Рішення № 98918815, 10.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року справа № 580/3412/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Чигиринська міська територіальна виборча комісія Черкаського району Черкаської області про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

28 травня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради, в якому просить зобов`язати відповідача достроково припинити депутатській повноваження позивача, як депутата Чигиринської міської ради 8-ого скликання, за власним його волевиявленням про складення депутатських повноважень.

В обґрунтування зазначено, що позивач звернувся до відповідача зі вказаними вище заявами. Відповідач не дотримався вимог закону під час їх розгляду та не прийняв відповідних рішень, а листом повідомив про відмову у наданні відповідних дозволів. Вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність. Просить урахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, відповідно до яких пропозиція щодо усунення недоліків комплектності, форми чи змісту заяви для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет Чигиринську міську територіальну виборчу комісію Черкаського району Черкаської області (вул. Богдана Хмельницького, 26, м. Чигирин, код ЄДРПОУ 34007501).

22.06.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача , в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування відзиву зазначив, що відповідачем вжито всіх заходів щодо розгляду заяви позивача, а саме на чергове пленарне засідання Чигиринської міської ради 26.03.2021 винесений проект рішення «Про дострокове припинення повноважень депутата Чигиринської міської ради ОСОБА_1 », про за результатами поіменного голосування вказаний проект рішення міської ради не набрав необхідної кількості голосів депутатів для прийняття рішення.

02.07.2021 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій він зазначив, що обставини на, які посилається відповідач, як на виправдання своєї протизаконної поведінки - головування 6 депутатів «за», 1 депутат «проти» та 16 депутатів «утримались» - свідчить тільки про умисну, протизаконну поведінку 17 депутатів ради.

02.07.2021 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім того, позивачем подано до суду клопотання, в якому просить:

1) у разі задоволення позову покласти на відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 17000,00 грн;

2) у разі задоволення позову покласти на відповідача витрати на оплату гонорару успіху в розмірі 15000,00 грн;

3) у разі задоволення позову покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн;

4) у разі задоволення позову покласти на відповідача витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою до розгляду справи в розмірі 351,53 грн.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Рішенням І сесії Чигиринської міської ради VIII скликання № 1-1/VIII від 10.11.2020, на підставі інформації голови Чигиринської міської територіальної виборчої комісії Єременка Івана Івановича про результати виборів депутатів Чигиринської міської ради 25 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 надано повноваження депутата Чигиринської міської ради, обраного 25 жовтня 2020 року, на термін восьмого скликання.

15.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про дострокове припинення повноважень.

На чергове пленарне засідання Чигиринської міської ради 26.03.2021 винесений проект рішення «Про дострокове припинення повноважень депутата Чигиринської міської ради ОСОБА_1 », про за результатами поіменного голосування вказаний проект рішення міської ради не набрав необхідної кількості голосів депутатів для прийняття рішення, а саме 6 депутатів проголосували «за», 1 депутат проголосував «проти» та 16 депутатів «утримались».

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", який відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом.

Виключні підстави для дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради визначені у ст. 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Згідно із ч.1 ст.5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі: 1) його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку; 2)припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; 3)обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень; 4) обрання його депутатом іншої місцевої ради; 5)визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; 6)набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 8) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 9) його смерті.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв`язку: 1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; 2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень; 3) з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Судом встановлено, що 15.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про дострокове припинення повноважень.

На чергове пленарне засідання Чигиринської міської ради 26.03.2021 винесений проект рішення «Про дострокове припинення повноважень депутата Чигиринської міської ради ОСОБА_1 », про за результатами поіменного голосування вказаний проект рішення міської ради не набрав необхідної кількості голосів депутатів для прийняття рішення, а саме 6 депутатів проголосували «за», 1 депутат проголосував «проти» та 16 депутатів «утримались», тобто відповідач вжив заходи для належного розгляду заяви позивача.

Вважаючи на зазначене, суд зазначає, що в даному випадку відповідач діяв у межах повноважень, визначених чинним законодавством України.

Щодо способу поновлення прав позивача, порушення яких визнано судом, то необхідно зазначити таке.

У відповідності з Рекомендаціями №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Згідно з науковим висновком Верховного Суду від 13.04.2018 щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією:

- дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

В свою чергу, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може безпідставно втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При вирішенні вказаного спору, суд не перебирає на себе властиві суб`єкта владних повноважень функції, а лише надає правову оцінку спірним правовідносинам і визначає належний спосіб захисту з урахуванням вимог статті 245 КАС України.

Отже, належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.03.2021 про дострокове припинення повноважень депутата Чигиринської міської ради, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Щодо клопотання про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України врегульовано, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI закріплено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем, додано: копію Договору про надання правової допомоги від 03.05.2021, копію Акту прийому наданих послуг про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 26.06.2021, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом відповідно до договору про надання правової допомоги від 26.06.2021 та докази на витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі №640/19275/18 та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Суд зазначає, що дана справа відноситься до справ незначної складності, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем надано незначну кількість письмових доказів.

Отже, заявляючи про вартість послуг з підготови та подання позовної заяви у сумі 17000,00 грн та витрати на оплату гонорару успіху в розмірі 15000,00 грн позивачем порушено принцип співмірності витрат на правничу допомогу за підготовку та подання до Черкаського окружного адміністративного суду позовної заяви з об`ємом наданих послуг.

З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, суд дійшов висновку, що 2000 грн, є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.

Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн та витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою до розгляду справи в розмірі 351,53 грн підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача (ІПН 2350920050) сплачений судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Чигиринську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2021 про дострокове припинення повноважень депутата Чигиринської міської ради.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чигиринської міської ради (код ЄДРПОУ 04061560) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн, витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн та витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою до розгляду справи в розмірі 351 (триста п`ятдесят одну) грн 53 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складене 10.08.2021.

Суддя В.П. Тимошенко