Постанова № 989201, 04.06.2007, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2007 р.

Справа № 5а/48-670

12:45

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

при секретарі судового засідання Степан Т.В.

Розглянув справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Млинівці", вул.Каборвецька, б.10, с. Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області, 47242

до відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції, вул. Львівська, 2, м. Зборів,Тернопільської області,47200

відповідача 2: Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец`юст" в особі Тернопільської філії, вул. Стуса, 1,Тернопіль,46000

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Забитівської Любові Броніславівни, с.Кудобинці, Зборівського району, Тернопільської області.

про визнання незаконними дій державного виконавця про включення в акт опису та арешту майна приміщення адмінбудинку, про визнання нечинними акту опису та арешту майна від 14.02.2003р. та акту про проведення прилюдних торгів від 09.09.2003р. .

За участю представників сторін:

позивача: представник Сидоров П.В.(довіреність від 01.03.07 р.)

першого відповідача: Непрілий М.Є. –головний державний виконавець

другого відповідача:

третьої особи: Авдєєнко В.В. –представник (дов. Від 25.07.2006р.)

Закрите акціонерне товариство “Млинівці”, с.Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області звернулося в господарський суд з позовом до відділу Державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції, вул. Львівська, м.Зборів, Тернопільської області, та до Спеціалізованого державного підприємства “УКРСПЕЦ’ЮСТ” в особі Тернопільської філії, вул..Стуса, 1, м. Тернопіль про визнання незаконними дій державного виконавця про включення в акт опису та арешту майна приміщення адмінбудинку, про визнання нечинними акту опису та арешту майна від 14.02.2003р. та акту про проведення прилюдних торгів від 09.09.2003р. про реалізацію з прилюдних торгів приміщення контори в с.Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області (заг.площею 235,2 кв.м., підвалом 52,2кв.м., двоповерхова будівля, стіни цегляні, фундамент –великоблочні, бетонні, підлога дерев’яна з керамічної плитки, бетонна, покрівля –азбесцементовані листи на дерев’яному каркасі ).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.09.2003р. було видано акт про проведені прилюдні торги, затверджений в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції про реалізацію з прилюдних торгів приміщення контори в с.Млинівці, Зборівського р-ну на виконання рішень суду про стягнення заборгованості з ВАТ „Зборівхлібопродукт” та передачу його Покупцю –Забитівській Любов Броніславівні за ціною 13826грн., проте, як зазначає позивач, на торги було виставлено не приміщення адмінбудинку (двоповерхова будівля), що належало ВАТ „Зборівхлібопродукти”, а було виставлено контору-лабораторію, що належала позивачу ЗАТ „Млинівці”, тобто відділом ДВС реалізована будівля, яка не належала боржнику, а належала ЗАТ „Млинівці”, який набув право власності в порядку, визначеному законом, шляхом внесення будівлі до статутного фонду товариства у відповідності з установчим договором, зареєстрованим Зборівською районною радою за реєстраційним номером 0117, також зазначив, що в приміщенні контори знаходиться сертифікована лабораторія, без якої взагалі не можлива діяльність товариства позивача. При цьому позивач стверджує, що реалізація контори із сертифікованою лабораторією, яка є власністю ЗАТ „Млинівці”, а не боржника була вчинена внаслідок порушення державною виконавчою службою при описі, арешті і реалізації майна ряду норм діючого законодавства, а саме: ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначений порядок вчинення виконавчих і встановлено, що нерухоме майно реалізується лише в третю чергу, тобто після того, як буде встановлено відсутність майна , яке безпосередньо не використовується у виробництві, готової продукції, а також інших матеріальних цінностей, які безпосередньо не використовуються у виробництві, а на момент відкриття виконавчого провадження і до моменту продажу, у підприємства-боржника були кошти, які стягуються в першу чергу, однак державним виконавцем даних обставин не з’ясовано, п. 5.6.6. «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999р. №74/5, яким передбачено порядок здійснення опису та арешту майна та порядок складання акту опису та арешту майна, який (порядок) порушений ДВС, п. 2.1, п.3.7 та п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5, тому, зазначає позивач, дії відповідачів щодо опису, арешту і реалізації майна є незаконними і відповідні акти є нечинними.

Ухвалою суду від 14.03.2007р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Забитівську Любов Броніславівну, жительку с.Кудобинці, Зборівського району, Тернопільської області.

Перший відповідач у запереченнях на позов від 03.04.2007р. № 30 та його представник в судових засіданнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно з повідомленням Зборівського БТІ на запит від 03.08.2005р. за ВАТ «Зборівхлібопродукти»зареєстровано 10/100 частини від цілісного майнового комплексу в с. Млинівці, вул. Кабаровецька, 10, а згідно листа Зборівського БТІ від 03.04.2007р. станом на 14.02.2003р., тобто на день накладення арешту на майно, будівля контори зареєстрована за ВАТ «Зборівхлібопродукти»згідно наказу №462 регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області від 18.05.1998р., тому дії державного виконавця про включення в акт опису та арешту майна приміщення адмінбудинку є законними, і зазначив, що порядок опису був дотриманий, боржнику було надіслано акт опису- арешту майна, який він мав право оскаржити, що останній не зробив.

Другий відповідач у відзиві на позовну заяву (лист від 12.03.2007р. №30) та його повноважний представник в судових засіданнях проти позову заперечують, посилаючись на те, що примусова реалізація нерухомого майна –приміщення контори, яка належала ВАТ „Зборівхлібопродукти”, що підтверджується наданим Зборівським РБТІ витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.05.2003р., здійснювалась на підставі договору №3200351 від 18.07.2003р. про реалізацію арештованого майна, укладеного з відділом державної виконавчої служби Зборівського РУЮ в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5 і всі обов”язки, обумовлені даним договором та чинним законодавством України Тернопільська філія СДП „Укрспец”юст” виконала в повному обсязі без жодного порушення порядку реалізації арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів.,

Третя особа в запереченнях на позовну заяву від 24.04.2007р. та її повноважний представник в судових засіданнях вважають, що в задоволені позову слід відмовити, виходячи з того, що позивачем даний адміністративний позов подано до суду з пропущенням строку позовної давності за відсутності поважних причин для відновлення вказаного строку, оскільки в силу вимог ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а як видно із ухвали Верховного Суду україни від 29.06.2006р. по справі №6-8759ск04, ЗАТ «Млинівці»звернулося в жовтні 2003 року з позовом до ДВС Зборівського районного управління юстиції, СДП «Укрспец’юст», ВАТ «Зборівхлібопродукти», Забитівської Л.Б, зокрема, про визнання незаконними дій державного виконавця по опису та арешту майна, визнання недійсним акту від 09.0.92003р. про проведені прилюдні торги щодо спірного майна, із чого випливає, що позивач був обізнаний про наявність оспорюваних актів у справі №5а/48-670 та факту вчинення державним виконавцем оскаржених позивачем дій ще в жовтні 2003 року.

Позивач в додаткових поясненнях по справі від 18.05.2007р. зазначив, що посилання представника третьої особи про пропущення позивачем строку позовної давності не відповідають дійсності, оскільки ст. 99 КАС України встановлено (аналогічне встановлено п.1 ст. 261 ЦК України), що строк позовної давності обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а позивач дізнався про таке порушення в той момент, коли отримав ухвалу Верховного Суду від 29.06.2006р. про скасування рішень першої та апеляційної інстанцій. Окрім того позивач зазначає, що пропущення строку позовної давності є підставою для відмови тільки, якщо на цьому наполягає одна із сторін, сторони не наполягали на застосуванні ст.100КАС України, а третя особа не є стороною в адміністративному процесі, так як згідно п.1ст.50КАС України сторонами у адміністративному процесі є тільки позивач і відповідач.

Сторони клопотань щодо технічної фіксації судового процесу не заявляли.

В судових засіданнях представникам сторін та третьої особи роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. 49, 51, 59, КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне:

Згідно з приписами ч.1 ст 26 Закону України «Про власність», в редакції з 11.09.1995р. по 11.06.2006р., об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

В силу ст.12 Закону України "Про господарські товариства", господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Дані норми також закріплені в ст. 85 Господарського Кодексу України та в ст.115 Цивільного кодексу України –надалі ЦК України , які набрали чинності з 01.01.2004р., якими передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески (як вклад до статутного капіталу).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно установчого договору про створення закритого акціонерного товариства «Млинівці», посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сухановою Т.О. 13.06.2001р. за реєстр. номером 2696, і зареєстрованим Управлінням економіки Зборівської райдержадміністрації 13 липня 2001 року за реєстраційним номером 0117 Відкритим акціонерним товариством «Зборівхлібопродукти», код ЄДРПОУ 00956224, с.Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області, як одним із засновникиів в якості внеска до статутного фонду ЗАТ «Млинівці»передано в тому числі: контору –лабораторію, у зв’язку з чим згідно з приписами ч.1 ст 26 Закону України «Про власність», ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»дане майно стало власністю ЗАТ «Млинівці».

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Одною із основних засад цивільного законодавства відповідно до ст. 3 ЦК України є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

Відповідно до приписів ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»на державного виконавця покладається обов’язок вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Як слідує з матеріалів справи, відділом державної виконавчої служби Зборівського управління юстиції при примусовому виконанні рішень Зборівського районного суду, господарського суду Тернопільської області про стягнення з ВАТ «Зборівхлібопродукти»на користь фізичних осіб та юридичних осіб 131814грн.00коп. заборгованості в межах зведеного виконавчого провадження застосовано заходи щодо примусового виконання відповідних рішень:

- На підставі ст. 55 Закону «Про виконавче провадження»проведено опис та арешт майна Боржника - ВАТ «Зборівхлібопродукти», а саме: приміщення адмінбудинку (двоповерхова будівля), про що 14.02.2003 року складено Акт опису й арешту майна.

- 21.04.2003р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на приміщення адмінбудинку.

- Згідно Висновку про вартість майна, виданого оцінювачем –Тернопільським обласним комунальним підприємством „Експерт” за результатами проведення на виконання договору, укладеного з ним 07.05.2003р. Зборівським районним відділом ДВС, оцінки майна арештованої будівлі контори-лабораторії загальною площею 288,1 кв.м, вартість останньої станом на 31 травня 2003р. встановлена 17467грн.00коп.

- Відповідно до п.1.2. Тимчасового положення про порядок роведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.1999р., в редакції змін станом на 11.02.2003р., що діяла на момент організації та проведення прилюдних торгів, далі –Тимчасове положення, за заявкою державного виконавця від 18.07.2003р. на підставі договору від 18.07.2003р. N3200351 про реалізацію арештованого майна, укладеного між Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец'юст" Міністерства юстиції України та Відділом державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції, другим відповідачем організовано і 28.08.2003р. проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна –приміщення контори ВАТ «Зборівхлібопродукти», місцезнаходження майна: с.Млинівці, Зборівського району, що оформлено протоколом №3200351 від 28.08.2003р., згідно якого переможцем зазначених прилюдних торгів відносно Лоту N 3 (приміщення контори) стала Забитівська Любов Броніславівна.

- 09.09.2003р. в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції було затверджено акт про проведені прилюдні торги, відповідно до якого переможцем торгів від 28.08.2003. стала Забитівська Любов Броніславівна, жит. с.Кудобинці, Зборівського району.

- 17.09.2003р. приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу Забитівській Л.Б. видано свідоцтво про право власності на придбане приміщення – приміщення контори-цегляна двоповерхова будівля загальною площею 235,2кв.м і підвалу площею 52,2кв.м.

Як вбачається з вищенаведеного, державною виконавчою службою в ході зведеного виконавчого провадження здійснено опис та арешт майна, яке за твердженням ДВС є власністю ВАТ „Зборівхлібопродукт” –приміщення адмінбудинку (двоповерхова будівля), проведена оцінка арештованого майна –контори-лабораторії загальною площею 288,1 кв.м, вартість якої визначена в сумі 17467грн., подана 18.07.2003р. заявка та укладено 18.07.2003р. договір про реалізацію арештованого майна –приміщення контори вартістю 17467грн., в послідуючому на прилюдних торгах реалізовано приміщення контори - цегляна двоповерхова будівля загальною площею 235,2кв.м і підвалу площею 52,2кв.м.

Позивач стверджує, що Державною виконавчою службою Зборівського району реалізована будівля, в якій розміщена контора та сертифікована лабораторія, що належать на праві власності ЗАТ „Млинівці” в порядку, визначеному законом згідно Установчого договору, зареєстрованого Зборівською районною радою 13 липня 2001 року за реєстраційним номером 0117.

Представник першого відповідача в судових засіданнях стверджує, що приміщення адмінбудинку, описане державним виконавцем в акті опису і арешту майна від 14.02.2003р., приміщення контори-лабораторії, оцінене експертом згідно висновку про вартість майна, приміщення контори, реалізоване на прилюдних торгах про що зазначено в акті про проведені прилюдні торги від 09.09.2003р. це є одна і таж будівля і будь-яких інших доказів, які б свідчили про протилежне сторонами суду не надано і судом не здобуто.

Посилання першого відповідача на те, що станом на 14.02.2003р., тобто на день накладення арешту на майно, будівля контори згідно наказу №462 регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області від 18.05.1998р. була зареєстрована за ВАТ «Зборівхлібопродукти»., підтвердивши це листом Зборівського БТІ від 03.04.2007р. а відтак останнє є власником даного майна, не може бути прийнято судом до уваги з огляду на наступне:

- згідно з п.п. 1.3., 1.5., 1.6., Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5, в редакції змін станом на момент виникнення спірних правовідносин, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно (на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти) фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється підприємствами бюро технічної інвентаризації у межах, визначених адміністративно-територіальних одиниць.

- згідно з п.п. 1.4., 1.7. 3.5.,даного Тимчасового положення реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до БТІ, при цьому реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документама, а сам реєстр є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

- Статті 4 та 55 Закону України «Про власність», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, передбачають, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, і не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

- Неподання заяви про внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі- реєстр) у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно та невнесення відповідного запису до реєстру не є підставою для позбавлення права власності на це майно, а відтак невнесення в реєстр запису щодо припинення права власності ВАТ «Зборівхлібопродукти»на приміщення контори –лабораторії та виникнення такого права на дане майно у ЗАТ «Млинівці»не позбавляє права власності на вказане майно у ЗАТ «Млинівці».

- Статтею 225 Цивільного Кодексу УРСР, що був чинним на момент спірних правовідносин, та статтею 658 ЦК України, передбачено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить його власникові.

- Відповідно до ст. 55 Закону України «Про власність»вилучення майна у власника допускається при зверненні стягнення на це майно за зобов'язаннями власника у випадках і порядку, передбачених цим Законом, а також Цивільним і Цивільно-процесуальним кодексами України, отже майно, що відчужується при примусовому виконанні судового рішення про стягнення грошових коштів з боржника відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, шляхом звернення стягнення на майно боржника та його реалізація з прилюдних торгів, повинно належати на праві власності боржнику, у випадку його примусового продажу.

- Оскільки, як встановлено вище, приміщення контори –лабораторії на момент здійснення державним виконавцем в ході вищезазначеного зведеного виконавчого провадження опису та арешту даного майна, а в послідуючому його реалізації з прилюдних торгів, було власністю закритого акціонерного товариства «Млинівці», а не боржника - ВАТ «Зборівхлібопродукти», тому дії державної виконавчої служби щодо включення в акт опису та арешту майна приміщення адмінбудинку (приміщення контори) є неправомірними, і відповідно акти, прийняті на виконання даних дій є нечинними, а прилюдні торги проведені з порушенням Закону України "Про власність" та інших положень законів, що виходячи з положень ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 203, 215 ЦК України, є підставою для визнання акту про проведення прилюдних торгів від 09.09.2003р. нечинним.

Крім того, слід зазначити, що при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державним виконавцем порушено вимоги пп.5.6.6. п.5.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р., в редакції змін станом на 11.02.2003р., який передбачає вимоги, щодо змісту акту опису та арешту майна, а саме: в акті опису й арешту від 14.02.2003р. не зазначено: назви органу чи посадової особи, якими виданий виконавчий документ, що підлягає виконанню, його резолютивної частини; - відмінних ознак внесеного в акт предмету (майна) –його місцезнаходження, особливих ознак, однією з яких є існування в даному приміщенні виробничо-технолочічна лабораторії; - оцінки внесеного в акт майна і вартість майна; - чи проводилось опечатування майна, і якщо проводилось - кількість накладених печаток та спосіб опечатування; - строку, після закінчення якого майно може бути передане для реалізації; - назви особи, якій передане майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її адреса; - відмітки про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та матеріальну відповідальність за його розтрату, відчуження, утаювання або підміну; - зауважень або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при опису і розпорядження за ним державного виконавця, а також відсутня відмітка про отримання (під розписку) боржником другого примірника даного акту, а відтак даний акт був виданий з порушенням вимог чинного законодавства та, окрім того, порушив права та охоронювані законом інтереси позивача як власника описаного та арештованого майна, що також є підставою для визнання даного акта нечинним.

Також, як вбачається із матеріалів справи, при підготовці до проведення прилюдних торгів другим відповідачем допущено ряд порушень норм Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5, а саме: не містять всіх необхідних даних, визначених п.п. 3.5., 3.6., 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5, інформаційні повідомлення про проведення прилюдних торгів –відсутні повні дані про боржника та стягувача –юридичних осіб (місцезнаходження, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (код за ЄДРПОУ), - найменування, опис і характеристику нерухомого майна; його місцезнаходження (адресу); призначення об'єкта; обмеження на його використання; процент зносу; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір) , що свідчить про реалізацію майна на прилюдних торгах з порушенням вимог п. 3 Тимчасового положення.

Доводи учасників судового процесу, щодо правомірності дій при проведені заходів виконавчого провадження щодо опису, арешту та реалізації майна, судом до уваги не приймаються, оскільки не підтвердженні відповідно до ст.. 71 КАС України належними та допустимими доказами і спростовуються вищенаведеним.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи, що відділом державної виконавчої служби Зборівського управління юстиції та Спеціалізованим Д.П „Укрспец”юст” в особі Тернопільської філії порушені законні права власника реалізованого майна - позивача по справі, а тому позовні вимоги про визнання незаконними дій державного виконавця про включення в акт опису та арешту майна приміщення адмінбудинку, про визнання нечинними акту опису та арешту майна від 14.02.2003р. та акту про проведення прилюдних торгів від 09.09.2003р. підлягають задоволенню як обгрунтовано заявлені.

Твердження третьої особи про пропущення позивачем строку позовної давності щодо подання даного позову не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що відповідно до приписів ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а оскільки рішення суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій у справі за позовом ЗАТ «Млинівці»до відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції, спеціалізованого державного підприємства "Укрспец`юст" в особі Тернопільської філії, ВАТ «Зборівхлібопродукти» Забитівської Любові Броніславівни про визнання дій державного виконавця, недійсними акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності, якими позовні вимоги задоволено повністю, скасавані ухвалою Верховного Суду України від 29.06.2006р., то слід вважати, що позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів після отримання даної ухвали, а позов заявлено 31.01.2007р. (згідно журналу реєстрації вхідної кориспонденції господарського суду Тернопільської області за №04089(н)), тобто в межах встановленого ст. 99 КАС України строку.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 6, 7, 18, 162, 163 та п.6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов –задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця про включення в акт опису та арешту майна від 14.02.2003р. приміщення адмінбудинку (двоповерхової будівлі).

3. Визнати нечинним акт опису й арешту майна від 14.02.2003р.

4. Визнати нечинним акт про проведені прилюдні торги від 09.09.2003р. про реалізацію з прилюдних торгів приміщення контори в с.Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області (заг.площею 235,2 кв.м., підвалом 52,2кв.м., двоповерхова будівля, стіни цегляні, фундамент –великоблочні, бетонні, підлога дерев’яна з керамічної плитки, бетонна, покрівля –азбесцементовані листи на дерев’яному каркасі ).

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі („____”_____2007р.) до Львівського апеляційного адміністративного суду, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя Г.З. Андрушків