Ухвала суду № 98919303, 09.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

09 серпня 2021 року м. Київ№ 640/15499/20Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про закриття провадження у справі:

за позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2"

до Київської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2" із позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення "Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включених до статутного капіталу ПрАТ "ТРЕСТ "КИЇВМІСЬКБУД-2" від 19.12.2019 N 469/8042.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що даний спір підсудний господарському судочинству, оскільки в даному випадку відповідач діє від імені територіальної громади та здійснює правомочності щодо володіння, користування, розпорядження майно, тобто, у спірних правовідностнах відповідач не здійснює владно-управлінських функцій по відношенню до позивача. Крім того, предметом даного спору є порушення майнового інтересу позивача, що є ключовим при визначенні юрисдикційної підсудності даного спору.

У запереченні проти вказаного клопотання позивач зазначив, що предметом оскарження є акт індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який під час прийняття оскаржуваного акту діяв з порушенням владних повноважень, всупереч вимог нормативно-правових актів, якими передбачено обов`язок отримати згоду власника гуртожитків на передачу об`єктів нерухомого майна до комунальної власності територіальної громади, чим у свою чергу, порушено право ПрАТ "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-2" на компенсацію у порядку визначеному Законом, що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Розглянувши вказане клопотання, заперечення на клопотання, суд зазначає наступне.

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.

Суд звертає увагу, що в межах справи № 640/15499/20 оскаржується рішення Київської міської ради "Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включених до статутного капіталу ПрАТ "ТРЕСТ "КИЇВМІСЬКБУД-2" від 19.12.2019 N 469/8042.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, з вказаної норми слідує, що особливістю акту індивідуальної дії є те, що він повинен бути застосований до конкретної особи.

В той же час, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що Київська міська рада своїм рішенням уповноважує Виконавчий орган Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) вчинити дії щодо прийняття майна, визначеного у додатку до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

З аналізу вказаного акту вбачається, що Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування не вчиняє по відношенню до позивача жодних владно-управлінських функцій та не вступає з ним у публічні правовідносини. При цьому владно - управлінські функції суб`єкт владних повноважень повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Звертаючись із даним позовом до суду та обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, позивач вказував, що є власником гуртожитків, які використовує у власній господарській діяльності, для проживання працівників підприємства та для обслуговування та експлуатації гуртожитків. Вилучення гуртожитків без відповідної компенсації порушує права позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що передумовою звернення до суду є фактично порушення саме майнових прав позивача.

У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративної юрисдикції України ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Тобто, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також в інших спорах, які виникають з майнових відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору підвідомчі господарським судам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду України 26.06.2018 по справі № 914/582/17.

Отже, з урахуванням викладеного, позовна вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно із ст. 16 ЦК України.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для закриття провадження у даній справі.

Керуючись ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Київської міської ради про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення "Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включених до статутного капіталу ПрАТ "ТРЕСТ "КИЇВМІСЬКБУД-2" від 19.12.2019 N 469/8042.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А.С. Мазур