Рішення № 98919338, 09.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року м. Київ № 640/22232/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН" до Державної податкової служби України Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН" з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві), Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна податкова служба України), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 № 1262278/40452444 комісії ТУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 16.07.2019 ,

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 № 1262283/40452444 комісії ТУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 16.07.2019 ;

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 № 1262282/40452444 комісії ТУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 16.07.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 №1262281/40452444 комісії ТУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 16.07.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 №1262280/40452444 комісії ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН»

відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 16.07.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 № 1262279/40452444 комісії ТУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН», яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 16.07.2019

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 №1262284/40452444 комісії ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 16.07.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 № 1262277/40452444 комісії ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 16.07.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 № 1262276/40452444 комісії ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН»

відмовлено у реєстрації податкової накладної №12 від 16.07.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 № 1262275/40452444 комісії ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН»

відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 16.07.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 № 1262274/40452444 комісії ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» відмовлено у реєстрації податкової накладної №14 від 16.07.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 № 1262272/40452444 комісії ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН»

відмовлено у реєстрації податкової накладної №15 від 16.07.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення від 28.08.2019 № 1262273/40452444 комісії ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» відмовлено у реєстрації податкової накладної №16 від 16.07.2019.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН», а саме: №4 від 16.07.2019, №5 від 16.07.2019, №6 від 16.07.2019, №7 від 16.07.2019, №8 від 16.07.2019, №9 від 16.07.2019, №10 від 16.07.2019, №11 від 16.07.2019., №12 від 16.07.2019, №13 від 16.07.2019, №14 від 16.07.2019, №15 від 16.07.2019, № 16 від 16.07.2019 датою її фактичного отримання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень не було враховано приписи пп. б п. 1 ст. 187 Податкового кодексу України, згідно яких датою виникнення податкових зобов`язань є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Позивачем до прийняття оскаржуваних рішень були надані пояснення та докази реальності господарських операцій. Також, позивач наголосив, що він не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. Окрім того, позивач зазначив, що лист ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 щодо критеріїв ризиковості, на підставі яких було зупинено реєстрацію податкових накладних, не може вважатись чинним нормативно-правовим актом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Головне управління ДФС у м. Києві у відзиві на позовну проти задоволення позовних вимог заперечив.

Державна фіскальна служба правом на подання відзиву не скористалася, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч.6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 40452444) місцезнаходження: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 47- А, зареєстроване 27.04.2016 р., перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка підтверджує всі КВЕД види діяльності ТОВ «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН», розмір статутного капіталу товариства та фінансові потужності підприємства.

Станом на 30.06.2019 року на балансі підприємства обліковуються основні засоби та інші необоротні матеріальні активи загальною вартістю 10 268,3 тис. грн. За період перше півріччя 2019р. ТОВ «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» сплатило до державного бюджету податків та зборів на загальну суму 288,6 тис. грн., з них сума 147,0 тис. грн. складають податки та збори по заробітній платі.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» є код КВЕД: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

А також ТОВ «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» здійснює діяльність згідно код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у., код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій Дана господарська діяльність здійснюється на підставі ліцензії з будівництва об`єктів IV і V категорій складності, початок дії ліцензії 15.02.2017 року, реєстраційний номер 2013034461.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» та ТОВ «Проектно-виробничий центр «СЕРВІТ»» укладено договір субпідряду № 1604/2019 від 16.04.2019.

За умовами договору ТОВ «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» забезпечує виконання робіт «Реконструкція теплових мереж (перепідключення )споживачів від котельні ПП «Бонвояж» до районної котельні «Молодь» КП «Київтеплоенерго» у Шевченківському районі м. Києва».

Ціна Договору субпідряду № 1604/2019 від 16.04.2019 становить 3 505 165,20 грн. (три мільйони п`ятсот п`ять тисяч сто шістдесят п`ять гривень 20 коп.), у т.ч. ПДВ (20%) - 584 194,20 грн. (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі сто дев`яносто чотири гривни 20 коп.) та визначається на підставі Договірної ціни на будівництво «Реконструкція теплових мереж (перепідключення) споживачів від котельні ПП «Бонвояж» до районної котельні «Молодь» КП «Київтеплоенерго») у Шевченківському районі м. Києва».

16.07. 2019 між ТОВ «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» та ТОВ «Проектно- виробничий центр «СЕРВІТ»» було підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на будівництво «Реконструкція теплових мереж (перепідключення споживачів від котельні ПП «Бонвояж» до районної котельні «Молодь» КП «Київтеплоенерго») у Шевченківському районі м. Києва». Всього вартість виконаних будівельних робіт склала 3 504 798,00 грн. (три мільйони п`ятсот чотири тисячі сімсот дев`яносто вісім гривень 00 коп.), у т.ч. ПДВ (20%) - 584 133,00 грн. (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі сто тридцять три грн. 00 коп.)

Згідно з умовами Договору субпідряду № 1604/2019 від 16.04.2019 року між ТОВ «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» та ТОВ «Проектно-виробничий центр «СЕРВІТ»» 16.07.2019 підписано акти №№ 1-13 приймання виконаних будівельних робіт на об`єкті - перекладання та прокладання теплової мережі від ТК 122 РК «Молодь» .

Згідно з умовами Договору субпідряду № 1604/2019 від 16.04.2019 ТОВ «Проектно-виробничий центр «СЕРВІТ»» оплатило ТОВ «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» загальну суму 3 504 245,86 грн. (три мільйони п`ятсот чотири тисячі двісті сорок п`ять гривень 86 коп.) згідно платіжних доручень: № 999 від 19.07.2019; № 992 від 19.07.2019; № 993 від 19.07.2019; № 1001 від 19.07.2019; № 996 від 19.07.2019; № 995 від 19.07.2019; № 990 від 19.07.2019; № 991 від 19.07.2019; № 998 від 19.07.2019; № 1002 від 19.07.2019; № 1000 від 19.07.2019; № 994 від 19.07.2019; № 997 від 19.07.2019; № 957 від 17.07.2019; № 958 від 17.07.2019; № 956 від 17.072019 ; № 955 від 17.07.2019.

Крім того, на виконання умов договору субпідряду № 1604/2019 від 16.04.2019 між ТОВ «МР КЕТ КОРПОРЕЙШН» та рядом фізичних осіб було підписано договори на виконання загально будівельних робіт: договір підряду № 30 від 03.06.2019 , № 31 від 03.06.2019 року з ОСОБА_1 , договір підряду № 32 від 03.06.2019 з ОСОБА_2 , договір підряду № 33 від 03.06.2019 року з ОСОБА_3 , договір підряду № 34 від 03.06.2019 з ОСОБА_4 , договір підряду № 35 від 03.06.2019 з ОСОБА_5 , договір підряду № 36 від 03.06.2019 з ОСОБА_6 , договір підряду № 37 від 03.06.2019 з ОСОБА_7 , договір підряду № 38 від 03.06.2019 з ОСОБА_8 . По кожним із вказаних договорів підряду з фізичними особами було підписано акти приймання-передачі виконаної роботи за 30.06.2019 року та за 31.07.2019..

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового Кодексу України за результатом проведення робіт за вказаним договором субпідряду Товариством з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН" було складено податкові накладні №4 від 16.07.2019, №5 від 16.07.2019, №6 від 16.07.2019, №7 від 16.07.2019, №8 від 16.07.2019, №9 від 16.07.2019, №10 від 16.07.2019, №11 від 16.07.2019., №12 від 16.07.2019, №13 від 16.07.2019, №14 від 16.07.2019, №15 від 16.07.2019, № 16 від 16.07.2019, які подано до контролюючого органу для проведення реєстрації.

За результатами обробки податкової накладної, автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" позивачу було надіслано квитанції від 14.08.2019 про зупинення її реєстрації з тієї причини, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку. Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

В подальшому, Товариство в електронному вигляді було направлено на адресу податкового органу повідомлення щодо подачі письмових пояснень та документів про підтвердження реальності та правомірності здійснення господарської операції, відображених у податкових накладних та копії первинних та додаткових документів щодо здійснення цієї операції.

Однак, комісією ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято оскаржувані рішення від 28.08.2019 № 1262278/40452444, № 1262283/40452444, № 1262282/40452444, №1262281/40452444, №1262280/40452444, № 1262279/40452444, №1262284/40452444, № 1262277/40452444, № 1262276/40452444, № 1262275/40452444, № 1262274/40452444, № 1262272/40452444, № 1262273/40452444 з тих підстав, що позивачем не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/робіт послуг, зберігання і транспортування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН" не погоджуючись із вищевказаними рішеннями комісії Головного управління ДФС у м. Києві, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулось до суду з даним позовом.

Розглядаючи дану адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями ж пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок № 177, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

В силу вимог пунктів 12 та 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 18 - 20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу через "Єдине вікно подання електронних документів" повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Як свідчать матеріали справи, до вищевказаних повідомлень позивачем були додані документи щодо підтвердження вчинення господарської операції, за результатами здійснення яких виписані податкові накладні №4 від 16.07.2019, №5 від 16.07.2019, №6 від 16.07.2019, №7 від 16.07.2019, №8 від 16.07.2019, №9 від 16.07.2019, №10 від 16.07.2019, №11 від 16.07.2019., №12 від 16.07.2019, №13 від 16.07.2019, №14 від 16.07.2019, №15 від 16.07.2019, № 16 від 16.07.2019.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

В оскаржуваних рішеннях від 28.08.2019 № 1262278/40452444, № 1262283/40452444, № 1262282/40452444, №1262281/40452444, №1262280/40452444, № 1262279/40452444, №1262284/40452444, № 1262277/40452444, № 1262276/40452444, № 1262275/40452444, № 1262274/40452444, № 1262272/40452444, № 1262273/40452444 контролюючим органом зазначено, що позивачем не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції.

Проте, з вищевказаних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не вбачається чітких підстав для відмови в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Згідно підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підтверджує, що місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН" є: м. Київ, просп. Перемоги, будинок 47-а; позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.07.2016; ТОВ "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН" має рахунки, відкриті в банківських установах, а саме АБ "Укргазбанк", що також підтверджується довідкою від 16.08.2018 №5-50/3066/2018. Тобто, дані критерії не можуть бути підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №2 від 28.06.2019; №3 від 23.08.2019 та №4 від 30.08.2019.

При цьому, суд зауважує, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків" та не затверджені наказом ДФС України.

Суд враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постановах від 02.04.2019 року по справі №822/1878/18 та від 21 травня 2019 року по справі №815/2791/18.

Відтак, зазначені Критерії ризиковості платника податку викладені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 і мають рекомендаційний характер, в першу чергу, для контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових накладних/розрахунків коригування на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 зазначив: "…акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак, підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України".

Таким чином, суд вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Також, суд зазначає, що підпункт 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, складається з 7 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку.

На думку суду, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 6 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.

Суд також зауважує, що від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що комісією Головного управління ДФС у м. Києві не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН" та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Оскаржувані рішення Комісії від 28.08.2019 № 1262278/40452444, № 1262283/40452444, № 1262282/40452444, №1262281/40452444, №1262280/40452444, № 1262279/40452444, №1262284/40452444, № 1262277/40452444, № 1262276/40452444, № 1262275/40452444, № 1262274/40452444, № 1262272/40452444, № 1262273/40452444 не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а містять лише загальну фразу про те, що причиною їх неприйняття є: ненадання платником податку копій відповідних первинних документів.

Форма вказаного рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення вимог законодавства, в оскаржуваних рішеннях не підкреслено документи, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, що позбавляє позивача можливості надати такі документи.

Разом з тим, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18 зазначив: "…Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу".

В контексті наведеного, суд зазначає, що аналізу реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановлено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не спростовано фактичне виконання спірної операції та не доведено протилежне.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних №4 від 16.07.2019, №5 від 16.07.2019, №6 від 16.07.2019, №7 від 16.07.2019, №8 від 16.07.2019, №9 від 16.07.2019, №10 від 16.07.2019, №11 від 16.07.2019., №12 від 16.07.2019, №13 від 16.07.2019, №14 від 16.07.2019, №15 від 16.07.2019, № 16 від 16.07.2019.

При цьому, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної також є протиправними.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН" в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.08.2019 № 1262278/40452444, № 1262283/40452444, № 1262282/40452444, №1262281/40452444, №1262280/40452444, № 1262279/40452444, №1262284/40452444, № 1262277/40452444, № 1262276/40452444, № 1262275/40452444, № 1262274/40452444, № 1262272/40452444, № 1262273/40452444 є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи те, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних позивача №4 від 16.07.2019, №5 від 16.07.2019, №6 від 16.07.2019, №7 від 16.07.2019, №8 від 16.07.2019, №9 від 16.07.2019, №10 від 16.07.2019, №11 від 16.07.2019., №12 від 16.07.2019, №13 від 16.07.2019, №14 від 16.07.2019, №15 від 16.07.2019, № 16 від 16.07.2019, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН" (ідентифікаційний код юридичної особи 40452444) №4 від 16.07.2019, №5 від 16.07.2019, №6 від 16.07.2019, №7 від 16.07.2019, №8 від 16.07.2019, №9 від 16.07.2019, №10 від 16.07.2019, №11 від 16.07.2019., №12 від 16.07.2019, №13 від 16.07.2019, №14 від 16.07.2019, №15 від 16.07.2019, № 16 від 16.07.2019 датою їх фактичного отримання.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні датою їх фактичного отримання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Що стосується клопотання позивача про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу та витрат по сплаті судового збору в сумі 49 523, 99 грн., суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ч.ч.1, 3, 6, 7, 9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється судом під час ухвалення відповідного судового рішення, шляхом відображення його у резолютивній частині такого рішення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст.16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами.

Згідно із ч.ч.1-5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз наведених вище по тексту норм права дає підстави вважати, що матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі 814/698/16.

Крім того, до суду необхідно надати і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги разом із відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена, а також із доказами, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у разі понесення таких).

При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Таким чином, судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу, повинні бути пов`язані тільки з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених законом обставин: у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Суд звертає увагу, що матеріали справи містять лише копію довіреності, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової допомоги та додаткової угоди, а також детальний опис робіт

Жодних документів на підтвердження оплати послуг адвоката матеріали справи не містять. Враховуючи зазначене суд позбавлений можливості стягнути витрати на правову допомогу, в зв`язку із їх не підтвердженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН"(03057, м. Київ, проспект Перемоги, 47-а, код ЄДРПОУ 40452444) - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2019 № 1262278/40452444, № 1262283/40452444, № 1262282/40452444, №1262281/40452444, №1262280/40452444, № 1262279/40452444, №1262284/40452444, № 1262277/40452444, № 1262276/40452444, № 1262275/40452444, № 1262274/40452444, № 1262272/40452444, № 1262273/40452444.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН" №4 від 16.07.2019, №5 від 16.07.2019, №6 від 16.07.2019, №7 від 16.07.2019, №8 від 16.07.2019, №9 від 16.07.2019, №10 від 16.07.2019, №11 від 16.07.2019., №12 від 16.07.2019, №13 від 16.07.2019, №14 від 16.07.2019, №15 від 16.07.2019, № 16 від 16.07.2019 датою їх фактичного отримання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН"(03057, м. Київ, проспект Перемоги, 47-а, код ЄДРПОУ 40452444) понесені за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 486 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 50 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МР КЕТ КОРПОРЕЙШН"(03057, м. Київ, проспект Перемоги, 47-а, код ЄДРПОУ 40452444) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 486 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур