Ухвала суду № 98928552, 11.08.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21846/21

Провадження № 1-кс/947/10908/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_5 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Як вбачається з клопотання, співробітниками УПН ГУ НП в Одеській області 04.02.2020 отримано інформацію щодо групи осіб, які на території м. Одеси та Одеської області займаються виготовленням, придбанням, перевезенням, зберіганням з метою збуту та збутом психотропних речовин.

Під час досудового розслідування встановлено, що група з невстановленої кількості осіб, до складу якої входять особи ромської національності, займається незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів на території м. Одеси.

Так, до зазначеної групи відносяться ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які маючи міцні сімейні стосунки, об`єднавшись спільним єдиним умислом на незаконне збагачення, організували збут наркотичного засобу - метадону. Будучи обізнаними про методи та форми роботи правоохоронних органів, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою особистої наживи та уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою здійснення протиправної діяльності, вирішили збувати наркотичні засоби безконтактним способом, шляхом так званих «закладок».

Згідно отриманих слідством доказів та відповідно до інформації отриманої УБН в Одеській області ДБН НП України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, здійснюють незаконне придбання наркотичного засобу (метадону).

Зазначений наркотичний засіб, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перевозять, використовуючи транспортний засіб легковий автомобіль марки «Daewoo lanos», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », VIN « НОМЕР_3 », до місць фасування, з метою продовження реалізації свого злочинного умислу спрямованого на збут наркотичного засобу.

19.07.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.07.2021 року проведений обшук автомобілю марки «Daewoo lanos», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », VIN « НОМЕР_3 ». Під час обшуку виявлено та вилучено: автомобіль марки «Daewoolanos», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », VIN « НОМЕР_3 ».

Крім того, після проведення обшуку, 19.07.2021 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 321 КК України. 19.07.2021 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 307 КК України.

У зв`язку з викладеним, у органа досудового розслідування виникла необхідність в арешті наступних предметів: автомобілю марки «Daewoo lanos», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », VIN « НОМЕР_3 ».

Метою необхідності накладення арешту згідно п.1, п.11 ч.2 ст.170 КПК України, є проведення збереження речових доказів, якими є: автомобілю марки «Daewoo lanos», який має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, його арешт потрібен для позбавлення власника можливості відчужувати вказане майно, або псування, втрати, знищення, перетворення, передачі, що в свою чергу в подальшому унеможливить прийняття законного, та об`єктивного рішення.

2. Позиції учасників в судовомузасіданні при розгляді клопотання.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, вказавши, що транспортний засіб використовувався під час перевезення наркотичних засобів, що також підтверджується протоколом за результатами проведення негласних слідчо-розшукових дій.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вказавши, що накладення арешту буде суперечити вимогам законодавства, родина ОСОБА_9 користується автомобілем, але автомобіль у травні місяці був наданий в оренду ОСОБА_10 , яка є матір`ю підозрюваного. У разі накладення арешту, представник власника майна просила надати автомобіль у користування.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1.Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»: «Зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів».

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Як вбачається з клопотання, 19.07.2021 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. 19.07.2021 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку, 19.07.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведений обшук автомобілю марки «Daewoo lanos», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », VIN « НОМЕР_3 », який був вилучений.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучений автомобіль може бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, оскільки підозрювані особи використовували вказаний транспортний засіб під час збуту наркотичних засобів, зокрема, відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу за результатами проведення негласних слідчо-розшукових заходів від 14.05.2021 року.

Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання предмету речовим доказом від 19.07.2021 року, відповідно до якої вилучений автомобіль визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути використане в якості речових доказів в рамках даного кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно може містити відповідну доказову інформацію в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого знищення та зміни, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні речі.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Також, враховуючи те, що існує ризик зміни або знищення майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону розпорядження та користування зазначеним майном, з метою запобігання вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_5 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України задовольнити.

Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на автомобіль марки «Daewoo lanos», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », VIN « НОМЕР_3 », з подальшим утриманням транспортного засобу на майданчику тимчасового збереження транспортних засобів, в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1