межах заявлених вимог, тривалістю один місяць, який суд вважає достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю один місяць від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідачі: Житомирська міська рада; адреса 10014, м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова 4/2; ідентифікаційний код 13576954;

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Воробйова Т.А.