Ухвала суду № 98919453, 10.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 серпня 2021 року м. Київ № 640/15145/21

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заву відповідача щодо розгляду в порядку загального позовного провадження справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «М-Буд Груп»до Антимонопольного комітету Українитреті особи:Державна казначейська служба України Службу автомобільних доріг у Сумській областіпровизнання протиправним та скасування рішення, стягнення майнової шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Буд Груп» (08301, Київська область, місто Бориспіль, вул. Нова, 31-Б, офіс 126 код ЄДР: 41278559) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДР: 00032767), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляд скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 9227-р/пк-пз від 27.04.2021 про припинення розгляду скарги ТОВ «М-Буд Груп» від 11.04.2021 № UA-2020-12-28-002688-a.b3;

2) стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Буд Груп» завдану майнову шкоду у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Ухвалою від 02.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Враховуючи те, що дана справа не зазначена у виключному переліку категорій справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України), а також беручи до уваги положення п. 10 ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання.

29.07.2021 канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження.

Як і в аналогічних випадках, відповідач, не додаючи нових доводів та інтелектуального навантаження такого роду клопотанням, зазначає, що рішення прийнято колегією АМК, що АМК є центральним органом, очікувана вартість закупівель складає 138,58 млн.грн., рішення прийнято колегіальним органом, а отже, на думку відповідача «свідчить про значну складність даної категорії справ».

Зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес. Однак, не надає доказів значного суспільного інтересу.

У зв`язку з цим, суд вкотре роз`яснює автору (М. Зубенко) та щодо аналогічних клопотань в інших справах, що колегіальність прийняття оскаржуваного рішення аж ніяк не свідчить про надзвичайну складність справи та не свідчить про нездатність суду розглянути дану справу.

По-друге, як вже зазначалося, форма провадження визначена на підставі на п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України та категорією справ - "інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження", чим і керувався суд у даній справі.

Вкотре роз`яснюю, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відтак, виходячи з наведених вище положень, а також п. 10. ч. 6 ст. 12 КАС України, ч. 3 ст. 257 КАС України (щодо вирішення судом питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження), вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, суд вважає за доречне звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч. 3 ст. 257 КАС України, відповідач не довів тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності доводять складність справи та зумовлюють необхідність її розгляду за правилами загального провадження.

У даному випадку позивач не навів жодних вагомих аргументів, які б свідчили про надзвичайну складність даної справи, що могло б зумовлювати її розгляд за правилами загального провадження.

По суті клопотання містить посилання навіть не на обставини, як то вважає заявник, а містить набір фраз та його міркування на загальні теми, які на його думку свідчать про складність справи, що однак, і це є очевидним, не свідчить саме про складність справи.

У той же час, дослідивши клопотання відповідача та в контексті ч. 3 ст. 257 КАС України - ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.

Наданий відзив не змінює характер справи як справи незначної складності.

Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує відповідача у виконанні обов`язку, визначеного ч 2. ст. 77 ККС України.

Форма розгляду справи жодним чином не обмежує встановленню обставин у справі. Так, відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 4 ст. 260, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи за правилами загального провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін