Ухвала суду № 98927389, 06.08.2021, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/884/21

Провадження № 1-кп/675/95/2021

У Х В А Л А

"06" серпня 2021 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Ткачук Я.Л., прокурора Юдкіна В.Л., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників Власюка П.О., Радченка М.Г., Новікової Н.І., Троцької Л.Д., розглядаючи в м. Ізяслав Хмельницької області в відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180000000248 від 29.08.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Ізяславського районного суду Хмельницької області 01.06.2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019180000000248 від 29.08.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України по якому призначено підготовче судове засідання.

При цьому, необхідно зазначити, що згідно ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24.06.2021 року було обрано відносно ОСОБА_1 (по тексту - ОСОБА_1 , обвинувачений) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, - до 22.08.2021 року включно, з можливістю внесення застави у виді 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908000 (дев`ятсот вісім тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У підготовчому судовому засіданні 06.08.2021 року прокурор подав клопотання про продовження строку обраного щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки зі спливом визначеного строку його дії розглянути кримінальне провадження неможливо, однак ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу не зменшилися.

На переконання прокурора, в разі, коли не буде продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинувачений зможе переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а інші більш м`які запобіжні заходи, з огляду на його особу не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. Також прокурор просив врахувати тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та те, що обвинувачений порушував умови застосованого до нього домашнього арешту в рамках досудового розслідування, внаслідок чого оголошувався в розшук.

Прокурор звертав увагу, що вказані ним в клопотанні ризики існували ще на момент обрання запобіжного заходу та його подальшого продовження в ході досудового розслідування, про що вказують відповідні ухвали слідчого судді, та не могли зменшитися і вже після обрання запобіжного заходу судом.

Як вважає прокурор, на даний час відсутні підстави для скасування чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в разі його зміни обвинувачений об`єктивно може переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник, позицію якого повністю підтримав обвинувачений, вказував на відсутність підстав для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки доводи прокурора є тільки його припущеннями, які не доведені належними доказами.

На думку обвинуваченого та його захисника, більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема такий як домашній арешт в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку під час судового розгляду кримінального провадження.

Заслухавши позицію прокурора в обгрунтування поданого клопотання та доводи обвинуваченого і його захисника щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, який не пов`язаний з триманням під вартою, суд встановив наступні обставини та прийшов до такого висновку.

Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Стаття 177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, ніде офіційно не працює і не має постійного джерела прибутку та, який обґрунтовано обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років із конфіскацією майна; судове провадження знаходиться на початковій стадії.

На переконання суду, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, про що неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії».

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд враховує, що суть презумпції невинуватості полягає не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого.

На даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вважає суд, санкції інкримінованованих кримінальних правопорушень дають об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 зможе переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Про вказане об`єктивно свідчить, зокрема і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_1 не дотримувався своєї процесуальної поведінки, оскільки, відповідно до рапортів співробітників поліції, він порушував умови домашнього арешту, застосованого до нього ухвалою слідчого судді від 18.02.2021 року, що ним власне і не заперечується, що стало підставою для оголошення його в розшук.

Також суд враховує репутацію обвинуваченого і його слабкі соціальні зв`язки, так як він не має власної сім`ї, постійного місця роботи та відсутні постійні джерела доходів. Вказане не спростовано належними та допустимими доказами.

При цьому, обвинувачений по своїй суті негативно характеризується, обвинувачується у вчиненні більше 30 умисних злочинів, займається злочинною діяльністю тривалий період часу, а відтак є об`єктивні підстави вважати, що перебуваючи на волі, зможе продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Такі обставини у своїй сукупності свідчать, що продовжують існувати ризики, які були враховані судом при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, та по своїй суті суттєво не змінилася обстановка, що дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м`який запобіжний захід не пов`язний з триманням під вартою.

Наявність вищевикладених ризиків у межах кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених ним в судовому засіданні.

При цьому необхідного наголосити, що запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому. Стороною обвинувачення такі ризики відповідно до ст. 177 КПК України доведені, які в сукупності із обґрунтованим обвинуваченнням у вчиненні, зокрема, тяжких злочинів є підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.

Доводи захисника і обвинуваченого про можливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд відхиляє, оскільки обставини, на які вони покликаються, не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотанні прокурором. Такі обставини не є визначальними та такими, що давали б можливість застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, в тому числі і у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На думку суду, прокурор довів, що на момент розгляду кримінального провадження, продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, які не могли зменшитися, що дає підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У даному випадку, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження останньому строку найсуворішого запобіжного заходу є виправданою.

З огляду на наведене, доводи захисника та обвинуваченого про застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, суд відхиляє, натомість обирає запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04.10.2021 року.

Згідно приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цією статті.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього, а відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 цього Кодексу розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд враховує, що у відповідності до приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2270,00 гривні.

Разом з цим, приписами ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо, зокрема, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду, що протягом 10 місяців діяльності групи осіб, до складу якої входить і обвинувачений ОСОБА_1 , обіг грошових коштів від незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин становив більше одного мільйона гривень, то на думку суду, має місце виключний випадок, визначений ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки застава ОСОБА_1 в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків.

Тим самим, розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків під час даного кримінального провадження має становити 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908000, 00 гривень та який вже був визначений ухвалою про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст. 178 КПК України, обставини в їх сукупності, суд приходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто як вже зазначено вище - до 04.10.2021 року з можливістю внесення застави та покладення відповідних обов`язків, оскільки тільки такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183-184, 193-194, 196-197, 199, 201, 314, 331, 369-372, 395 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк обраного щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор» до 04.10.2021 року

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у виді 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908000 (дев`ятсот вісім тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04.10.2021 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор», вручити у встановленому порядку прокурору, обвинуваченому та його захиснику.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той самий строк і в тому ж самому порядку, з дня отримання копії даної ухвали.

Суддя О.В. Король