Рішення № 98918850, 09.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року справа № 580/1503/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградської сільської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Виноградської сільської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виноградської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 26.02.2021 № 6-44/VIII «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ».

- зобов`язати Виноградську сільську раду Звенигородського району Черкаської області (19340, Черкаська обл., Лисянський район, с. Виноград, вул. Центральна, буд. 46-а, ідентифікаційний код 34207683) прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адмінмежах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту та передачу у власність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:0961.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач протиправно оскаржуваним рішенням відмовив позивачу у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з підстав відсутності рішення про його погодження об`єднаною територіальною громадою, оскільки положення Земельного кодексу України не містять такої підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою, як відсутність його погодження об`єднаною територіальною громадою.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що орган місцевого самоврядування має право самостійно реалізовувати надані їй повноваження щодо розпорядження землею, зокрема, надаючи перевагу її надання жителям села, тому вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 04.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою (вх. № Л-15301/0/94-20) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області видано наказ № 1897-УБД від 09.12.2020 «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою», за змістом якого надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ-01.03).

На підставі отриманого дозволу за замовленням позивача та відповідно до завдання на розроблення проекту землеустрою від 10.12.2020 державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адмінмежах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту, зокрема, щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:0961.

Вищезазначений проект землеустрою отримав передбачені нормами земельного законодавства України позитивні погодження компетентного органу, що відображено у висновку експерта державної експертизи ОСОБА_2 про розгляд документації із землеустрою від 24Л 2.2020 № 27753/82-20 та затвердженому Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06.01.2021 № 1679-20.

Згідно наказу № Ю4-ОТГ від 29.12.2020 та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 29.12.2020 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:0961 передано Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області з державної власності у комунальну власність Виноградської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

На підставі зазначених документів рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області Міняйло Вікторії Станіславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 56299790 від 25.01.2021 здійснено державну реєстрацію права власності відповідача на вищезазначену земельну ділянку та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис про право власності за номером 40255905.

01.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження розробленого на його замовлення та погодженого в установленому законом порядку проекту землеустрою та надання йому у приватну власність земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:0961, що розташована в адмінмежах Виноградської сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту.

26.02.2021 відповідачем прийнято рішення № 6-44/УІІІ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 », за змістом якого розглянувши вищенаведене звернення позивача відповідач вирішив відмовити у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:0961, розташованої в адмінмежах Виноградської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, з підстави відсутності рішення про погодження об`єднаною територіальною громадою надання у власність земельної ділянки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року № 60-р.

Не погоджуючись із наведеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Абзацом 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На підставі ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки та їх надання відповідному органу.

Згідно з вимогами ст. 50 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV "Про землеустрій" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: - завдання на розроблення проекту землеустрою; - пояснювальну записку; - копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); - письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; - матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); - відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; - розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); - розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); - акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); - акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); - перелік обмежень у використанні земельних ділянок; - викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - кадастровий план земельної ділянки; - матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); - матеріали погодження проекту землеустрою.

Складові Проекту землеустрою позивача щодо найменувань відповідають вказаній вище нормі закону.

Відповідно до ст. 34 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: - площа земельної ділянки; - зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); - координати поворотних точок земельної ділянки; - лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; - кадастровий номер земельної ділянки; - кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); - межі земельних угідь; - межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; - контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки. Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості. Кадастровий план земельної ділянки у Проекті містить відомості, передбачені вказаною нормою.

Відповідно до ч. 8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Із матеріалів справи судом встановлено, що висновком державної експертизи землевпорядної документації від 06.01.2021 №1679-20, затвердженим начальником Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, підтверджується, що розроблений Проект погоджений і та відповідає вимогам земельного законодавства.

Частина 9 ст. 118 ЗК України встановлює, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Судом встановлено, що відповідачем відмовлено у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу з підстав відсутності рішення про погодження об`єднаною територіальною громадою надання у власність земельної ділянки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р.

У цьому контексті суд зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» встановлено, що Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 року забезпечити: формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України; передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок; здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Разом з цим, наведене розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р втратило чинність 17.11.2020, тому на час прийняття оскаржуваного рішення - 26.02.2021, вимоги цього розпорядження КМУ не підлягали застосуванню, відповідно, відповідач протиправно зазначив про відсутність рішення про погодження об`єднаною територіальною громадою надання у власність земельної ділянки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати оскаржене рішення відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Таким чином, згідно вказаних норм, питання затвердження проекту землеустрою, поділу земельних ділянок тощо відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву позивача від 01.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адмінмежах Виноградської сільської ради за межами населеного пункту та передачу у власність позивачу земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:0961 та відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виноградської сільської ради від 26.02.2021 № 6-44/VIII «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Виноградську сільську раду (вул. Центральна, 46-а, с. Виноград, Лисянський р-н, Черкаська обл., 19340, код ЄДРПОУ 34207683) у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:0961 для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адмінмежах Виноградської сільської ради за межами населеного пункту та відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко